"Миротворча місія на Донбасі обійдеться в мільярд доларів на рік": інтерв'ю з експертом Університету ООН

У статті "Вибори" в ОРДЛО: навіщо в Росії заговорили про визнання фейкових "республік" сайт "Сегодня" вже писав, що з великою часткою ймовірності Москва і її маріонетки на Донбасі не скасують свої "вибори", призначені на 11 листопада. Особливо після розгромної поразки в ПАРЄ, намагаючись повернути свою делегацію до роботи в Асамблеї, і рішення Синоду Вселенського патріархату про надання Українській церкві автокефалії.

Представник України в політичній підгрупі ТКГ Олександр Моцик на публічній дискусії "Яка миротворча місія потрібна Україні?", організованої Центром "Нова Європа", заявив, що переговори щодо Донбасу близькі до безвихідної ситуації – Росія прагне заморозити конфлікт. Москва сподівається на сприятливі для себе результати президентських і парламентських виборів в Україні. Не зацікавлений Кремль і в миротворчій місії на Донбасі. Хоча, за словами джерел сайту "Сегодня" в українських дипколах, Київ разом з Парижем, Берліном і Вашингтоном готує свій варіант резолюції щодо миротворців на Донбасі, який в ООН можуть представити вже в грудні-січні.

За попередніми оцінками, чисельність місії повинна бути в межах 20-25 тис, тоді операція буде ефективною. Але і фінансування в такому випадку, за словами старшого наукового співробітника Університету Організації Об'єднаних Націй та Європейської ради з міжнародних відносин Річарда Гована, буде чималим. Але все це, за його словами, предмет дипломатичних переговорів. В інтерв'ю сайту "Сегодня" експерт і автор дослідження "Чи може ООН об'єднати Україну" розповів, як змусити Росію підтримати резолюцію щодо миротворців в ООН, і чому місію варто розгортати поетапно.  

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

- Ви, правда, вважаєте, що Росія погодиться на миротворчу місію на Донбасі?

- Відверто кажучи, Росія, думаю, навряд чи збирається піти на будь-які поступки в цьому питанні до виборів. Взагалі-то, 2017 року був момент для оптимізму, коли Росія, можливо, була готова піти на компроміс. Зараз США і європейці розчаровані тим, що Москва більше не хоче говорити про це серйозно. Але ми повинні тримати це на порядку денному. І, думаю, важливо розвивати цю ідею на випадок, якщо з'явиться ще якась можливість її просунути. Тобто, у нас вже буде готовий план. Але я не думаю, що варто очікувати якогось реального руху в цьому напрямку, принаймні до наступного року.

- Тобто, Росія чекає результатів виборів в Україні?

- Як тільки вибори закінчаться, Москва прорахує, як працювати з переможцем і, можливо, подумає, що настав момент діяти. Але я не знаю, про що Путін насправді думає.

- Ніхто не знає…

- Так, але якби ми могли, то легко б змінили поведінку Росії.

- Давайте детально поговоримо про етапи розгортання миротворчої місії на Донбасі. У неофіційних бесідах учасники Тристоронньої контактної групи розповідали мені, що миротворці заходитимуть в три етапи. Принаймні, саме такий механізм зараз обговорюється, в тому числі і з росіянами.

- З цілком практичних операційних причин якась послідовність розгортання місії може мати сенс. Було б ризиковано намагатися зробити це за одну ніч і відразу на всій території Донбасу. Можливо, деяка поетапність необхідна суто з військово-логістичної точки зору. Але боюся, що спочатку Росія може схвалити цей план, а потім, пішовши військовим або дипломатичним шляхом через Раду безпеки ООН, загальмує його на першому ж етапі. Тобто, ви дозволите миротворцям просунутися далі на Донбасі, але потім відбудеться який-небудь терористичний акт і все "заморозити" в Радбезі. Тому зараз головний пріоритет для офіційних осіб США, які займаються цією проблемою, – впевненість у тому, що при поетапному розгортанні місія пройде всі етапи, а не зупиниться на півдорозі.

Друге питання – це доступ до кордону – це одне з найскладніших політичних рішень. Для мене це привід для занепокоєння. З точки зору Києва дуже важливо, щоб миротворча місія чітко підтвердила, що російські війська не перейдуть кордон. Можливо, тут буде якийсь компроміс: ООН забезпечить безпеку на всій території, а, наприклад, ОБСЄ стежитиме за кордоном.

- А які країни можуть стати контрибуторами в миротворчу місію на Донбасі?

- Вам безсумнівно потрібні професійні військові, які очолять місію. Це можуть бути країни Північної Європи, зокрема Швеція та Фінляндія, Австрія та Ірландія, у яких є миротворчий досвід. Думаю, всі згодні, що ці північні країни повинні брати участь в місії. Швеція і Фінляндія також заявили, що готові надати своїх військових, якщо обставини сприятимуть. Я вважаю, що стати частиною програми могли б країни Латинської Америки та інші досвідчені у миротворчості держави, такі, як Монголія. Але, ймовірно, знадобляться і додаткові сили. Я вважаю, що це теж поле для компромісу, коли з одного боку будуть миротворці з країн ОДКБ (наприклад, з Казахстану), а з іншого – з деяких країн НАТО, таких як Туреччина і, може бути, Італія, яка зараз не налаштована проти Росії. І все це не обійдеться занадто дорого. Взагалі, знаєте, добре організована миротворча місія могла б бути, якби складалася суто з натовських військових. Але це політично нереалістично. Саме тому вам потрібен компроміс.

- Що щодо фінансування? Сьогоднішня американська Адміністрація зацікавлена в нетривалому мандаті, тому що рахує кожен долар.

- Особливо посол США при ООН Ніккі Хейлі, яка уходить, дуже скептично ставиться до цієї ідеї. Вона намагається скоротити витрати на миротворчість в цілому. Хоч зараз миротворці ООН обходяться трохи менше, ніж кілька років тому, але це, як і раніше, майже $ 7 млрд на рік (я маю на увазі витрати на діючі місії в Конго, Судані тощо). Залежно від чисельності місія в Україні може обійтися в півмільярда – мільярд доларів. Тож це буде дорого. І так, ця Адміністрація США, яка фінансує чверть всіх миротворчих місій ООН, не підтримає численну і довгострокову операцію. До того ж, думаю, Трамп хоче налагодити відносини з Росією. Тому якби з Росією з цього питання був прогрес, США б погодилися на миротворчу місію, але сказали б, що вона повинна бути схожа на ту, яка два роки працювала в Східній Славонії (в регіоні Хорватії 1996-98 рр. – Авт. ).

- Франція і Німеччина теж могли б профінансувати цю місію. І вони, до речі, як би це сумно для нас не звучало, також виступають за перезавантаження відносин з Росією.

- Французи тут, я думаю, налаштовані скептичніше. А ось німці дійсно в цьому зацікавлені, принаймні, в своїй коаліційній угоді. Але послухайте, мільярд доларів на рік за безпеку в Європі не так вже й багато. Не думаю, що, наприклад, Німеччина захоче відправити своїх солдатів на Донбас з історичних причин і міркувань безпеки. Але я впевнений, що вона захоче профінансувати місію, щоб вона була ефективнішою.

- Тобто, Ви не впевнені, що найближчим часом Рада безпеки ООН може проголосувати резолюцію щодо миротворців на Донбасі.

- Думаю, що політично це малоймовірно. Але питання в тому, що до того, як ви отримаєте резолюцію, необхідно провести багато дипломатичних переговорів.

- Особливо щодо мандату...

- Більшість таких переговорів не відбуватимуться офіційно в Раді безпеки. Це будуть неофіційні переговори, можливо, між німцями і росіянами, або між американцями і росіянами. Всі розуміють, що потрібен дуже зрозумілий і чіткий мандат, який передбачатиме чітке бачення місії, щоб всі на це погодилися. Але цього складно домогтися. Тому, кажучи реалістично, щось може бути з другої половини 2019 року після ваших виборів.

- Так, в березні наступного року у нас президентські вибори, а в жовтні – парламентські.

- Ми можемо побачити прогрес після президентських виборів, плюс Німеччина може використати своє головування в Раді безпеки для просування резолюції. Але я не впевнений.

- Добре, але сенс Росії погоджуватися на миротворців? Щоправда, якщо США і ЄС дадуть Росії гарантії невступу України до ЄС і НАТО (адже саме цього хоче Путін), можливо, Москва дасть добро.

- З огляду на політичну ймовірність реального прогресу інтеграції (Україна – Авт.) в НАТО або ЄС в найближчому майбутньому, думаю, Росія може це сказати. Дивіться, я думаю, що Росія може попросити про це неофіційно. Але я не думаю, що США або європейці на це підуть. І більш того, я не думаю, що це може стати частиною резолюції Ради безпеки. Я не думаю, що Захід погодиться з цим.

- Правда? У нас вже є такий сумний досвід. На Бухарестському саміті в 2008 році під тиском Москви нам не дали ПДЧ.

- Звісно, завжди можуть бути якісь політичні угоди. Але якщо це і буде, то, ймовірно, тихо і за кадром. Підводячи підсумок, я більш ніж упевнений, що Росія заблокує цю резолюцію, але Захід з цим не погодиться.