ПАРЄ прийняла жорстке рішення по українському закону про освіту

12 Жовтня 2017, 13:03

Асамблея звернулася до України з проханням врахувати всі без винятку рекомендації Венеціанської комісії


Парламентська асамблея Ради Європи прийняла рішення з рекомендаціями Україні за підсумками термінових дебатів.

За прийняття документа з внесеними до нього поправками проголосували 82 депутати, проти – 11, 17 утрималися.

Рішення ПАРЄ досить жорстко засуджує те, що Верховна рада прийняла закон про освіту, змінивши статтю 7 (про мову освіти) без консультацій з представниками національних меншин.

Асамблея також звернулася до України з проханням врахувати всі без винятку рекомендації Венеціанської комісії.

Перед голосуванням до проекту резолюції було внесено багато поправок. Пропозиції щодо поправок не були оприлюднені перед голосуванням. Не всі поправки під час дебатів були чітко озвучені.

У резолюції йдеться, що ПАРЄ стурбована новим освітнім законом в Україні. Члени асамблеї звернули увагу на те, що деякі сусідні країни стверджували, що цей закон порушує права національних меншин і породжує чутливі юридичні питання щодо відповідності українській правовій системі.

У зв'язку з цим асамблея відзначає, що українська влада направила текст освітнього закону на експертизу в Комісії Ради Європи "За демократію через право" (Венеціанська комісія), яка повинна бути оприлюднена до кінця 2017 року, проте "асамблея висловлює незадоволення, що цей крок був зроблений після прийняття освітнього закону".

"Асамблея вважає передчасним займати певну позицію з яких-небудь правових питань. Однак асамблея переконана, що важливо виконати зобов'язання, засновані на Європейській конвенції з прав людини, Рамковій конвенції про захист національних меншин, Європейської хартії регіональних мов, а також сприяти відновленню конструктивного діалогу між різними стурбованими сторонами. В цьому відношенні три взаємопов'язаних принципи повинні служити орієнтиром для зацікавлених сторін з метою досягнення більш узгоджених домовленостей", – йдеться в резолюції.

При цьому наголошується, що перший такий принцип – знання державної мови – є фактором соціальної згуртованості та інтеграції, держави мають законне право на сприяння вивчення державної мови і вимога, щоб державна мова була мовою в освіті для всіх громадян.

Другий принцип наводиться з Рамкової конвенції про захист національних меншин, де сказано, що "мова є одним з найважливіших компонентів індивідуальної та колективної ідентичності", тому "для багатьох осіб, що належать до національних меншин, мова є одним з головних чинників самобутності меншини та ідентифікації".

У зв'язку з цим в асамблеї відзначили, що "коли держава вживає заходів для розвитку державної мови, ці заходи повинні одночасно прийматися з кроками щодо захисту і сприяння розвитку мов національних меншин". "Якщо цього не буде зроблено, результатом стане асиміляція, а не інтеграція", – відзначили в ПАРЄ.

Третім принципом названа недискримінація. Члени ПАРЄ заявляють, що, відштовхуючись від цих трьох принципів, новий закон про освіту в Україні не представляється таким, яким буде створюватися відповідний баланс між офіційною мовою і мовами національних меншин. "Зокрема, новий закон призводить до значного скорочення прав раніше визнаних національних меншин щодо їх власної мови в освіті", – заявили в ПАРЄ.

"Асамблея з цієї причини рекомендує українській владі переглянути питання мов меншин в освіті, грунтуючись на гнучкій моделі двомовної освіти для всіх осіб, що належать до "корінних народів України" і "національних меншин", щоб не було дискримінації. На практиці можливим орієнтиром може бути не менше 60% навчальних програм українською мовою і до 40% – мовами національних меншин", – відзначили в ПАРЄ.

Також сказано, що в плануванні проведення освітньої реформи необхідно уникнути поспішних змін, які можуть погіршити якість освіти учнів і студентів, що представляють національні меншини.

Відзначається, що трирічний перехідний період застосування положень нового закону може бути занадто коротким. З цієї причини ПАРЄ наполегливо закликає українську владу ввести гнучкість щодо тривалості процесу впровадження закону.

Раніше президент України Петро Порошенко заявив, що Україна гарантує право на навчання рідною мовою, але при цьому вивчення державної мови є обов'язковим.

"Хочу запевнити – ми будемо належним чином гарантувати мовні права відповідно до національного законодавства та міжнародних зобов'язань і стандартів, в тому числі і право навчатися рідною мовою, при цьому вивчаючи і державна мова – українська", – сказав Порошенко на пленарному засіданні ПАРЄ.

За його словами, свідченням гарантії є рішення України направити до Венеціанської комісії відповідну норму закону "Про освіту" для проведення експертизи.

Раніше міністр закордонних справ Угорщини Петер Сиярто заявив, що Будапешт буде і далі домагатися від Києва відкликання закону про освіту, а якщо цього не відбудеться, то буде вимагати санкцій Європейського союзу проти України.

5 вересня Верховна Рада прийняла реформу освіти, основою якої є закон "Про освіту".

Якщо ви знайшли помилку в тексті, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Загрузка...
Загрузка...