Зробити стартовою
26,19
29,84
РУС

Ювілей Східного партнерства: в Брюсселі підбили підсумки, але чи є привід святкувати

Євросоюз має намір проводити неформальні дискусії зі збору пропозицій від країн-учасниць про те, як можна якісно поліпшити політику Східного партнерства

Фото: AFP

Східне партнерство відзначає ювілей. Рівно десять років тому на установчому саміті у Празі Євросоюз дав старт амбітному проекту, головною метою якого було зміцнити відносини між ЄС і шістьма країнами пострадянського простору, сприяти встановленню там демократії і проведення реформ. Україна, Грузія і Молдова за цей час підписали Угоди про асоціацію і зону вільної торгівлі (DCFTA), і отримали безвіз. Вірменія підписала Угоду про партнерство з ЄС на саміті Східного партнерства в Брюсселі у 2017 році, але лише політичну частину, оскільки раніше вступила у Митний союз з Росією. Між Азербайджаном і ЄС діє ще "стара" Угода про партнерство та співробітництво, підписана в середині 90-х. А ось аналогічну Угоду з Білоруссю Брюссель так і не ратифікував через встановлення там авторитарного режиму.

Через десять років для всіх стало очевидно, що Східне партнерство потрібно міняти. Уже асоційованим Україні, Грузії і Молдові потрібні нові стимули продовжувати євроінтеграцію, оскільки за темпами зближення з ЄС вони пішли далеко вперед своїх колег. Білорусь, Вірменія і Азербайджан не хочуть і не можуть вирватися з орбіти впливу Москви, тому для них Брюссель повинен виробити окремий механізм співпраці, який би в Кремлі не розцінювали як загрозу. Щоправда, ювілейна конференція Східного партнерства, яка пройшла на цьому тижні в європейській столиці, показала небажання ЄС що-небудь міняти, принаймні до кінця року, поки після виборів до Європарламенту не сформується новий склад Єврокомісії та Ради ЄС.

Криза формату

Саміти в рамках Східного партнерства проходять кожні два роки. Перший установчий у 2009 році відбувся у Празі. Уже через два роки партнери зустрілися у Варшаві, а у 2013-му в Вільнюсі, де Віктор Янукович відмовився підписати Угоду про асоціацію, про що, за словами президента Ради ЄС Дональда Туска, потім пошкодував. Україна за свій європейський вибір заплатила високу ціну: Небесна сотня, анексія Криму тавійна з Росією на Донбасі, яка за п'ять років забрала майже 13 тисяч життів. 

В Євросоюзі цього ніхто не заперечує. Але про те, що саме негласне вето Росії є, мабуть, головною перешкодою майбутнього вступу України в ЄС, говорять неохоче. Лідери ЄС обмежуються загальними фразами про те, що пообіцяти нам європейську перспективу не можуть, оскільки серед країн-членів Євросоюзу немає консенсусу. Але на практиці вони вважають за краще зайвий раз не провокувати Росію.

"Насправді Володимир Путін і його банда хочуть, щоб колишні колонії Кремля залишалися слабкими. На їх тлі Росія добре б виглядала, і ними легше управляти. Зростаючий вплив ЄС був в очах Кремля серйозною стратегічною загрозою, і Росія була готова на багато що, щоб цьому протистояти. ЄС міг і повинен був сказати Росії: "Ми не очікуємо, що вам це сподобається. Ми зробимо все можливе, щоб зробити це апетитним. І не сумнівайтеся, що ми це зробимо. Пам'ятайте: ми втричі перевершуємо вас по населенню, і в десять разів по ВВП. Так що не заважайте". Це була мова розширення НАТО. І це спрацювало. Росія поважає і приймає тільки силу. Але Східне партнерство пахло слабкістю і плутаниною. У ЄС не було можливостей і сили волі для амбітної східної політики. А Кремль мав і те й інше", - пише старший віце-президент Центру аналізу європейської політики (CEPA) Едвард Лукас у статті "Десятиліття Східного партнерства. Причина для роздумів, а не радості".

Після підписання DCFTA і отримання безвізу, Україна, Грузія і Молдова наполягали на перспективі членства, яку Брюссель надати не готовий. Більш того, в ЄС навпаки говорили, що вже асоційовані країни-партнери повинні продовжувати працювати в рамках Східного партнерства разом з Білоруссю, Вірменією та Азербайджаном, мовляв, формат себе не вичерпав, продовжуючи не помічати тектонічний розкол по лінії Москва-Захід. Чергові істотні суперечності намітилися під час чергового саміту у 2017 році у Брюсселі, який ризикував закінчитися без підсумкової декларації через згадки про російську агресію. У підсумку, за наполяганням Білорусі та Вірменії цей рядок з документа прибрали, як і не згадали про перспективу членства для вже асоційованих країн. 

Без саміту і конкретики

Правда, чергова зустріч через два роки там же у Брюсселі виявилася ще гіршою за попередню. По-перше, в ЄС знизили саміт Східного партнерства, який за графіком мав пройти в цьому році, до рівня конференції. По-друге, відкриваючи засідання міністрів закордонних справ ЄС та країн учасниць, глава європейської дипломатії Федеріка Могеріні сказала, що вони почнуть обговорення з Лівії, і лише десь в кінці згадала про ювілей Східного партнерства. По-третє, конференція закінчилася без підсумкової декларації, яку заблокував Азербайджан, наполягаючи на згадці там територіальної цілісності, маючи на увазі Нагірний Карабах, окупований Вірменією

Поки міністр закордонних справ Чехії Томаш Петршічек підтримував надання вже асоційованим країнам перспективи членства, президент Єврокомісії Жан-Клод Юнкер як завжди жартував: "Мій спіч на французькій, бо всі розуміють англійську, але ніхто не розуміє Велику Британію".

В цілому лідери ЄС обмежувалися лише загальними фразами про необхідність продовжувати політику Східного партнерства, наполягаючи на прекрасних результатах десяти років. І лише польський міністр закордонних справ Яцек Чапутовіч (ідея створення політики Східного партнерства належить Польщі і Швеції) відкрито говорив про агресію Росії та необхідність оновити формат. По-перше, він запропонував створити "Угоду про асоціацію+": зону вільної торгівлі між шістьма країнами-учасницями і дипломатичний секретаріат країн Східного партнерства у Брюсселі. По-друге, Чапутовіч згадав досвід Вишеградської четвірки, запропонувавши ввести інститут щорічного головування. Але уявити, що представники Вірменії поїдуть у головуючий Азербайджан, або навпаки, просто неможливо, як і повірити у створення зони вільної торгівлі між ними.


Петро Порошенко, виступаючи на конференції, запропонував ініціативу чотирьох союзів: цифрового, енергетичного, митного і шенгену. Ідея не нова. Україна вже пропонувала це на саміті Східного партнерства в Брюсселі у 2017 році. Але тоді ініціативу розкритикували, оскільки митний союз не вигідний самому Києву, а в Шенген нас не візьмуть. Але навіть про спільний цифровий і енергетичний ринок у Брюсселі говорять неохоче. Наступного тижня вибори до Європарламенту, після яких восени зміниться склад Єврокомісії, виконавчого органу ЄС, і президент Ради ЄС, від якого якраз і залежить не тільки проведення самітів, але і їх змістовна частина. Очевидно, що склад керівників, які скоро підуть, не хоче брати на себе відповідальність і пропонувати щось нове, особливо в рамках Східного партнерства, до якого прикута пильна увага Росії. 

За словами керівника міжнародних програм Центру глобалістики "Стратегія XXI" Віталія Мартинюка, ювілейна конференція Східного партнерства, що пройшла у Брюсселі,  була, скоріше, церемоніальною, ніж поглядом у майбутнє.

"Україні потрібен перегляд Східного партнерства з практичним впровадженням принципів "більше за більше" і "диференціація". На практиці, країни, які підписали угоди про асоціацію і мають позитивні результати їх імплементації, отримують перспективу членства. Для початку, в рамках Східного партнерства можна створити "простір асоціації". Потім можна провести саміт (за прикладом Саміту в Салоніках у 2003 році для Західних Балкан), на якому зафіксувати перспективу членства в ЄС. Це б дало чіткий орієнтир країнам-партнерам і продемонструвало політичну рішучість і чітке бачення Брюсселя", - написав у своєму Facebook Віталій Мартинюк за результатами ювілейної конференції.

Джерела сайту "Сьогодні" в Єврокомісії не виключають, що до кінця цього або на початку наступного року може пройти повноцінний саміт Східного партнерства. Щоправда, все буде залежати від політичної волі нового складу Європарламенту, Єврокомісії та Ради ЄС. А поки Євросоюз має намір проводити неформальні дискусії зі збору пропозицій від країн-учасниць про те, як можна якісно поліпшити політику Східного партнерства, щоб кожен отримав додаткові стимули для подальшого зближення з ЄС. Оформити їх у нову ініціативу можуть вже на наступному саміті, але, знову-таки, все залежатиме від політичної волі і палітри нового Європарламенту.

Читайте найважливіші та найцікавіші новини у нашому Telegram

Ви зараз переглядаєте новину " Ювілей Східного партнерства: в Брюсселі підбили підсумки, але чи є привід святкувати". Інші Євросоюз дивіться в блоці "Останні новини"

АВТОР:

Світлана Долинська

Джерело:

"Сегодня"

Якщо ви знайшли помилку в тексті, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter
Орфографічна помилка в тексті:
Послати повідомлення про помилку автору?
Повідомлення повинно містити не більше 250 символів
Виділіть некоректний текст мишкою
Дякуємо! Повідомлення відправлено.
Продовжуючи перегляд сайту, ви погоджуєтесь, що ознайомились з оновленою політикою конфіденційності і погоджуєтесь на використання файлів cookie.
Погоджуюсь