Рік змін. Що станеться в світі 2019-го

2019-й, що настав, в контексті світової політики обіцяє бути роком значних змін. При цьому зміни будуть переважно еволюційні: прогнозовано будуть продовжені або завершені раніше розпочаті процеси, стартують нові політичні цикли в країнах і на континентах. Сайт "Сегодня" спробував сфокусувати увагу на очікуваних подіях 2019-го, багато з яких стануть визначальними на роки вперед.

Брексіт

29 березня Велика Британія офіційно виходить зі складу Європейського Союзу. Менш ніж за три місяці до події, до якого Європа готувалася кілька років, ніхто точно не скаже, як саме це станеться. Погоджений урядом Британії та Євросоюзом проект угоди про Брексіт (Brexit) "застряг" на етапі узгодження парламентом Великої Британії.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

Розблокувати процес прем'єр-міністр Тереза Мей готується після 7 січня. Якщо парламентарії все ж не підуть назустріч уряду, можливі кілька варіантів розвитку подій. Перший – Брексіт за "жорстким сценарієм", тобто без укладення угоди. Другий – відставка Мей і призначення нового уряду, який спробує видозмінити договір і заручитися підтримкою парламенту. Третє – вибори нового парламенту і уряду. Цей варіант передбачає, що Брексіт може бути відстрочено на прохання Великої Британії на деякий час.

Серед варіантів – референдум, на який, в тому числі, може бути повторно винесене питання про Brexit. І, нарешті, скасування Brexit Великою Британією в односторонньому порядку. Як би там не було, але в найближчі кілька місяців тема виходу Великої Британії з Євросоюзу буде центральною в Європі.

Вибори до Європарламенту

Втім, європейці зацікавлені розставити всі крапки над "і" в питанні Brexit якомога швидше. Тому що вже з квітня Європа увійде до активної фази вкрай важливої для ЄС передвиборної кампанії. Наприкінці травня відбудуться вибори до Європарламенту (ЄП). І сьогодні багато говорить про те, що за їх результатами конфігурація ЄП зазнає змін. Як мінімум, можуть бути посилені позиції популістів і євроскептиків.

Як розповіла сайту "Сегодня" заступник директора Інституту світової політики Наталя Іщенко, найбільші шанси на перемогу мають партії, пропозиції яких щодо забезпечення безпеки та економічного розвитку Європи будуть переконливішими.

"У багатьох країнах ЄС найяскравіші програми, покликані захистити громадян від терористів і неконтрольованого потоку мігрантів, пропонують ультраправі, а добробут, поліпшення життя тут і зараз – крайні ліві і популісти. Відповідними можуть стати і результати євровибору в травні", – зазначила Наталія Іщенко.

Це, з одного боку, загрожує нестабільністю всередині Євросоюзу. З іншого – серед цих рухів є багато таких, хто не хоче займатися долею України, її протистоянням з Росією, вирішуючи свої внутрішні проблеми. Є й ті, хто взагалі вважається "друзями Путіна", зазначає експерт.

"Для України вибори до Європарламенту можуть мати не дуже обнадійливі наслідки. Може стати проблемою продовження повномасштабних санкцій проти РФ. Також може посилитися вплив на Київ для того, щоб українська влада була поступливішою у відносинах з Росією. Нова ситуація вимагатиме нових підходів на європейському напрямку від України", – каже заступник директора Інституту світової політики.

Протистояння США і Китаю

Двом наддержавам в найостанніший момент вдалося, як мінімум, відстрочити економічний клінч, що загрожує непередбачуваними наслідками для світової економіки. В ході саміту G-20 в Аргентині лідер КНР Сі Цзіньпін переконав Дональда Трампа не вводити з 1 січня 2019 року додаткові податки на китайські товари. Сторони домовилися, що мораторій на взаємні мита діятиме 90 днів. За цей час Китай і США спробують провести ревізію взаємних претензій, а головне – досягти компромісу.

Втім, шансів на те, що він буде досягнутий, небагато. Занадто категоричні вимоги США, особливо в частині захисту технологій та інтелектуальної власності. При цьому частина вимог неприйнятна для КНР ні за яких умов. Тому максимум, чого можна очікувати, – це досягнення часткового компромісу, здатного лише згладити торгове протистояння. У будь-якому випадку, у Китаю є можливості і внутрішні резерви, щоб зробити торговельну атаку США менш болючою для себе і світової економіки. А ще є час: економічні відносини, що будувалися десятиліттями, не можна одномоментно помножити на нуль. Найімовірніше, лавіруючи, Пекін спробує банально перечекати Трампа. Хоча не можна виключати, що очікування це може бути дуже гарячим, аж до ескалації політичної і військової напруженості між США і КНР.

Політика Трампа

Дії американського президента і далі рухатимуть тектонічні плити геополітики, залишаючись непередбачуваними. Однак непередбачувані вони лише на перший погляд. Трамп діє строго в парадигмі власного бачення великої Америки. У цій парадигмі мало місця компромісам і зовсім немає місця невиправданим (з точки зору американського президента) витратам.

"На тлі чергового стрибка світової економіки США розраховують свою політику так, щоб залишитися економічним гегемоном, провідною технологічною державою світу, – розповів сайту "Сегодня" експерт програми міжнародної та внутрішньої політики аналітичного центру "Український інститут майбутнього" Ігар Тишкевич. – При цьому США не хочуть залишатися світовим поліцейським і спробують передати повноваження "на аутсорс". Найяскравіший приклад – ситуація в Сирії, з якої США виходять, при цьому продовжуючи контролювати і впливати через Ізраїль, Саудівську Аравію, можливо, курдів і т.д..

У контексті цієї ж політики Вашингтон продовжить пікірувати з партнерами по НАТО з питань фінансування військових витрат, а також з питань забезпечення безпеки в Європі.

У свою чергу, неприйняття значною частиною американського істеблішменту як цілей Трампа, так і методів, якими він йде до намічених цілей, впливатиме на американську політику весь рік. І не виключено, що протягом року словосполучення "імпічмент президента США" зустрінеться в заголовках ЗМІ не раз.

Гарячі точки

Їх кількість нинішнього року має зменшитися, порівняно з попереднім, хоча б тому, що про це вже було оголошено. Ні, проблема громадянської війни в Сирії, звісно, ще не вирішена. Як дуже далеке від завершення питання денуклеаризації Корейського півострова. Однак і в першому, і в другому випадку про результат було оголошено. А тому Вашингтон, як мінімум, робитиме вигляд, що процес йде контрольовано і в потрібному напрямку.

Стосовно ж реальності, те, як розвиватимуться події на Близькому Сході, залежить від безлічі невідомих. Від позиції Туреччини, яка давно бажала кардинально вирішити питання сирійських курдів. Від Ізраїлю, завжди готового безкомпромісно відстоювати свої інтереси. Від Ірану, Хізбалли, палестинців, завжди готових на ці інтереси зазіхнути. Загалом, нинішній рік за ступенем вибухонебезпечності в регіоні мало чим відрізнятиметься від попередніх.

Трохи більше надій вселяє можливий прогрес у вирішенні питання ядерного роззброєння Північної Кореї. Процес, звісно, не буде таким швидким, як цього хотів би Вашингтон, але головне – він запущений. Сьогодні налагодження прямих контактів між Сеулом і Пхеньяном робить для роззброєння набагато більше, ніж авіаносці США біля берегів КНДР.

Певною мірою гарячою точкою залишатиметься Європа. Рух "жовтих жилетів", розпочавшись у Франції, вже перекинувся на інші країни. З урахуванням травневих виборів до Європарламенту можна припустити, що як мінімум до кінця весни народ продовжить виходити на вулиці. Брексіт, в свою чергу, може викликати вимоги в Шотландії і Північній Ірландії провести референдуми щодо виходу зі складу Великої Британії. Наскільки мирними і спокійними будуть ці вимоги, залишається лише здогадуватися.

Загалом, можна констатувати, що стабільним нинішній рік в розрізі світової політики не буде. 2019 рік буде роком змін. Сподіватимемося, змін на краще.