Нове розширення: хто може поповнити ряди ЄС до 2025 року, і чому в списку немає України

9 Лютого 2018, 07:30

Перспектива членства України в Євросоюзі може відкритися в пакеті з Грузією і Молдовою після того, як країни Західних Балкан стануть членами об'єднання

<p style="text-align: justify;">Фото: AFP</p>
Фото: AFP

До 2025 року Чорногорія і Сербія можуть вступити в Євросоюз. Про це йдеться в прийнятій 6 лютого Єврокомісією спеціальній стратегії по Західних Балканах. Переговори про вступ з Підгорицею і Белградом ведуться з 2012 року. При цьому Чорногорія, будучи членом НАТО, випереджає Сербію на євроінтеграційному треку – у неї найвищі шанси вступити в ЄС до 2025 року. Сербія ж повинна врегулювати не тільки свої суперечки з Косово, а й позбутися від російської монополії в енергетичній сфері. Наздогнати Чорногорію і Сербію на шляху в ЄС може і Македонія, якщо вирішить свої суперечки з Грецією, і Албанія, яка, як і Чорногорія, вже в рядах Альянсу. А ось Косово і Боснія і Герцеговина ще чекають надання статусу кандидата.

Україні, на думку експертів, з історії чергового розширення ЄС потрібно винести кілька уроків, головний з яких – швидко і якісно виконати свою домашню роботу по проведенню реформ.


До ЄС зі своєю валізою не можна

Сайт "Сегодня" вже писав, що відразу після прикрого для України саміту Східного партнерства у Брюсселі в минулому листопаді (де Києву ясно дали зрозуміти, що про перспективу членства в ЄС можна поки тільки мріяти) лідери ЄС заявили про чергову хвилю розширення за рахунок країн Західних Балкан. Причому, за словами єврокомісара з питань політики сусідства Йоханнеса Хана, країни ЄС зрозуміли, що "західні Балкани і 20 млн їх населення – привабливий ринок для блоку, а нова Держава-член не тягар, а збагачення".

Посол України в Хорватії, Боснії і Герцеговині (2010-2017 рр.) Олександр Левченко нагадує, що свою "залізну" обіцянку прийняти країни Західних Балкан в ЄС Брюссель дав ще в кінці 90-х як стимул перебороти наслідки кривавих воєн, які там були. Першою з країн Західних Балкан, яка реалізувала своє право на членство, була Хорватія, вступивши в ЄС в 2013 році. На черзі – Чорногорія, яка подала заявку на членство в грудні 2008 року, а кандидатом стала лише в грудні 2010-го; і Сербія, яка подала заявку в грудні 2009 року, а кандидатом стала в березні 2012-го.

Чергове розширення Євросоюзу за рахунок країн Західних Балкан планується до 2025 року. У схваленій Єврокомісією стратегії йдеться, що "Чорногорія та Сербія – лідери на євроінтеграційному шляху" з усього західно-балканського блоку.

"Чорногорія стала незалежною лише в 2006 році, тому про її вступ до ЄС як про окрему державу взагалі не говорили. Тепер вона член НАТО і має амбіції стати членом ЄС. Поруч із Чорногорією Сербія, яка має євроінтеграційні амбіції. Але вона принципово не йде в НАТО. Брюссель приймає таку формулу на політичному рівні і навіть заохочує входження Сербії, визначивши 2025 рік, як попередній для вступу разом з Чорногорією", – сказав сайту "Сегодня" Олександр Левченко.

Однак президент Єврокомісії Жан-Клод Юнкер попередив: "Не може бути подальшого приєднання країн Західних Балкан, поки спершу не будуть вирішені прикордонні суперечки. Сербія і Чорногорія можуть стати членами ЄС у 2025 році, якщо виконають всі умови членства. Це орієнтовна дата, заохочення, щоб зацікавлені сторони працювали над цим".

Йдеться, перш за все, про суперечку між Сербією і Косово. Белград не визнає незалежність Приштини (що цікаво, її не визнає і Україна). Але в стратегії Єврокомісії чітко говориться: "Сербії необхідно терміново укласти всеосяжну угоду про нормалізацію відносин з Косово", інакше про вступ в ЄС можна забути. "ЄС не хоче імпортувати будь-які неврегульовані суперечки разом з майбутніми новими державами-членами", – заявив Йоханнес Хан після зустрічі з президентом Сербії Олександром Вучичем 7 лютого.

Це, до речі, повинна взяти собі на замітку і Україна. Адже, судячи зі слів Юнкера і Хана, поки Крим і частина Донбасу будуть і далі залишатися під незаконною окупацією Росії, дорога в ЄС нам замовлена. Правда тут варто згадати приклад Кіпру, який, хоч і має давні територіальні суперечки з Туреччиною, в 2004 році взяли в ЄС. Так що, коли і де це потрібно Брюссель готовий йти на поступки.

Але домовлятися Белграду і Приштині все ж доведеться. Причому, не за так званим сербським планом врегулювання спору: в минулому році в обмін на визнання незалежності Косово Сербія запропонувала віддати їй населені сербами території Косово, а для інших створити в складі Косово широку автономію. Зрозуміло, що Приштина таку пропозицію відразу ж відкинула, але час йде – до 2025 року Белграду і Приштині все-таки доведеться підписати мирну угоду.

Рука Кремля в Сербії

Правда, це не єдиний виклик, з яким Сербія зіткнеться на шляху в ЄС. За словами експерта Центру "Стратегія XXI" та Ради зовнішньої політики "Українська Призма" Віталія Мартинюка, вона вже стикається і ще зіткнеться з наслідками активної співпраці з Росією. Особливо в енергетичній сфері: Сербія вже отримала порцію зауважень від Єврокомісії про недотримання вимог Третього енергетичного пакета. Але якщо Сербія їх виконає, увійде в конфронтацію з Росією, так як майже всі сербські енергокомпанії контролює Москва.

"Але при цьому Сербія вступить в Євросоюз навіть не дивлячись проросійські погляди її керівництва. Серед критеріїв членства немає критерію "антиросійськості" або "відсутність проросійської позиції". Таку позицію ми можемо спостерігати, наприклад, в Чехії, де президент Мілош Земан взагалі перевершив всі керівництво Сербії разом узяте, яке, принаймні, не декларує, що "Крим – російський", – сказав сайту "Сегодня" Віталій Мартинюк.

Дійсно не декларує, а й ніяк особливо не перешкоджає відправці своїх найманців на Донбас воювати на стороні проросійських бойовиків. Сайт "Сегодня" детально описував суть скандалу між Києвом і Белградом, який спалахнув в листопаді минулого року. Тоді посол України в Сербії Олександр Олександрович заявив, що за мовчазної згоди Белграда близько 300 сербів (за даними СБУ) воюють на стороні "ДНР"/"ЛНР".

Белград відкрито демонструє свої симпатії до Москви. Так, наприклад, депутат сербського парламенту Олександр Шешель погрожував підготувати заяву про визнання анексованого Криму російським. А 4 березня на виборах до органів місцевого самоврядування в Белграді вперше візьме участь "Російська партія".

Але, на думку Олександра Левченка, при всьому своєму ставленні до Росії, яке, перш за все, диктується настроями певної частини населення, абсолютна більшість сербських громадян працює, і живе в Західній Європі, а не в Росії.

"Тому рішення Брюсселя дати Сербії європейську перспективу з тим, щоб ця країна здійснювала європейські реформи, було правильним. Чим більше Сербія буде проєвропейською, тим більше у неї буде тенденцій до проєвропейського відношення до інших політичних процесів в Європі, в тому числі і до об'єктивного оцінювання ситуації в Україні", – вважає Посол України в Хорватії, Боснії і Герцеговині.

Якщо Сербія продемонструє хороший результат в боротьбі з корупцією, злочинністю, посилить демократичні інститути і приєднається до ЄС, це стабілізує ситуацію в Боснії і стимулює позитивні зміни.

"У той же час і загрози в Сербії найвищі. Серед усіх країн Західних Балкан в Сербії найменш оптимістично дивляться на вступ в ЄС: громадяни не вірять, що в найближчому майбутньому стануть частиною ЄС. Серед населення сильні проросійські симпатії, недовіра до Брюсселя. Тому останньому вкрай важливо продемонструвати підтримку євроінтеграції Сербії і готовність відкрити двері в найближчому майбутньому", – сказала "Сегодня" аналітик Центру "Нова Європа" Дарина Гайдай.

Іншим країнам – на старт

Ще чотири країни західно-балканського регіону – Македонія, Албанія, Косово, Боснія і Герцеговина – істотно відстають від Сербії і Чорногорії з виконання критеріїв для членства в ЄС. "Комісія готова підготувати рекомендації для відкриття переговорів про вступ з Албанією і колишньою Югославською Республікою Македонія на основі виконання умов. Боснія і Герцеговина може також стати кандидатом на вступ. У Косово є можливість стійкого прогресу, виконуючи Угоду про стабілізацію та асоціацію", – йдеться в звіті Єврокомісії.

Македонія отримала статус кандидата ще в грудні 2005 року. Але, за словами посла України в Хорватії, Боснії і Герцеговині (2010-2017 рр.) Олександра Левченка, йдучи паралельно з Хорватією, Македонія "затрималася" зі вступом в ЄС через суперечки з Грецією щодо назви. В результаті Греція повністю заблокувала євроінтеграцію Македонії навіть незважаючи на те, що Македонія випереджала Хорватію у виконанні критеріїв членства. Після підписання в 1991 році декларації про незалежність "Республіки Македонія", Афіни заявили, що Македонія "вкрала" назву у північної грецької області Македонія і має на неї територіальні претензії.

Правда, в останні пару тижнів діалог Афін і Скоп'є по вирішенню спору з назвою зрушився з мертвої точки. По-перше, уряд Македонії перейменує аеропорт, який названий на честь Олександра Македонського на "Міжнародний аеропорт Скоп'є", а шосе до нього отримає назву "Дружба". Більш того, за словами прем'єра Македонії Зорана Заєва, вони готові додати географічне уточнення до назви країни, щоб вирішити суперечку з Грецією. Обговорюється п'ять варіантів нової назви колишньої югославської республіки: Республіка Нова Македонія, Республіка Північна Македонія, Республіка Верхня Македонія, Республіка Вардарська Македонія і Республіка Македонія (Скоп'є).

Деякі експерти вважають, що на шляху в ЄС Македонія, безумовно, повинна піти на поступки в суперечці з Грецією. З іншого боку для Скоп'є це певне приниження. Але тут, за словами експерта Центру "Стратегія XXI" та Ради зовнішньої політики "Українська Призма" Віталія Мартинюка, варто погортати міжнародні документи.

"Чи не приниження документальна назва "Колишня Югославська Республіка Македонія"? Тим більше, що Греція згодна, щоб в назві країни залишилося слово "Македонія", – вважає експерт.

Албанія, наприклад, подала заявку на членство ще в квітні 2009 року, а статус кандидата отримала в червні 2014 року. Віталій Мартинюк нагадує, що Албанія – теж член НАТО і це її безсумнівний плюс. У той же час, за його словами, Албанія отримує величезну порцію критики від Єврокомісії за зволікання з внутрішніми реформами і процесами демократизації.

"Македонія і Албанія – істотно відстають, а Боснія і Герцеговина – навіть не в статусі кандидата. Остання зараз відповідає на "запитальник", після якого може отримати статус кандидата і тільки після цього можуть початися переговори про вступ. Але як показує практика інших країн, наприклад, Хорватії, це досить тривалий процес", – сказав сайту "Сегодня" Віталій Мартинюк.

За словами посла України в Хорватії, Боснії і Герцеговині (2010-2017 рр.) Олександра Левченка, в Боснії і Герцеговині, яка в лютому 2016-го подала заявку на членство, але так і не отримала статус кандидата, на певному етапі націоналістичні сили почали проводити деструктивну політику, яка стримала країну на шляху євроінтеграції.

Уроки для України

Після заяв лідерів ЄС про готовність прийняти країни Західних Балкан, деякі експерти заговорили про вікно можливостей і для України. Мовляв, Київ повинен пильно стежити за процесом євроінтеграції, в першу чергу Сербії і Чорногорії, щоб не робити їх помилок в майбутньому. Правда, поки, як вже раніше писав сайт "Сегодня", про перспективу членства України в ЄС і чути не хочуть, кажучи, що ми вже й так отримали безвіз і зараз нам би краще зосередитися на виконанні Угоди про асоціацію. А тут, на жаль, Київ дійсно істотно відстає від графіка.

Правда, наприклад, у випадку з Албанією, в квітні 2009 року вона спочатку подала заявку на членство в ЄС, в грудні 2010-го отримала безвіз, а лише в червні 2014 року – статус кандидата на вступ. Тобто, за прикладом Албанії ми вже можемо подавати заявку на членство. Але, за словами експертів, ситуація із Західними Балканами дещо відрізняється від Східного сусідства – ЄС завжди розглядав Балкани як сферу своєї безпосередньої компетенції. У Брюсселі відчувають відповідальність за цей регіон, і якщо там буде зростати нестабільність, криміналітет і корупція, це буде безпосередньо загрожувати безпеці ЄС.

"Україні потрібно продемонструвати таке ж своє важливе значення для ЄС. Разом з тим, важливо показати, що Україна може ефективно сама вирішувати свої проблеми на відміну від країн Західних Балкан, в які Європа багато інвестує фінансово і часто отримує низькі результати. Україні варто розуміти, що якщо вже понад два десятиліття ЄС намагається витягнути Західні Балкани, межа його терпимості по відношенню до України буде істотно нижчою. Досвід Балкан є негативним досвідом для ЄС, в якому він задіяний дуже довго і не хоче, як сказав єврокомісар Хан, імпортувати нестабільність, ризики і загрози всередину ЄС", – сказала сайту "Сегодня" аналітик Центру "Нова Європа" Дарина Гайдай.

На думку експерта Центру "Стратегія XXI" та Ради зовнішньої політики "Українська Призма" Віталія Мартинюка, з процесу євроінтеграції Західних Балкан Україна може винести для себе мінімум три уроки.

"По-перше, в ЄС зараз немає політичного рішення про прийняття України, тому ми не можемо говорити про чіткі перспективи. Потрібно все-таки домагатися отримання перспективи членства і її документальної фіксації. Другий урок – проведення внутрішніх реформ. Більш успішна і стабільна в плані внутрішнього реформування країна досягає кращих результатів на шляху до членства в ЄС. І третій урок – ЄС, як показує його політика, намагається приймати країни "пакетами": спочатку були країни Вишеграду, тепер західні Балкани. Тобто, можливість для перспективи членства України може відкритися в пакеті з Грузією і Молдовою і тільки після того, як країни Західних Балкан стануть членами ЄС", – підсумував експерт.

Автор:

Зеленюк Крістіна

Джерело:

"Сегодня"

Якщо ви знайшли помилку в тексті, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Загрузка...
Загрузка...