Санкції проти РФ за агресію на Азові: чому Європарламент хоче заморозити "Північний потік – 2"

У Брюсселі побоюються за енергетичну безпеку Європи і вирішили підтримати Україну, вважає Віра Константинова

Європейські інститути бачать серйозні геополітичні та енергетичні ризики через агресію РФ проти України, в тому числі в контексті реалізації проекту Кремля газопроводу "Північний потік – 2", тому Європейський парламент пішов на ухвалення відповідної проукраїнської резолюції.

Про це в коментарі сайту "Сегодня" розповіла політолог-міжнародник Віра Константинова .

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

"Варто звернути увагу на геополітичний аспект і питання протидії (Європи. – Ред.) "Північному потоку – 2" з огляду на те, що може утнути Росія в Балтійському морі за аналогією з акваторіями Азовського і Чорного морів під приводом "захисту" свого трубопроводу. Уже не кажучи про економічний вплив і добре відому Україні "енергетичну диктатуру", до якої Кремль охоче вдається з метою політичного впливу на зовнішню і внутрішню політику інших країн. Тому і Сполучені Штати Америки активно виступають проти цього проекту. Позитивним є те, що європейські інститути бачать ці ризики, і тому Європейський парламент ухвалив відповідну резолюцію. Російська енергетична агресія буде спрямована в першу чергу на країни Європи, і тут не повинно бути жодних ілюзій, що той самий "Газпром", який контролюється російським керівництвом, "гратиме за правилами" енергетичного ринку ЄС", – пояснила експерт.

Як додала вона, питання посилення санкцій проти РФ за її агресію буде одним з ключових на порядку денному візиту Петра Порошенка до Брюсселя.

"Можна виділити ряд об'єктивних цілей в контексті візиту президента України до Брюсселя. В першу чергу, поїздка голови держави об'єктивно необхідна з точки зору посилення дипломатичного тиску ЄС і України на Росію з метою звільнення українських військовополонених моряків і повернення українських кораблів ВМС. Однак важливо і повернення політичних в'язнів, а більшість європейських політиків публічно виступають на підтримку українців, які незаконно засуджені і утримуються режимом Путіна. Тому нагорода – премія імені Сахарова Олегу Сенцову – є таким собі прикладом європейської солідарності і спробою актуалізувати для всього світу проблему політичних ув'язнених в Росії", – зазначила Константинова.

Крім того, за її словами, пролонгація санкцій проти РФ, в тому числі, через її зухвалу поведінку в Керченській протоці, можна вважати одним з ключових питань на порядку денному будь-яких зустрічей, а резолюція Європарламенту може посилити переговорні позиції Києва.

"Термін дії поточного санкційного пакета закінчується в січні 2019 року, а зовнішньополітична поведінка Росії не змінюється. Більш того, вона стає варварською. Тому санкції є доцільним інструментом з точки зору європейської політики, щоб війну в Україні і війну з Україною зробити непосильним тягарем для російської економіки. Для України – це шлях політико-дипломатичного врегулювання за результатами війни, яку веде Росія проти української незалежності", – підкреслила політолог-міжнародник.

Вона також додала, що в України на дипломатичному рівні з'явилася можливість говорити з ЄС про продовження фінансової підтримки української сторони через наслідки російської агресії.

"Ті збитки, які Росія завдає окремим українським регіонам, що прилягають до акваторії Азовського і Чорного морів, можна нівелювати за рахунок розвитку інфраструктури, переорієнтації бізнес-зв'язків і т.ін. Тому питання подальшої фінансової підтримки України з боку європейських партнерів, особливо в регіональному вимірі, є актуальним", – підсумувала Константинова

Як повідомлялося, 12 грудня Європарламент виступив за припинення реалізації російського проекту трубопроводу "Північний потік – 2". Це випливає з тексту резолюції Європейського парламенту щодо доповіді "Про реалізацію Угоди про асоціацію ЄС-Україна".

Україна виступає проти цього будівництва, називаючи його політично мотивованим. Замість цього Київ запропонував ЄС створити консорціум із залученням європейських компаній для управління існуючим більш ефективним маршрутом транспортування через Україну. При цьому, в Німеччині вважають проект "Північного потоку – 2" економічним, а не політичним.

Раніше "Нафтогаз України" розкрив план "Б" на випадок запуску "Північного потоку – 2".