Огляд іноЗМІ: західні санкції проти російської пропаганди

Після продовження санкцій ЄС проти Росії за агресію щодо України і відповідного продовження антизахідних санкцій Москвою кореспондент "Сегодня.ua" вивчила, як цю тему висвітлюють англомовні ЗМІ. Якщо торік після введення обмежувальних заходів основний акцент робили на економічні наслідки, то цього року європейські та американські ЗМІ пишуть про нову хвилю двосторонніх санкцій переважно у зв'язці з посиленням військової присутності обох сторін і геополітичними наслідками.

"Хоча російські та західні чиновники регулярно стверджують, що вони не хочуть повернення до Холодної війни і епосі ворожості, обидві сторони відновили санкції і відточили військову поставу. Президент Росії Володимир Путін у середу продовжив ще на один рік заборону його країни на більшість імпорту продовольства з країн Європейського Союзу. Це сталося через два дні після того, як 28-націй західного блоку оголосили, що санкції проти Росії продовжать до кінця року. Взаємне ембарго, від якого страждають як країни, що наклали санкції, так і ті, проти кого вони накладені, демонструють незговірливість у питанні конфлікту в Україні", – пише впливове американське видання Los Angeles Times.

У брюссельському виданні Politico вийшла спільна стаття колишнього посла США в НАТО Іво Даалдера і колишнього міністра закордонних справ Великобританії Малькольма Рифкінда "На захист України". Автори вважають, що економічних санкцій, що вживаються ЄС і США недостатньо, західні союзники повинні йти на більш жорсткі заходи.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

"Якщо Європа та Сполучені Штати не почнуть діяти швидко, ситуація в Україні може погіршитися, можливо, набагато погіршитися. Мінські угоди, які повинні були стабілізувати конфлікт і забезпечити шлях вперед до політичного врегулювання, тліють на тлі неодноразових порушень та невиконання їх положень.

Надії Володимира Путіна на зняття економічних санкцій розбилися об рішення ЄС про продовження режиму санкцій ще на 6 місяців. Незважаючи на санкції і погіршення відносин з Європою, президент Путін продовжує робити все, що він може, щоб не дати Україні визначати своє власне майбутнє", – стверджують автори. На їхню думку, останні настання бойовиків, можливо, націлені на захоплення стратегічного міста Маріуполь, а згодом і прокладання коридору до Криму. Тому вони закликають до негайних дій. "Замість того, щоб лякати подальшими санкціями, якщо Путін піде на загострення, Сполучені Штати і Європа повинні сформулювати конкретні заходи, наприклад, відключення російських банків від участі в системі SWIFT, яка забезпечує міжнародні банківські операції, і зупинити весь експорт технологій для російської нафти і газової промисловості", – вважають автори. Вони також закликають Європу бути готовою надати Україні летальну зброю, а також посилити дипломатичний тиск на Москву.

Подібну думку висловлюють журналісти канадської The Globe And Mail.

"Лідерам НАТО слід також перестати говорити про абстрактне "стримування", а замість цього використовувати політичні заходи, військові навчання і техніку, які послали б Росії переконливий сигнал про те, що НАТО готове захищати Європу.

Это означает возведение проволочных заграждений в странах Балтии и Польше и умное использование военных альянсов для того, чтобы позволить уязвимым государствам, находящимся на "передовой", сопротивляться давлению и обеспечивать безопасность на своих территориях. Кроме того, Западу следует предпринять более эффективные меры противодействия "информационным" и пропагандистским атакам Владимира Путина", – считает они. 

Вместе с тем издания отмечают и экономические последствия санкций. Так, американский журнал The Time в статье "Российские приготовления к Чемпионату Мира-2018 спотыкаются о санкции" пишет о неприятной ситуации с тренером российской сборной Фабио Капелло, которому 8 месяцев не платят зарплату. Ситуацию спас местный российский олигарх Алишер Усманов, который заплатил необходимую сумму. "Правительство урезало более половины миллиарда долларов в эквиваленте из своего бюджета на турнир, таким образом беспокоясь, чтобы девальвация рубля не увеличила конечный счет. Бюджет России находится под серьезным давлением из-за резкого падения цен на нефть и западных санкций, наложенных за ее позицию по отношению к соседней Украине. Европейский союз возобновил свои санкции еще на шесть месяцев в понедельник", – пишет издание.

Самыми болезненными для России оказались санкции, направленные против финансовых институтов, считает журналист латвийского издания IR. "Российские банки до 2016 года должны вернуть иностранными кредиторам 260 миллиардов долларов, но возможности получения новых займов и рефинансирования долгов резко ограничены. Тяжелым ударом для экономики России стали так называемые секторальные санкции. Российская космическая и военная промышленность импортирует более половины необходимых компонентов электроники, а санкции значительно осложнили это. Добыча газа и нефти, что обеспечивает больше половины доходов госбюджета РФ, в 2016 году сократится на 10%.

Прогнозується, що цього року санкції заподіють Росії збитків, як мінімум, в 100 мільярдів доларів, а відтік капіталу перевищить 200 мільярдів ", – прогнозує він.

Після того, як західні країни в минулому році ввели проти Росії санкції, пошук альтернативних інвесторів і ринків став для президента Володимира Путіна і його уряду політичним пріоритетом відзначає BloombergView. "Започаткована в результаті переорієнтація в бік Китаю може здатися лише показним жестом, проте вона відбувається насправді", – пише оглядач видання.

При цьому Росія активно працює над тим, щоб повернути громадську думку рядових жителів Європи в свою сторону, пишуть ЗМІ.

"Кремлівські медіа виточують проросійські погляди в ЄС, попереджають експерти і чиновники. Цифри показують, що, згідно з опитуванням американського інституту Pew, один з трьох німців і чотирьох французів вважають, що ЄС повинен ославити санкції проти Росії", – пише брюссельське видання EUObserver під заголовком "Російська пропаганда завойовує європейські уми і серця" .Росія і ультраправі партії Європи, відстоюють жорстку антиімміграційного політику, формують несподіваний альянс на основі загальної неприязні до Європейського союзу і НАТО, а також захоплення авторитарним стилем правління президента Володимира Путіна", – відзначає і USA Today.

Існує думка і про те, що насправді Європа перебуває в небезпечному економічному становищі. "Над Європою згущуються штормові хмари", – пише в своїй статті для британської The Guardian американський експерт Моххамед Аль-Еріан. Економіст вважає, що перед Європою стоять три основні загрози: грецька криза, конфлікт з Росією і зростання популярності популістських партій. "Другий шторм, що переходить в ЄС зі сходу – дорогий військовий конфлікт в Україні. Криза у Східній Україні вдалося стримати лише частково шляхом підписання угод про припинення вогню "Мінськ-II". конфлікт відображає глибокий розрив у відносинах Заходу з Росією після розпаду Радянського Союзу. Російське втручання в Україні – безпосередньо та/або через сепаратистів на Донбасі ставить Захід перед важким вибором. Йому доведеться або посилити санкції проти Росії, що потенційно загрожує Західній Європі рецесією, оскільки Росія відповідає контрсанкціями, або проковтнути експансіоністські амбіції Кремля і поставити під загрозу інші країни з російськомовними меншинами (у тому числі, країни Балтії)", – вважає автор.

Британське видання The Financial Times також вказує на зростання впливу Росії в деяких країнах ЄС. "В даний час один російський олігарх намагається купити великий болгарський телеканал. Практично всі найважливіші енергетичні компанії Сербії сьогодні знаходяться в руках росіян. Вплив Росії став важливим чинником у Македонії, де Росія звинуватила Захід у підготовці державного перевороту. Росія не ініціює хвилювання в цьому регіоні: вона просто намагається підтримати їх там, де це можливо. З точки зору Москви, їй буде достатньо того, що ще кілька урядів приєднаються до Греції в її відмову підтримати санкції відносно Росії, терміни яких були продовжені на цьому тижні, коли це питання знову буде підняте через півроку. Однак справжня довгострокова мета Росії може виявитися набагато масштабніше. Якщо в Центральній Європі до влади прийде достатня кількість гучних популістів, це врешті-решт може переконати Німеччину в тому, що її колишні особливі відносини з Росією насправді важливіше безпеки її складних і незговірливих колег по Євросоюзу", – припускає журналіст.