Ми оновили правила збору та зберігання персональних даних

Ви можете ознайомитисЬ зі змінами в політиці конфіденційності. Натискаючи на кнопку «Прийняти» або продовжуючи користуватися сайтом, ви погоджуєтеся з оновленими правилами і даєте дозвіл на використання файлів cookie.

Прийняти

"Велика війна і приватне входження в історію": російський журналіст про інтереси Путіна

12 грудня 2018, 07:29

Олександр Куриленко

На думку Семена Новопрудського, господар Кремля сподівається на те, що "війна все спише"

Володимир Путін. Фото: AFP

Володимир Путін. Фото: AFP

Про те, чому Кремль може перейти до великої війни проти України, як сприймають санкції громадяни РФ і від чого залежатиме поведінка російських еліт після правління Володимира Путіна, в інтерв'ю сайту "Сегодня" розповів російський журналіст Семен Новопрудський. 

28514814_969571909876320_781186014849840156_o

Семен Новопрудський. Фото: facebook.com/Практические-финансы-онлайн

- Згідно з даними "Левада-центр", рейтинг довіри у Володимира Путіна у вересні 2018 року знизився порівняно з 2017 роком на 17 відсоткових пунктів і становив 58 відсотків. Це означає, що рейтинг глави російської держави повернувся до показників 2013 року до анексії Криму. Чим, на ваш погляд, можна пояснити падіння рейтингу Путіна?

- Головна причина падіння рейтингу Путіна очевидна – підвищення пенсійного віку. Пропутінська більшість, перегодована офіційною пропагандою, яка заявляла, що Росія чудово адаптувалася до санкцій, а російська економіка вийшла з кризи, не очікувала, що влада піде на таке рішення. Це перше рішення Путіна за довгі роки, яке прямо погіршує життя мільйонів людей і змінює їх життєві стратегії: люди готувалися вийти на пенсію в одному віці, а доведеться це робити на п'ять років пізніше. При цьому, якщо будь-які труднощі і проблеми в російській економіці кремлівська пропаганда звикла списувати на підступи зовнішніх ворогів, то якось звинуватити Трампа в підвищенні пенсійного віку важко навіть для найвитонченіших брехунів з пулу кремлівських пропагандистів.

- Чи є зв'язок між економічною ситуацією в РФ і рейтингом Володимира Путіна?

Реклама

- Прямого зв'язку між економічною ситуацією в цілому і рейтингом Путіна немає. Але є очевидна прямий зв'язок між конкретними економічними рішеннями, різко погіршують життя людей, і його рейтингом. Крім того, особистий рейтинг Путіна набагато вищий за рейтинг уряду. А індекс економічного оптимізму росіян – оцінка ними можливості поліпшення особистого фінансового становища та економічного становища країни – зараз на найнижчому рівні за 10 років. Тобто, навіть частина тих, хто за Путіна, не вірять в можливість путінського режиму поліпшити їхнє життя і вивести країну з економічної депресії.

- Чи можна назвати пенсійну реформу і підвищення ПДВ результатом перебування РФ під режимом санкцій?

- Пенсійна реформа і підвищення ПДВ формально не є прямим результатом санкційної війни. Найболючіші для російської економіки санкції поки ті, які вводила у відповідь сама Росія. Але в цілому зовнішня політика Росії, яка призвела до санкцій, різко зменшила фінансові можливості країни, і в цьому сенсі санкції вплинули на підвищення ПДВ і пенсійного віку. У Росії зникла частина колишніх джерел поповнення скарбниці і бюджетів найбільших держкомпаній – довелося займати у народу в вигляді пенсійної реформи і підвищення ПДВ.

- Навіщо проводити пенсійну реформу до 2024 року, коли будуть чергові вибори президента Росії, при відносно стабільних цінах на енергоносії, малому зовнішньому боргу і значних резервах?

- Путін розуміє, що при всьому своєму бажанні бути довічним президентом, до моменту закінчення пенсійної реформи – воно заплановане на 2034 рік – не він відповідатиме за її наслідки. До того ж, якщо Путін твердо має намір йти шляхом конфронтації і ескалації великої війни, а саме приватне входження в світову історію і ідея великої війни хвилюють російського президента більше, ніж що-небудь інше, йому неважливо, якими будуть наслідки пенсійної реформи. "Війна спише все". Крім того, це рішення показує, що російська влада в останню чергу думає про своє населення і впевнена в тому, що жодних масових протестів все одно не буде.

- Як маси людей сприймають санкції, чи є зв'язок між санкціями і політикою, санкціями і економікою?

- З багатьох причин – почасти через самих соціологів, почасти через звичку значної частини росіян обережно відповідати на питання соціологічних служб – важко довіряти даним опитувань. Але за відчуттями, хоча кількість людей, які усвідомлюють залежність між політикою Росії і санкціями, зростає, вони все ще в значній меншості. Причому частина з тих, хто розуміє, що до санкцій призвела саме російська політика, проте, вважають саму цю політику правильною, а санкції неправильними. Питання про зміну курсу в Росії все одно вирішуватиме політична еліта (путінська або вже постпутінська), але не ставлення народних мас до цієї політики. Якщо взяти масив опитувань росіян на будь-які економічні і політичні теми за останні 15 років, стає очевидно: якщо російська влада раптом захоче поміняти нинішній політичний курс на прямо протилежний, ніхто особливо не заперечуватиме. Народ в Росії, як і раніше, не мислить себе політичним суб'єктом і вважає будь-яку політику виключно справою самої влади.

- "Ритуальна демократія" в авторитарному режимі якось сприйнятлива до якоїсь соціальної чи економічної реальності? Образно кажучи, чи може "телевізор" ніяк не потребувати "холодильника"?

- Одним із способів заміщення "холодильника" "телевізором" в Росії є як раз абсолютне домінування новин України навіть в новинних програмах головних загальнонаціональних телеканалів, не кажучи вже про суспільно-політичні ток-шоу. Порошенко в російських теленовинах показують чи не більше, ніж Путіна. Але в Росії йде процес збільшення кількості людей, які не дивляться ТБ і дізнаються інформацію про світ в Інтернеті. І за різними опитуваннями, знову ж таки з поправкою на певну недовіру до них, різко падає рівень довіри росіян до телебачення і всіх державних ЗМІ. Є загроза, що якщо телепропаганда і спроба відвернути росіян від російських проблем постійними розмовами про Україну і її "крах" перестане бути ефективною, Росія може перейти до реальної гарячої великої війни. Власне, вже зараз гібридна війна залишається головним, якщо не єдиним способом управління Росією її нинішньою владою.

- Якщо уявити політиків Росії в постпутінську епоху, чи буде критично важливим для них відмовитися від конфронтації з Заходом, вирішити питання з Донбасом і Кримом, перенаправити частину ресурсів від силовиків до соціальної сфери?

- Позиція будь-якої наступної російської влади щодо Донбасу, Криму і співпраці з Заходом, а також щодо демілітаризації бюджету Росії залежить від двох головних факторів. По-перше, від того, як і коли відбудеться зміна влади. Чи буде вона безкровною. Хто виявиться наступником Путіна – людина з нинішньої владної еліти, чи хтось інший. І, по-друге, від того, в якому економічному стані буде Росія на момент закінчення правління Путіна. Одне можна говорити впевнено: якщо будь-яка наступна російська влада вирішить повернути Крим і піти з Донбасу, демонтувавши так звані "народні республіки", а також налагодити відносини США і всім Заходом – це точно не викличе жодних масових протестів населення. Жодного радикального і впевненого антизахідництва в російській масовій свідомості немає. Як немає і жодної масової підтримки ідеї зближення з Китаєм і "повороту на Схід".

Читайте найважливіші та найцікавіші новини у нашому Telegram

Реклама

Реклама

Новини партнерів

Загрузка...

Новини партнерів

Loading...
загрузка...