Ми оновили правила збору та зберігання персональних даних

Ви можете ознайомитисЬ зі змінами в політиці конфіденційності. Натискаючи на кнопку «Прийняти» або продовжуючи користуватися сайтом, ви погоджуєтеся з оновленими правилами і даєте дозвіл на використання файлів cookie.

Прийняти

"Є відчуття, що Росія готова йти з Донбасу": інтерв'ю з Георгієм Чижовим

2 травня 2018, 07:27

Олександр Куриленко

За словами політолога, економічна ситуація в РФ хоч і повільно, але продовжує погіршуватися

Фото: Getty Image

Фото: Getty Image

Про те, хто найімовірніший кандидат на посаду прем'єр-міністра Росії, які шанси розблокувати ситуацію на Донбасі і як Європа не використовує енергетичний аргумент в діалозі з Кремлем, в інтерв'ю сайту "Сегодня" розповів Георгій Чижов, керівник дослідницьких програм Центру сприяння реформам.

- Як ви бачите інтригу з призначенням уряду РФ?

- Я б відокремив питання про фігуру прем'єра від питання формування решти уряду. Тому що прем'єром, найімовірніше, стане Дмитро Медведєв, незважаючи на всі його іміджеві труднощі. А, може, і завдяки їм: Медведєв не може стати конкурентом Путіна, його тільки ледачий не штовхає, і влада це фактично стимулює. Президенту вигідніше слабкий прем'єр, якого завжди можна принести в жертву, звалити на нього всі проблеми. І ще один плюс цієї кандидатури – під Медведєва можна сформувати будь-який уряд. Є підозра, що умовно ліберальний економічний блок російського уряду, який в умовах наростання авторитарності влади все одно залишався ліберальним, стане дирижистськішим (дирижизм – форма активного втручання держави в економіку. – Ред.). Хоча це тільки один з можливих сценаріїв.

Економічна ситуація в РФ погіршується. Незважаючи на 1% зростання ВВП, структурно ситуація все гірше і гірше. Практично немає сумнівів, що посилюватиметься соціальна політика. Найімовірніше, зможемо спостерігати кумедне поєднання: держава братиме все більше контролю над економікою, піднімаючи при цьому пенсійний вік і посилюючи соціальну політику, що характерно для ліберальних урядів. Ось такий химерний гібрид.

- Боротьба між системними лібералами і "силовиками" триває?

- Триває. Але після вироку Улюкаєву ліберальне крило фактично розгромлено. Ходять чутки про залучення до уряду Олексія Кудріна. Навряд чи він туди хоче. Але Кудрін в особливих відносинах з Володимиром Путіним, якщо президент сильно наполягатиме, Кудрін піде. Однак йому складно буде працювати з Медведєвим, бо ще пам'ятний їх публічний конфлікт. 2011 року, коли оголосили, що Путін йде в президенти, а Медведєв переходить на позицію прем'єра, Кудрін десь сказав, що до уряду Медведєва він не увійде, оскільки не згоден з майбутнім прем'єром з приводу обсягу військових витрат. Медведєв обурився: він ще чинний президент, і після такої заяви повинна послідувати негайна відставка. У підсумку, як сказав пізніше Путін, Олексій Кудрін "перейшов до експертного співтовариства".

- Яку роль зараз відіграє Кудрін?

- Влада постійно звертається до нього як до експерта. Мовляв, а що ви, ліберали, запропонуйте? Кудрін щоразу каже, що чисто економічні реформи неможливі – потрібно створювати незалежний суд, обмежувати силовиків тощо. Але такі кроки означали б демонтаж сформованої системи, і всі це розуміють. Тому, найімовірніше, Кудрін усіма силами уникатиме призначення до уряду. Навіщо йому карму псувати? Він залишається резервним кандидатом в прем'єр-міністри на той випадок, якщо Росія вирішить миритися з Заходом. Але зараз я в це насилу вірю, при Путіні це малореально.

278282_1446485700291_1389507_o

Георгій Чижов. Фото: facebook.com

- Наскільки гостро стоїть проблема військових витрат РФ?

- 2011 року, коли відбулася перепалка Кудріна і Медведєва, самі військові витрати здавалися абстракцією. Не дуже зрозуміло було, для чого вони потрібні. Щоб утримувати "на плаву" останні підприємства ВПК? Відтоді ситуація змінилася. Якщо подивитися на стилістику Кремля і прокремлівських ЗМІ, створюється відчуття, що РФ готується до війни з усім світом. Тому зараз ніхто обговорювати проблему військових витрат не наважиться. Хіба що той же Кудрін, але і він, я вважаю, не бачить сенсу зайвий раз піднімати це питання. Більшість росіян зростання військових витрат підтримують. Деякі інтелектуали навіть говорять, що ВПК теж драйвер економіки, а надлишки зброї можна експортувати.

Реклама

- За російські ж кредити?

- Начебто з'явилися якісь платоспроможні покупці... Але не в них справа. Зараз навколо військових витрат в російському суспільстві майже консенсус. Є відчуття, що люди голову втратили. Але ж якщо станеться війна, їм теж легко не буде. Але поки владі вдається мікшувати наслідки бойових дій в Сирії і Україні. Немає масових похоронок, і суспільство спокійне.

- Та й мобілізацій немає.

- Коли в Росії я кажу, що війна на Донбасі триває, деякі запитують: а хто з ким воює? Значна частина росіян не сприймає цю війну як свою.

- А санкції, особливо останні?

- Ми бачили, що як тільки санкції "зачепили" всього кілька великих компаній, почалася паніка на біржі. Потім все стабілізувалося, але навіть за курсом рубля бачимо, що вже на нижчому рівні. І це на тлі зростаючої нафти ($ 73 за барель Brent. – Ред.), що піднялася вже до рівня осені 2014 року.

- З такою ціною на нафту РФ може проводити будь-яку зовнішню політику?

В тренді
У Білому домі пояснили рішення тимчасово заморозити військову допомогу Україні

- Потрібно враховувати зниження реальних доходів населення за останні роки. Але, з іншого боку, на виборах президента росіяни показали, що готові з цим миритися. Звісно, результати "підтягували", фактично не було спостереження на дільницях, але все ж... Ніхто не сумнівався в перемозі Путіна, але очікувалося, що опозиція і всякі незадоволені можуть проявити себе яскравіше. А тут вже вдруге (перший був на виборах до Думи 2016 року) стало очевидно, що опозиція деморалізована. При таких результатах виборів влада взагалі-то може робити все, що хоче. При нинішній ціні на нафту Росії ніщо не заважає продовжувати свою політику. Але життя там продовжить погіршуватися, хоча і повільно.

- Чому зачепили не тільки бізнес, але Золотова та Колокольцева?

- Це близькі до Путіна силовики, і їх намагаються покарати вже "за сукупністю". Зараз санкції переплелися: деякі тягнуться ще з справи Магнітського. Важко розділити "кримські" санкції, "донбаські", "боїнгові" і "скрипальські". Зате ми чи не вперше побачили, що санкції прямо впливають на російські біржі.

На мій погляд, перш ніж система почне валитися, вона повинна дійти у своєму розвитку (точніше, деградації) до абсурду. Зараз вона все більше деградує, але потенціал ще є. На жаль, для України загрозу представляє і продовження існування системи, і її неконтрольований розпад.

Реклама

- А що може руйнуватися в РФ, країна не схожа на СРСР, 80% населення вважають себе росіянами, а вихід, наприклад, Чечні не тягне на розпад?

- Але, з точки зору менеджменту, не дуже зручно керувати такою країною. На Далекому Сході давно подейкували, що Росії тут не втриматися. Якраз Путін, прийшовши до влади, спробував зміцнити зв'язок Росії з окраїнними територіями, насамперед, з Далеким Сходом і Калінінградом. У Калінінградській області навіть офіційно обговорювали наприкінці 90-х перспективи отримання статусу асоційованого члена Євросоюзу, аж до введення віз з рештою Росії. Там підростало покоління людей, які ніколи не були в Москві, зате були в Вільнюсі, Варшаві, Берліні... В Кремлі за цю тему взялися, господарський і ментальний розрив з далекими територіями зменшився. Але не зник повністю.

А ось проблема Північного Кавказу менш гострою не стає. Там може спалахнути в будь-який момент і від будь-якої іскри. Наприклад, якщо хтось зачепить кавказців в російських містах, можна наштовхнутися на відповідну реакцію з боку відповідних республік.

- Погром за погром?

- Так. Північний Кавказ – больова точка для Москви. При цьому в цілому нинішня РФ стійкіша конструкція, ніж СРСР. У ній немає протодержав, які були присутні в Союзі. Так, в моєму дитинстві здавалося, що Союз не розвалиться ніколи, але "сплячі" державні інституції часто прокидаються.

- Росія і всі інші, думаю, загрузли в Сирії. Сирійська проблема для РФ якось вирішується в нинішніх умовах, чого там можна домогтися, як звідти піти?

- Піти в рамках путінської системи вже не вийде. Це може призвести до різкішого падіння рейтингу президента, ніж поступове зниження життєвого рівня росіян. Можна було б спробувати піти переможцем, але це не зовсім виходить. Необхідно показати, що Башар Асад контролює всю країну, але це неможливо, поки там є турки і американці. Відносини Росії з Туреччиною так і не налагодилися, хоч це і родинні режими, і їх пов'язує ідея "Турецького потоку". Думаю, Москва починає усвідомлювати, що Європа може стати менш залежною від російських енергоносіїв. Чесно кажучи, я очікував, що з 2014 року Європа почне різко знижувати залежність від російських енергоносіїв. Але цього поки що не відбувається. Франція, Німеччина і країни Південної Європи в цьому питанні не дуже послідовні. Зниження закупівель російського газу, скажімо, удвічі – це був би найсильніший удар, сильніше будь-яких санкцій. Але ми цього не бачимо.

- Думаю, з огляду на німецьку позицію, не побачимо. Туркам і німцям вигідно "сісти на вентиль", та ще й за гроші росіян.

- Хоча 2014 року приймалася нова Стратегія енергетичної безпеки Європи, і загрози там були прописані чітко.

- Чи є якісь шанси розблокувати ситуацію з Донбасом?

- У мене відчуття, що Росія готова потихеньку з Донбасу виходити. Навіть зрозуміло як, через введення міжнародного контингенту миротворців. Москва все ще заперечує, але, думаю, поступово прийматиме умови світової спільноти. По-моєму, хтось пояснив Кремлю, що якщо передати цей регіон під міжнародний контроль, проблеми із Заходом будуть вже у України – через принципово різне бачення реінтеграції ОРДЛО. ООН і ОБСЄ всіляко закликатимуть Україну "почути Донбас", включити сепаратистів до органів влади, дати автономію... Якщо десь через два роки Росія звідти піде, а увійдуть миротворці ООН, то війна припиниться, але головний біль для України залишиться. А ось Москві стане простіше. Росіянам легко буде пояснити, що Путін українцям нікого не здав, зате міжнародне співтовариство розібралося, що Київ не має рації. Та й не було нас там! Проте, вважаю цей сценарій позитивним для України. Потрібно тільки розуміти, що йти швидко Росія не буде. І легкої реінтеграції не буде.

- А як вибудовувати відносини з Вашингтоном?

- Є підозра, що Росія знову включила режим очікування нового президента. Довічних керівників в Америці немає, до виборів там всього два з половиною роки. А з Трампом Кремлю важко. Він начебто і готовий до діалогу, але зі старту на своєму посту несе ярлик "друга Путіна", і тому не може дозволити собі різких рухів в бік Кремля. Втім, якщо ще зовсім недавно ймовірність переобрання Дональда Трампа здавалася нульовою, то останнім часом шанси на другий термін у нього з'являються.

Читайте найважливіші та найцікавіші новини у нашому Telegram

Реклама

Реклама

Новини партнерів

Загрузка...

Новини партнерів

Loading...
загрузка...