Продовжуючи перегляд сайту, ви погоджуєтесь, що ознайомились з оновленою політикою конфіденційності і погоджуєтесь на використання файлів cookie.
Погоджуюсь
Зробити стартовою
26,59
29,81
РУС

Санкції проти Росії: що вирішить Європейська Рада

Варіантів три: послаблення існуючих санкцій, їх продовження або посилювання – як покарання за агресію в Азовському морі

У четвер, 13 грудня, Європейська Рада збереться на чергове засідання, щоб обговорити актуальні теми і прийняти важливі рішення. Агресія Росії проти України – серед тих, які, очевидно, обговорюватимуться. Санкції щодо Москви – серед рішень, які, як очікується, прийме Європейська Рада. Але чи буде це продовження вже існуючих обмежень, чи ж Євросоюз піде на більше і показово покарає Росію за Азов?

Україна в жорнах європейської політики

Для середньостатистичного українця навіть саме питання, що виноситься на розгляд європейських лідерів – чи варто продовжувати раніше введені проти агресора санкції, – здається безглуздим. Хіба останнім часом Росія хоч якимось чином змінила свою поведінку? Припинила агресію, повернула окупований Донбас або анексувати Крим? Навіть в елементарному – дотримання прав людини на окупованих територіях – спостерігається виключно негативна тенденція. Тривають арешти за політичними мотивами, репресії проти кримських татар в Криму, повсюдно фіксуються порушення прав жителів окупованих територій Донбасу. З точки зору України, жодних передумов піднімати питання про пом'якшення режиму санкції проти Москви немає.

Проте питання це піднімається в Євросоюзі із завидною регулярністю. Щоб зрозуміти, чому, досить згадати, що рішення, що стосуються зовнішньої політики, Європейський Союз приймає консенсусом. По суті, це означає, що будь-яка держава Євросоюзу в змозі самостійно заблокувати будь-яке рішення ЄС. А для формування відповідної позиції такої держави досить, щоб проти збереження санкцій виступала партія влади або навіть одна з партій правлячої коаліції.

Так, наприклад, сталося в Італії, де антисистемна партії "Рух" 5 зірок "і анти європейська "Ліга" в травні нинішнього року підписали коаліційну угоду, одним з пунктів якого значилося скасування санкцій щодо Росії. Відтоді Італія перманентно піднімає це питання перед європейськими партнерами.

Виступала проти автоматичного продовження санкцій і Угорщина, що конфліктує з Україною через "мовний" закон. У вересні міністр закордонних справ Угорщини Петер Сіярто висловився за те, що питання продовження санкцій повинно бути обговорено всередині Європи.

Втім, експерти впевнені, що позиції багатьох противників пояснюються бажанням "виторгувати" собі певні преференції на рівні ЄС. Образно кажучи: ми вам – підтримку санкцій, ви нам – поступки в питаннях бюджету Євросоюзу.

"Питання про непролонгацію санкцій ставляться італійцями або угорцями не тому, що вони симпатизують Росії. А тому, що хочуть виторгувати собі якісь дивіденди фінансового плану, преференції в переговорах з Берліном. І там присутній локальний вимір", – пояснив сайту "Сегодня" перший заступник Центру "Нова Європа" Сергій Солодкий.

Імовірність – стовідсоткова

Питання скасування санкцій підніматиметься і на нинішній зустрічі Євроради.

"Через агресію Росії в Азовському морі позиції противників санкцій ослабли, – зазначив сайту "Сегодня" професор політології Києво-Могилянської академії Олексій Гарань. – Дії Росії засудили і ЄС, і НАТО, прямо назвав Росію агресором. Розмитіші формулювання у Італії, Угорщини та Болгарії. Але загальна позиція ЄС і НАТО була дуже чіткою. Думаю, Італія все ж підніме питання про непродовження санкцій. Але в підсумку рішення для України буде прийнято позитивне. Позиція основних гравців – Німеччини, Франції та поки що Великої Британії – полягає в тому, що санкції необхідно продовжувати".

Упевнений в позитивному для нас рішенні європейських лідерів і Сергій Солодкий.

"Санкції продовжать, – зазначив заступник директора Центру "Нова Європа". – Питання репутації має сенс. Якби Євросоюз і окремі лідери ЄС виявилися б на перших шпальтах газет як ті, хто пішов на поступки Росії – при тому, що Росія не зробила жодного кроку в бік мирного врегулювання конфлікту, – це був би скандал. Це були б похорони цього політика. Особливо на тлі російської агресії в Азовському морі", – зазначив експерт.

Джерело сайту "Сегодня" в українському МЗС також зазначило, що ймовірність продовження санкцій – "практично стовідсоткова". Але ось що стосується посилення режиму санкції через агресію на Азовському морі, то тут, за словами дипломата, питання залишається відкритим.

Посилення санкцій обговорюється. Але не розглядається

Європейські експерти зазначають, що події на Азові відкрили нову фазу в поглядах європейців на питання санкцій. Таку думку, зокрема, висловила керівник програми Східної Європи і Євразії в Інституті міжнародних відносин в Римі Нонна Міхелідзе.

"Ситуація в Азові показує, що Росія продовжує в Україні "повзучу анексію" – аналогічно тому, що вона роками робить в Грузії. Азовський інцидент напевно об'єднає політиків Євросоюзу навколо продовження санкцій проти Росії, але він також показує, що існуючих санкцій недостатньо. Потрібно розробити такі критерії введення і змісту санкцій, які були б прив'язані до порушення міжнародного права і прав людини".

На думку Міхелідзе, ключовим наративом Заходу по відношенню до Росії при цьому повинен бути сигнал, що подальші порушення можуть призвести до нових санкцій.

Як зазначив сайту "Сегодня" Сергій Солодкий, питання посилення санкцій дійсно стоїть в Європі. На його думку, в приватних бесідах європейські експерти і дипломати все частіше задаються питанням, що потрібно ще зробити, щоб Росія стала поступливішою.

"Всі визнають, що нинішнього рівня і обсягу санкцій недостатньо, як недостатньо і нинішньої демонстрації єдності Євросоюзу. Потрібно щось з цим робити", – зазначив Сергій Солодкий.

Але, за словами експерта, є й інша логіка. Минулого тижня на організованому Центром "Нова Європа" круглому столі посол Німеччини Ернст Райхель зазначив, що Україні потрібно дивитися на ситуацію реалістичніше. Вимагаючи жорсткіших санкцій, Україна може зробити собі гірше, оскільки питання в Європі стоїть сьогодні не стільки про посилення санкцій, скільки про їх збереження.

"Але, на мою думку, було б неправильним нічого не вимагати, ні на чому не наполягати. Громадяни не зрозуміли б, якщо б українська влада сиділа склавши руки і робила вигляд, що нас все влаштовує. Тому потрібно бути оптимістами, ловити всі шанси, просити ЄС посилити або, як мінімум, продовжити санкції, і ми це робимо", – зазначив Сергій Солодкий.

Олексій Гарань також дуже обережно оцінюють ймовірність жорсткої реакції Євросоюзу на агресію в Азовському морі. 

"Прогнозувати в цьому плані щось важко. Звісно, було б оптимальним розширення існуючого пакету санкцій. Але навіть якщо такого рішення не буде, було б непогано, щоб ЄС ввів хоча б символічні санкції", – говорить політолог.

Читайте найважливіші та найцікавіші новини у нашому Telegram

Ви зараз переглядаєте новину " Санкції проти Росії: що вирішить Європейська Рада". Інші Євросоюз дивіться в блоці "Останні новини"

АВТОР:

Віталій Рябошапка

Джерело:

"Сегодня"

Якщо ви знайшли помилку в тексті, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter
Орфографічна помилка в тексті:
Послати повідомлення про помилку автору?
Повідомлення повинно містити не більше 250 символів
Виділіть некоректний текст мишкою
Дякуємо! Повідомлення відправлено.