"Розморожування" Нормандського формату: чому Україні варто боятися не заяв Трампа, а політики Меркель

Переговори міністрів закордонних справ Нормандської четвірки, які пройшли в понеділок увечері в Берліні, стали, швидше за все звірянням годинників. Хоча факт зустрічі голів зовнішньополітичних відомств вперше за 16 місяців вже сам по собі гарний знак. Російська сторона повторювала свою "мантру" про "формулу Штайнмайера", під якою розуміє спочатку політичне врегулювання на Донбасі (амністію і вибори), а потім виконання безпекових пунктів (виведення військ і техніки). Україна, Німеччина і Франція намагалися зрушити питання щодо миротворців на Донбасі, під якими Москва розуміє охоронців СММ ОБСЄ на лінії зіткнення, з мертвої точки. Але, як розповіли джерела сайту "Сегодня" в українських дипколах, на що Володимир Путін дійсно може піти, так це на обмін полоненими до закінчення фіналу ЧС з футболу.

Нормандський картковий будиночок

Переговори міністрів закордонних справ Нормандської четвірки закінчилися пізно ввечері. Традиційно для таких зустрічей німецька сторона обрала гостьову віллу німецького МЗС "Борзиг" на березі озера Тегель в Берліні. Хоча попередні переговори пройшли на полях Мюнхенської конференції в 2017 році. Віч-на-віч голови зовнішньополітичних відомств не говорили цілих 16 місяців, і проблемних питань за цей час накопичилося чимало: від завершення процесу розведення сил біля Станиці Луганської, до горезвісної "формули Штайнмайера", на якій продовжує наполягати Москва.

Цікаво, що російські ЗМІ напередодні зустрічі в Берліні рясніли заголовками "Меркель йде ва-банк". Мовляв, Німеччина в особі Ангели Меркель через конфлікт із США знову вирішила перетягнути на себе ковдру лідерства щодо мирного врегулюванню війни на Донбасі. Для цього є вагомі підстави. Переговорний трек у форматі Волкер-Сурков забуксував. До того ж за інформацією українських експертів незабаром спецпредставник Курт Волкер може посісти важливішу посаду в Держдепі, та й помічникові президента РФ Владислава Суркова вже півроку як пророкують відставку.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

Сказати, що російські ЗМІ в корені не мають рацію, не можна. За словами першого заступника директора Центру "Нова Європа" Сергія Солодкого, німецька сторона намагається активуватися на українському напрямку, бо можливо частково відчуває свою відповідальність за те, що це врегулювання забуксувало через вибори в Німеччині і подальшу загайну коаліціаду.

"Свідчення активності Берліна – візити Штайнмайера (президент Німеччини Франк-Вальтер Штайнмаєр – Авт.) і Мааса (міністр закордонних справ Німеччини Гайко Маас – Авт.) до Києва, і Меркель в Сочі, і Порошенко в Берлін. Тобто, йде дуже активний політичний діалог і перезапуск тих форматів, в яких Німеччина відігравала велику роль", – сказав сайту "Сегодня" Сергій Солодкий.

Вчорашні переговори міністрів закордонних справ Німеччини, Франції, України і Росії можна вважати "розморожуванням" Нормандського формату. Якщо чесно, його реанімували ще 10 травня, коли в німецькому Аахені переговори провели Еммануель Макрон, Ангела Меркель і Петро Порошенко. Потім канцлер Німеччини і президент Франції з'їздили в Сочі і Санкт-Петербург, де переговорили з Володимиром Путіним, після чого ми побачили ініціативу Берліна організувати зустріч голівв МЗС у форматі четвірки. Але чекати миттєвих результатів від зустрічі, яка була лише звіренням годинників, як мінімум наївно. Хоча сам Гайко Маас і називав її "новим імпульсом".

Вчорашні переговори в Берліні закінчилися опівночі. Міністр закордонних справ Німеччини завуальовано заявив, що "четвірка" доручила своїм політичним директорам доопрацювати питання розміщення на Донбасі миротворців. А голова українського МЗС Павло Клімкін прямо сказав, що Росія пропонує фейкову місію ООН. "Ми обговорили можливий формат нашої миротворчої місії. Сторони по-різному розуміють домовленості, зовсім по-різному розуміють, якою має бути місія. Російська сторона пропонує тотально фейкову місію, з фейковим захистом СММ ОБСЄ. Позиція Росії ще гірша, ніж була спочатку: зараз РФ наполягає, що миротворці можуть тільки супроводжувати спостерігачів ОБСЄ уздовж лінії зіткнення і на окупованій території".

"Якщо мені не зраджує пам'ять, міністри Нормандського формату ніколи нічого не досягали. Це завжди була така російська хитрість зображати "готовність" до дипломатичного врегулювання і політичного діалогу. І коли доходило до вирішення принципових питань, Лавров завжди говорив, що це не в його компетенції , а Путін відповідав, що нехай це технічне питання вирішують міністри. Звичайно, рано чи пізно Росія продемонструє "готовність" зразка вересня минулого року, коли вона начебто "ініціативу" щодо миротворців запропонувала, або ініціативу зі звільнення заручників, як це було в кінці минулого року після затяжної паузи. Ми ж розуміємо, що Кремль буде ще жорсткіше використовувати фактор політв'язнів, враховуючи передвиборний період в Україні", – вважає Сергій Солодкий.

Дружба з Росією за спиною України

Переговори голів МЗС Нормандської четвірки пройшли відразу за самітом G7 в Канаді, який закінчився гучним скандалом. Про це варто згадати, оскільки його результати прямо впливають на український порядок. Складних переговорів і розмов на підвищених тонах очікували абсолютно всі лідери та їх помічники. Але про необхідність повернення в G8 Росії від Дональда Трампа вже точно ніхто не прогнозував почути.

"Вони повинні дозволити Росії повернутися. Нам потрібна Росія за переговорним столом. Це може не бути політично правильно, але нам потрібно вирішувати світові проблеми", – сказав президент США, звинувативши Адміністрацію Барака Обами в тому, що та допустила анексію Криму.

Заява Дональда Трампа, м'яко кажучи, шокувала всіх. Новий італійський прем'єр Джузеппе Конте прогнозовано підтримав ідею американського лідера, але, як сказав заступник голови правління Ради зовнішньої політики "Українська призма" Сергій Герасимчук, гаманець Німеччини виявився більш переконливим аргументом.

"Меркель – проти, і під акомпанемент Туска (президент Європейської ради Дональд Туск – Авт.) Вона дала це ясно зрозуміти. Меркель послідовна – якщо Путін хоче грати у Вищій лізі, – він повинен дотримуватися правил гри. Навіть в ділових питаннях Меркель домагатиметься дотримання цих правил і від Путіна, і від Трампа. Правда, це стосується і України. Росія просто не розуміє, що якби вона почала виконувати Мінські домовленості, то і до Києва вимоги Меркель були б не менш чіткими. Але чи виграв би від цього Київ – сумнівно", – сказав сайту "Сегодня" Сергій Герасимчук.

У ЗМІ відразу ж просочилися чутки про те, що Канада і Німеччина блокуватимуть цю американську ініціативу. А в підсумковому комюніке саміту, свій підпис який Трамп таки відкликали і шість лідерів сімки констатував: "Ми знову заявляємо про засудження незаконної анексії Криму і підтверджуємо нашу безперервну підтримку суверенітету, незалежності і територіальної цілісності України в межах її міжнародно визнаних кордонів. Ми зберігаємо нашу готовність допомогти Україні в реалізації її амбітної і необхідної програми реформ. Продовження санкцій чітко пов'язане з тим, що Росія не продемонструвала повного виконання своїх зобов'язань стосовно Мінських угод і поваги суверенітету України".

Тобто, "шістка" таким чином, відповіла, Трампу на його пропозицію повернути Росію до G8. Але чи варто Україні побоюватися заяв американського президента, який готується зустрітися з Путіним в Відні? Або все-таки варто придивитися до дій Європи в особі Німеччини, яка заявляє про неможливість повернення Росії в G8, продовжуючи будувати "Північний потік-2", збільшуючи товарообіг з Москвою?

Напередодні вчорашньої зустрічі голівв МЗС Нормандської четвірки міністр закордонних справ Німеччини Гайко Маас заявив, що Україна і Росія мають значні розбіжності в багатьох сферах по мирному врегулюванню ситуації на Донбасі. Але дипломат дуже сподівається організувати ще одні мирні переговори спочатку липня безпосередньо з миротворчої місії ООН. Правда, як уже писав сайт "Сегодня", до ініціатив Берліна варто придивлятися, особливо на тлі публікації німецьким експертним співтовариством статей про "проміжну Європу". Деякі німецькі кола активно лобіюють ідею відмови України від вступу до ЄС і НАТО в обмін на поступки з боку Росії щодо врегулювання війни на Донбасі. Крим в цьому плані залишається за дужками.

"Стратегічно ми можемо програти, якщо прагматики в Кремлі зрозуміють, що принциповість канцлера – її слабке місце. В цілому, не можна не погодитися з думкою більшості експертів: в той час, коли руйнуються основи старого світу важко покладатися на союзників. Їх інтереси можуть бути мінливими. Образно кажучи, Меркель нагадує мені оленя Тірел з "гри престолів" – "королеву Шипів", яка вірила в девіз свого будинку "Виростаючи міцніємо", вірила в правила гри престолів і сподівалася переграти всіх своїм гаманцем. Ця героїня подекуди симпатична, але приречена на поразку. Залишається сподіватися, що Ангела Меркель виявиться мудрішою і Україна виграє разом з Німеччиною в боротьбі за міжнародне право і правила гри", – підсумував Сергій Герасимчук.