Новий уряд в Угорщині: чи варто Україні сподіватися на пом'якшення риторики Будапешта

5 Травня 2018, 07:38

Протести в Угорщині тривають, хоча перемогу "Фідес" ніхто не оспорює - ставиться під сумнів отримання партією конституційної більшості

<div id="gt-res-content">
<div id="gt-res-dir-ctr" class="trans-verified-button-small" dir="ltr"><span id="result_box" lang="uk"><span>Угорський</span> <span>прем'єр</span><span>,</span> <span>лідер</span> <span>партії</span> <span>"</span><span>Фідес</s
Угорський прем'єр, лідер партії "Фідес

Нападки Угорщини на Україну виходять на новий рівень. До необгрунтованої критики Будапешта нашого закону про освіту додалося ще й невдоволення ініціативою Петра Порошенка позбавляти українського громадянства людей за голосування за паспортами іноземних держав. Це стосується як жителів анексованого Росією Криму, так і Закарпаття. У Києва були надії, що після парламентських виборів в Угорщині 8 квітня градус риторики Будапешта дещо знизиться. Але після формування нового угорського уряду, в якому головний критик України – глава МЗС Петер Сійярто все ж зберіг свій пост, нам варто готуватися до непростих і затяжних переговорів і пошуку компромісу. Але від своїх принципів ми не відступимо: "мовну" статтю 7 закону про освіту в догоду Угорщини ніхто змінювати не буде, як і відмовлятися від ініціатив щодо покарання за незаконне подвійне громадянство.

Мовне протистояння триває

Не минуло й місяця після чергових парламентських виборів, як в Угорщині вже сформували новий уряд. Правда для довгих коаліційних переговорів і підстав не було, адже правляча "Фідес" отримала конституційну більшість місць в новому складі парламенту (133 з 199 мандатів) і одноосібно сформувала уряд.

Політичні консультації офіційно завершилися 30 квітня і, за словами прес-секретаря угорського прем'єра Берталана Гаваші, 8 травня в день прийняття присяги новообраними депутатами, буде затверджений новий склад уряду, де буде аж п'ять нових міністрів. Але головного критика України, главу міністерства закордонних справ Петера Сійярто, кадрові перестановки обійшли стороною. хоча в статті "Вибори в Угорщині: чому "план Сороса" прем'єра Віктора Орбана провалився"сайт "Сегодня" писав, що напередодні парламентських виборів 8 квітня крісло під ним серйозно хиталося.

Як і в Польщі свого часу, де критиком України був уже колишній глава їх МЗС Вітольд Ващиковський, Петер Сійярто був і залишається головним рупором по українському напрямку. Непорозуміння між Києвом і Будапештом виникли відразу після прийняття Верховною Радою і підписання президентом нового українського закону про освіту. Хоча проблеми були і до цього. Довгий час Київ намагався тихо вирішити питання незаконної паспортизації жителів Закарпаття, яку Угорщина проводить роками. Але в Будапешті на це постійно відповідали: "Люди самі йдуть за нашими паспортами, що ми можемо зробити?".

В кінці минулого року на це нашарувався ще і "мовний" скандал. З одного боку потрібно розуміти, що питання захисту етнічних угорців, які проживають за кордоном, для Угорщини свого роду "священна корова". Здебільшого це пов'язано з образою на результати Тріанонського договору після Першої світової, за яким Угорщина втратила близько 70% своїх територій і понад 60% населення. З іншого боку, випади, які дозволяє собі Будапешт, неприпустимі. Сайт "Сегодня" вже писав про акцію праворадикальної партії "Йоббік" під посольством України в Будапешті в минулому жовтні. На мітингу були люди в футболках з написами "Крим законно належить Росії. Закарпаттія законно належить Угорщини". Тоді українське МЗС направило офіційну ноту протесту, але Будапешт ніяк не відреагував.

Науковий співробітник Групи досліджень в області стратегії та безпеки Олеся Басараб нагадує, що коли, наприклад, словаки прийняли свій мовний закон, який за багатьма параметрами значно більш консервативним українського, між Будапештом і Братиславою почалася справжня дипломатична війна. До цього додалися і поправки в словацький закон про громадянство, за якими тих, хто має другий угорський паспорт, почали позбавляти громадянства.

"Тогда словаки четко стояли на том, что свои законы они менять не будут, но параллельно работали над коммуникацией с венграми, объясняли свою позицию, делали себе позитивный пиар, организовывали разные диалоговые группы. Конечно, не все было успешным, что-то оказалось просто имитацией бурной деятельности, но в принципе и она пригодилась как аргумент "мы стараемся". Время прошло, словацкие венгры поняли, что негативных для них языковых изменений не произошло, и тема исчезла из повестки дня. Конечно, тема гражданства периодически поднимается, но дискуссии проходят тихо, без истерик", – сказала сайту "Сегодня" Олеся Басараб.

Плюс, за її словами, важливу роль у взаєморозумінні зіграли спільні інтереси і об'єднання навколо квот ЄС на прийом мігрантів - для угорців цей виявилося важливішим. Також керівництво Угорщини та Словаччини зійшлося на нелюбові до "Заходу", ніжних симпатіях до Путіна, нелюбові до Сороса і складних стосунках з єврейською меншістю в цілому.

"Все это перевесило, и Венгрия свои языковые разборки передвинула на Украину – общих интересов меньше, Киев не может помочь Будапешту устраивать скандалы в Брюсселе, как это делает Братислава, поэтому языковую карту можно разыграть на полную катушку", – подытожила Олеся Басараб.

Будапешт погрожує своїм "вето" і ЄС

В інтерв'ю сайту "Сегодня"заступник голови МЗС Василь Боднар говорив, що ми зі свого боку відкриті до конструктивного діалогу з Угорщиною, але мови ультиматумів Київ не потерпить.

"Конечно, никто не будет менять статью 7 закона об образовании. Закон уже в действии, он рамочный и без выработки имплементационного механизма его невозможно применить. Мы также готовы, и на это может влиять венгерская громада, к формированию нового текста закона о среднем образовании. На конструктив мы готовы, на ультиматумы – никогда", – сказал Василий Боднар.

Але на носі липневий саміт НАТО в Брюсселі, в якому Україна візьме участь на найвищому рівні і сподівається провести засідання Комісії Україна-НАТО, якщо, звичайно, Угорщина її не заблокують, як кілька попередніх таких зустрічей на міністерському рівні. Правда, в четвер у своєму Twitter брюссельський журналіст Радіо Свобода Рікард Йозвяк написав, що Будапешт розглядає питання розблокування Комісії Україна-НАТО.

1525442905.6758

Та й судячи зі слів українських дипломатів, які активно готують наш порядок до саміту, навіть якщо Угорщина і спробує щось заблокувати, то на такому високому рівні лідерів країн-членів НАТО її "вето" можуть просто проігнорувати.

Правда, є давно перезріла проблема, яку Києву і Будапешту все-таки доведеться вирішувати. І це аж ніяк не "мовна" суперечка. Угорщина роками проводить незаконну паспортизацію жителів Закарпаття. І на останніх парламентських виборах в Угорщині, за даними Виборчої комісії країни, 95% закарпатських угорців проголосували за правлячу "Фідес" прем'єра Віктора Орбана. Всього право проголосувати на виборах 8 квітня отримали 40 тис закарпатських угорців, правда кількість тих, хто прийшов на виборчі дільниці в Виборчій комісії Угорщині не повідомляють.

Буквально через пару тижнів після дня "Ч" Петро Порошенко вніс в Верховну Раду законопроект №8297 про позбавлення громадянства жителів анексованого Криму, що беруть участь в російських виборах. Норми документа також будуть поширюватися і на інших осіб, які будуть "використовувати виборче або інше право, надане іноземним громадянством або виконувати обов'язки, покладені іноземним громадянством, що підтверджується даними публічних реєстрів або офіційних видань і сайтів державних органів або органів місцевого самоврядування іноземної держави".

У Будапешті такі новини сприйняли в багнети. Головний критик України Петер Сійярто назвав "дії України підлими і заздалегідь спланованими". "Україна, з одного боку, намагається потрапити в НАТО, а з іншого – буде позбавляти українського громадянства тих осіб, які набули громадянство іншої країни – члена Альянсу, оскільки це нібито є загрозою для національної безпеки України. Ми надзвичайно обурені припущенням, що закарпатець угорської національності може становити загрозу національній безпеці України", – заявив глава угорського МЗС.

Але варто зазначити, що політику "Баба Яга проти" офіційний Будапешт застосовує не тільки по відношенню до України, але і до ЄС. Так, пропозиція Єврокомісії урізати бюджет ЄС і пов'язати фінансування з верховенством права (а тут до Угорщини є великі питання), Петер Сійярто назвав шантажем, а Віктор Орбан пригрозив застосувати право вето під час голосування за бюджет.

Правляча партія "Фідес", яка перемогла на виборах 8 квітня, продовжує займатися мобілізацією електорату навколо існування міфічних зовнішніх ворогів, будь то злий і поганий Брюссель чи Київ. Все це потрібно ще й для того, щоб відвернути увагу народу від масових акцій протестів: через тиждень після виборів в Будапешті пройшов стотисячний мітинг, на наступному тижні 8 травня в день приведення новообраних депутатів до присяги, запланована ще одна акція.

За словами заступника голови правління Ради зовнішньої політики "Українська призма" Сергія Герасимчука, протести в Угорщині дійсно тривають, хоча перемогу "Фідес" ніхто не оспорює - ставиться під сумнів отримання партією конституційної більшості.

"Оппозиция планирует очередные манифестации на 8 мая. Учитывая знаковость даты, не исключено, что анти-Орбанивские лозунги будут сопровождаться проевропейскими призывами. Что касается Сийярто, он не просто "сохранился" на посту, но и усилил свои позиции, ведь обеспечил надлежащее голосование заграничных венгров. С высокой долей вероятности, он будет продолжать конфронтационную политику в отношениях с Украиной. Венгрия и в дальнейшем будет требовать внесения изменений в закон об образовании, апеллируя, что права меньшинств урезать нельзя. Компромиссом можно рассматривать внесение изменений в части права преподавания на венгерском в частных школах (об этом, как о приемлемом компромиссе, вспоминала и Венецианская комиссия). Если Украина на это согласится, Будапешт будет готов финансировать деятельность таких школ и обучение в них представителей этнических венгров", – сказал сайту "Сегодня" Сергей Герасимчук.

Але щоб не нарощувати взаємну істерію, за словами Олесі Басараб, варто також подивитися на досвід Словаччини та можливо створити різні двосторонні комісії і групи діалогу на міжурядовому, міжпарламентському та громадському рівнях.

"Пусть большинство из них будет работать по "законам Паркинсона" и продуцировать никому не нужные бумаги, но это будет аргумент и выражение доброй воли. Украине нужно стоять на своих позициях, но одновременно искать, как можно облегчить культурную жизнь венгерской меньшины в Украине, поддержать программы и проекты по развитию венгерского языка и общие интересы с Будапештом на международной арене. Конечно, кроме антисоросовской истерики и ксенофобских припадков. Надо смотреть на адекватные интересы Будапешта, в которых Киев может помочь, и торговаться", – считает Олеся Басараб.

Автор:

Зеленюк Крістіна

Джерело:

"Сегодня"

Якщо ви знайшли помилку в тексті, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Загрузка...
Загрузка...