Чому почалася політична криза в Польщі

Минулої суботи Польщу сколихнула наймасовіша акція протесту, яку глава МВС Польщі Маріуш Блащак розцінив як спробу держперевороту, а російські ЗМІ називають "польський Майдан". Формальним приводом для виходу людей на вулиці стало рішення в п'ятницю парламентської більшості, яка після виборів у 2015 році виявилася у партії Ярослава Качиньського "Право і справедливість" (PiS), обмежити з 2017 року роботу журналістів у нижній палаті парламенту, а також голосування за низку законів, включаючи бюджет на наступний рік, не в залі засідання за допомогою електронної системи, а руками в іншому приміщенні Сейму. Голосування руками сталося після того, як депутати від опозиції — "Громадянська платформа" (партія голови Європейської ради Дональда Туска, була правлячою з 2007-го по 2015-й), "Кукіз'15", "Новочесна" і Польська селянська партія — зайняли трибуну, таким чином намагаючись не допустити голосування в тому числі і по бюджету, до якого в опозиції є свої претензії.

Звинувачення правлячої партії в порушення Конституції, включаючи обмеження свободи ЗМІ, вивело в суботу на вулиці Варшави близько 200 тисяч осіб. Це виявився найбільший мітинг у Польщі з 2004 року. Після закінчення основного мітингу частина протестувальників — близько двох тисяч осіб — перемістилася до президентського палацу, який після виборів 24 травня 2015 року займає ще один член партії "Право і справедливість" Анджей Дуда. Від Дуди присутні вимагали не підписувати незаконно прийняті Сеймом у п'ятницю рішення.

ТРЕТІЙ ДЕНЬ. Вчора польські політики намагалися знайти вихід із ситуації. Президент Дуда провів зустрічі з лідерами опозиційних партій, під час яких обговорювалася можливість відновлення засідання Сейму в нормальному режимі. Дуда пообіцяв сприяти повторному розгляду питання про присутність на засіданнях Сейму не тільки журналістів обраних владою п'яти телеканалів, а також обговорити коректність роботи журналістів у парламенті з керівництвом провідних ЗМІ країни.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

На момент підготовки матеріалу масова акція протесту опозиційного "Комітету охорони демократії" проходила біля будівлі Конституційного суду (КС) у Варшаві, який у зв'язку із закінченням строку повноважень залишає голова суду Анджей Жеплиньський — ще один затятий критик сьогоднішньої влади в країні. Зокрема, він виступав проти конституційної реформи, проведеної PiS на початку року. В рамках цієї реформи Конституційний суд з вересня не зможе припиняти повноваження суддів і вправі лише підготувати відповідний запит у Сейм, а дисциплінарні стягнення щодо суддів застосовуються лише за запитом президента або міністра юстиції. Нині рішення КС приймаються лише за згодою двох третин складу, а не звичайної більшості, як було раніше. Вчора протестувальники вийшли до КС з портретами Жеплиньського і написом "Спасибі".

Претензії лідерів

"16 грудня була здійснена спроба знищити демократію. Ми їм не дозволимо!", — заявила глава "Твій Рух" Барбара Новацька. "Вчора провладна більшість замінила Сейм на офіс однієї партії. Ми не згодні", — заявив лідер "Комітету захисту демократії" Матеуш Кийовський. "Для багатьох політиків метою стали авантюри. Замість того, щоб служити людям, вони підбурюють до авантюризму", — зазначила прем'єр Шидло.

Криза: смоленська катастрофа та пенсії

Для експертів очевидно, що політкриза в Польщі викликана не тільки боротьбою за свободу слова. За версією, наприклад, польської журналістки Марії Глінські, опозиційні сили незадоволені перспективою порушення кримінальних справ проти них. "Йде активна боротьба між новою владою і попередниками, і відбувається ще один етап цієї боротьби. Команда Ярослава Качиньського налаштована дуже рішуче. Чого тільки варта його квітнева заява, що частина відповідальності за неправильне визначення винних у катастрофі під Смоленськом у 2010-му президентського літака Леха Качиньського лежить на Туску і його уряді. Днями у Варшаві було прийнято рішення про відновлення розслідування, а у новому році у Туска закінчуються повноваження президента Європейської ради", — зазначила "Сегодня" Глінські. За її словами, також є достатня кількість поляків, які незадоволені цим бюджетом, де суттєво урізаються пенсії співробітникам силових структур.

А екс-президент країни Лех Валенса вважає, що криза спровокована саме Качиньським. "З самого початку PiS порушує основи права і тому не може правити Польщею. Питання тільки в тому, як PiS повинна піти: піде шляхом референдуму, демократичним чином чи здасться сама. Їй у цьому потрібно буде дуже сильно допомогти", — заявив Валенса вчора в ефірі TVN24.