Російський політолог: Прес-конференція Путіна – черговий ритуал Кремля

Прес-конференція президента РФ Володимира Путіна була спрямована на відвернення уваги населення від реальних проблем.

Таку думку висловила російський політолог, доктор історичних наук, старший науковий співробітник Brookings Institution Лілія Шевцова на свій сторінці в Facebook.

"Велика кремлівська пресконференція – черговий ритуал Кремля. У ситуації, коли інститути влади в Росії відсутні і коли країна звалюється в кризу, роль ритуалів в підміні політики зростає. Влада все гостріше відчуває потребу у відволіканні уваги населення від проблем, в усипляння одних страхів і провокуванні інших. Сьогодні прес-ритуал Кремля мав вирішити внутрішньополітичну задачу – заспокоїти народ і розсіяти його тривоги: "Все не так погано! Пік кризи пройдений. Проблеми вирішуються". Видно, Кремль дійсно стурбований, що ефект зомбування вичерпується і настрої можуть вийти з- під контролю ", – написала вона.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

На думку експерта, Путін підтвердив, що вирішальним для нього залишається принцип лояльності.

"Не дочекаєтеся!" – Це була відповідь тим, хто вимагає від Кремля відповіді на скандал з Чайкою і нездатність уряду впоратися із кризою. Путін дав зрозуміти, що принцип лояльності ("дбайливо ставлюся до людей", "чехарда не потрібна") для нього є вирішальним у підході до виживання режиму. Словом, своїх не віддам! І це сигнал еліті – заспокойтеся і не нервуйте! Втім, ситуація в суспільстві поки не вимагає від лідера елітних чисток", – продовжила політолог.

Вона вважає, що Кремль буде шукати баланс між вибірковим залякуванням і видимістю поступок.

"Путінський відповідь на питання про далекобійників свідчить про занепокоєння Кремля тим, що розколюється опора влади. Але Кремль не хоче створювати враження відступу. Так, що влада шукатиме баланс між вибірковим залякуванням (щодо політичного протесту) і видимістю поступок (відносно економічного протесту)", – пише експерт.

Лілія Шевцова припускає, що реакція Путіна на Україну та Туреччину свідчить про емоційному тлі його зовнішньополітичних рішень.

"Реакція на турецький сюжет (турки завдали нам "удар у спину") підтверджує намір Кремля зберегти військово-патріотичну легітимацію влади і функціонування системи в" захисному "режимі. Відтак, сьогодні Туреччина, а завтра... Втім, турецька пластинка, судячи з усього, буде довгограючою. Путін підтвердив нюансировку ("підтримуємо резолюцію США по Сирії"): Москва хоче повернутися за один стіл з світовими гравцями і мікшує свій антиамериканізм. Реакція Путіна на Україну та Туреччину свідчить про емоційному тлі зовнішньополітичних рішень президента (Туреччина- "не бачу перспектив"), що не може не викликати побоювань", – додає доктор наук.

Також вона вказала на те, що Путін неодноразово відповідав на питання про одну країну, а говорив про іншу.

"Лідер, що зіткнувся з самоісчерпанія власного режиму (він не може не усвідомлювати звуження ресурсної основи), запропонував риторику, яка може бути багатозначною і яка не означає відповідальності за зобов'язання. Найчастіше Фільтровані питання були про одну країну, а президент у своїх відповідях говорив про іншу країні. І це теж показник і втрати вектора, і увязанія у воронці. Неминучість конфлікту між кремлівської інтерпретацією реальності і життям – основне враження від цього прес-ритуалу", – сказала політолог.