І Путін, і Трамп намагаються розхитати нинішній світовий порядок: інтерв'ю з Лілією Шевцовою

16 Серпня 2018, 07:36

Завдання Білого дому – задовольнити незадоволених законодавців і заспокоїти громадську думку, яка вимагає обмежити велелюбність Трампа щодо Путіна

<p style="text-align: justify;">"Всі основні європейські політичні сили зацікавлені в тому, щоб повернути РФ в європейський контекст безпеки. Фото: facebook.com/ШевцоваЛиля</p>
"Всі основні європейські політичні сили зацікавлені в тому, щоб повернути РФ в європейський контекст безпеки. Фото: facebook.com/ШевцоваЛиля

Чим більше американський президент Дональд Трамп намагається потоваришувати зі своїм російським колегою Володимиром Путіним, вважаючи, що особиста хімія допоможе вирішити справи геополітичного масштабу, тим більше це викликає опір всередині самих Штатів. Останній саміт в Гельсінкі 16 липня наробив стільки шуму, що його наслідки що США, що сама Росія розсьорбуватимуть ще дуже довго.

На початку цього місяця в Держдепі заявили, що вже 22 серпня набудуть чинності нові антиросійські санкції за використання хімічної зброї в британському Солсбері. Вони обмежать фінансування продажу зброї і експорт товарів і технологій сфери національної безпеки (електроніка, комп'ютери, датчики і лазери, телекомунікації, обладнання для видобутку нафти і газу тощо). Але, на думку шести сенаторів, як з Республіканської, так і з Демократичної партії, цього недостатньо. Вони зареєстрували в Конгресі свій законопроект про "антиросійські санкції з пекла". Документ, серед іншого, забороняє резидентам США брати участь в операціях з новим держборгом РФ, випущеним через 180 днів після набуття законом чинності, і пропонує заморозити власність в США одного або декількох фінансових інституцій, зокрема російських банків ВЕБ, Сбербанк, ВТБ, Газпромбанк, Россельхозбанк і Промсвязьбанк, а також Банк Москви.

На думку російського політолога, доктора історичних наук і дослідника Chatham House Лілії Шевцової, чим більше Трамп хоче дружити з Росією, тим болючішими для Росії будуть американські санкції, які повинні покарати його за цю дивну для американців дружбу. "Піде Трамп, але жесть залишиться надовго. Що б ми не робили, буде погано. Спробуємо дружити з Америкою – американці нас підозрюватимуть в злих намірах. Якщо, звісно, Росія не скаже:" Mea Culpa! "Але у Росії немає звички визнавати вину і виправдовуватися. Спробуємо відповідати Америці (а чим ми можемо відповісти?) – стане ще гірше, бо Росія не може протистояти найрозвиненішій й найбагатшій цивілізації, яка розлютилась", – написала Лілія Шевцова в своєму Facebook.

У бліц-інтерв'ю для сайту "Сегодня" Лілія Шевцова розповіла, що насправді стоїть за санкціями Держдепу щодо "справи Скрипалів", які шанси на ухвалення "пекельного закону" авторства відразу шести сенаторів і наскільки Америка в цілому горить бажанням "затягнути зашморг на російській або путінській шиї".

- Мабуть, почнемо з найголовнішого питання в порядку денному американсько-російських відносин – нових американських санкцій. онгрес США, нарешті, оприлюднив текст законопроекту "про пекельні санкції". Ви вірите в його ухвалення?

- Питання про санкції щодо Росії стало однією з найпопулярніших нині тем – і в Росії, і на Заході. Основне трактування всього пакету санкцій, який включає кілька санкційних блоків, які були схвалені протягом останніх років ЄС і США, – помірно песимістична. Росія знайшла спосіб обходити санкції, причому, співпрацюючи зі своїми західними партнерами. Словом, сьогодні можна сказати, що Росія адаптувалася до обмежувального режиму функціонування. Найболючіша міра для Росії – закриття можливостей фінансування на зовнішніх ринках і каналів отримання новітніх технологій, виявилася не такою страшною. Москва знайшла спосіб вирішити цю проблему.

Стосовно останніх заходів санкцій з боку США, то тут підстав для занепокоєння у Росії набагато більше. Давайте розглянемо, що собою являють американські санкції і наскільки Америка горить бажанням реально затягнути зашморг на російській або путінській шиї.

По-перше, основний американський пакет санкцій – Combating America's Adversaries Through Sanctions Act (CAATSA), схвалений Конгресом і підписаний Трампом в серпні 2017 року, досі виявляється розмитим і не має жорсткого механізму здійснення. Цей механізм повинен був виробити Білий дім. Але він не поспішав це робити. Те, що представив Держдеп як механізм здійснення санкцій, викликає критику у законодавців. І зрозуміло чому.

Політика американської адміністрації – гальмувати по можливості всі обмежувальні заходи щодо Росії. Основним ініціатором посилення санкцій тиску на Росію є Конгрес. Причому, там є ядро законодавців, які зробили антиросійські санкції своєю професією. Серед них Кардін, Маккейн, Коркер, Рубіо, Менендес. В даний час в Конгресі знаходиться на розгляді ціла купа законопроектів з санкцій щодо Росії. Що природно розпорошує увагу і ускладнює їх прийняття. Серед них найжорсткіші і найопрацьованіші – це DETER Act (the Act to Defend Elections from Threats by Establishing "Redlines"), розроблений сенаторами ван Холленом і Рубіо в січні. Найостанніший "білль" (в перекладі з англійської "закон" – Авт.) і найфундаментальніший – Defending American Security from Kremlin Aggression Act of 2018, або DESKAA, який запропонований шістьма сенаторами – трьома демократами і трьома республіканцями (Robert Menendez, Benjamin Cardin, Jean Shaheen, Lindsey Graham, Cory Gardner і John McCain).

І ось, щоб нейтралізувати санкційну машину, яку створила ця шістка, адміністрація Трампа раптом розродилася нинішнім серпневим пакетом, який санкціонує Росію за "справу Скрипалів". Завдання Білого дому – задовольнити незадоволених законодавців і заспокоїти громадську думку, яка вимагає обмежити велелюбність Трампа щодо Путіна. Серпневі санкції Держдепу в принципі прийнятні для Росії. Хоча і звучать загрозливо. Але вони менш болючі для Росії, ніж прийдешній пакет Конгресу. І найголовніше, адміністрація може в будь-який момент свої санкції поховати. Дуже зручно. А ось конгресівські пакети "вбити" не можна. Ось санкції Джексона-Веніка, прийняті Конгресом США 1974 року, вдалося скасувати тільки 2012 року!

Питання тепер: який пакет законодавців має шанси на схвалення Конгресу і підписання президентом Трампом? Звісно, не найжорсткіший. Ухвалення білля – це завжди питання компромісів. Так, найімовірніше проект Рубіо буде відхилений. Занадто радикальний і жорсткий. А проект "шістки" буде схвалений. Але серйозно пом'якшений. У цьому проекті кілька частин, які стосуються суверенного боргу, енергетики, російських фінансових інституцій і "Північного потоку-2". В процесі обговорення, на думку експертів, знайомих з конгресівською кухнею, наприклад Андерса Аслунда (експерта Atlantic Council – Авт.), найімовірніше, залишаться санкції, які стосуються суверенного боргу Росії і його покупки іноземцями. Але наскільки це болісно для Росії? Врахуємо, що її суверенний борг зараз становить 13% бюджету. Словом, великого збитку не буде.

А ось санкції, які можуть виявитися ударом для російської енергетики, найімовірніше, будуть пом'якшені. Цього вимагає бізнес. Насамперед американський. Але і бізнес Європи. Опір подібним санкціям з боку німецької бізнес-спільноти та політичних кіл особливо серйозний. Німеччина вимагає пом'якшення або навіть відмови від жорстких заходів відносно Росії в галузі енергетики. Особливі суперечки викликає питання про "Північний потік- 2". Американський істеблішмент не хоче нервувати з цього приводу європейців і особливо німців. Так, заходи щодо блокування цього трубопроводу навряд чи будуть прийняті. Цілком можуть залишитися санкції щодо російських фінансових інституцій. Але їх список уточнюватиметься і це предмет активного лобіювання з боку проросійських бізнесових кіл.

Однак є питання, яке може виявитися важливіше для майбутнього режиму санкції відносно і Росії, і інших країн. Це пропозиція конгресменів створити офіс з координації санкцій, в тому числі з Європою. Створення такого офісу американцями може впорядкувати заплутаний режим санкцій і зробити його ефективнішим.

Стосовно закликів розслідувати статки Путіна, особливої готовності йти в цьому напрямку в Вашингтоні наразі не відчувається. Там видно прагнення знайти варіант, який би отримав підтримку самих різних сил. Отже, автори всіх біллів шукатимуть компроміси. Але їх результат залежатиме від конкретної політичної ситуації. Якщо противники Трампа отримають новий привід дати під дих президенту через ескалацію жорсткості щодо Росії, вони це зроблять.

- Взагалі, дуже цікаво спостерігати за тим, як кожна нова спроба Трампа знайти спільні точки дотику Путіна виливається в нові американські санкції проти Росії. Трамп як-не-як вже повинен був зрозуміти, що всі його спроби, як він каже, "to deal with Russia" наштовхуватимуться на колосальний опір в самих Штатах.

- В Америці вже звикли до того, що по відношенню до Росії тут існує кілька "політик". Трамп, мабуть, намагатиметься пом'якшувати жорсткість американського курсу. Але поки не видно, що він може потрапити в неприємну ситуацію з цієї причини. У нього 42-44% схвалення. Стільки ж приблизно було на цьому етапі у Рейгана і Обами. Республіканці його не здадуть – він їм потрібен під час майбутніх листопадових виборів. Економіка Америки в хорошому стані. Якщо тільки комісія Мюллера не виявить чогось дійсно катастрофічного в відносинах Трампа і Кремля. Але розслідування триває майже два роки і крім лавини бруду, реальних підтверджень змови між Трапмом і Кремлем не було оприлюднено. Поживемо побачимо. Важливим є те, що 60-70% американців хочуть, щоб комісія швидше завершила свою справу. Втомилися.

- Уже місяць як в Гельсінкі відбувся саміт Трампа і Путіна, а ЗМІ, політики і експерти по обидва боки Атлантики ніяк не можуть заспокоїтися. Я розумію, що це схоже на теорію змови, але я не можу не запитати: чи вірите Ви в таємні домовленості Трампа і Путіна?

- Я поки бачу збіг менталітетів обох президентів з цілої низки питань політики і міжнародних відносин. Трампізм і путінізм мають чимало спільного. І той, і інший президенти намагаються розхитати нинішній світовий порядок. І той, і інший терпіти не можуть глобалізації. Для них принцип сили і авторитарності є ключовим в політиці. Можливо, збіг політичної ментальності – це основна причина прагнення Трампа дружити з Путіним. Але не виключено, що прокурор Мюллер накопав і вагоміші причини цього дивного тяжіння. Тут вірити, або не вірити не можна. Потрібно знати напевно. Але наразі у нас немає реальних доказів угоди між ними.

- Під час відрядження до Франції місяць тому багато політиків і дипломати офіційно і off the record говорили мені, що Росію треба повернути в європейську архітектуру безпеки. По-моєму, це буде великою помилкою...

- Настрої у Франції зрозумілі. Французи завжди намагалися мати дружні відносини з Росією. Незважаючи ні на що. Всі останні французькі президенти, за винятком Олланда, намагалися зав'язати особливі відносини з Москвою. Навіть Макрон, акцентуючи нормативний аспект політики, зачастив до Москви, намагаючись стати ініціатором нової відлиги...

Втім, всі основні європейські політичні сили зацікавлені в тому, щоб повернути Росію в європейський контекст безпеки. Навіть критики Кремля. Чому? Та тому, що вони побоюються ізоляції Москви і того, що в ролі країни-ізгоя Росія стане небезпечнішою і зовсім непередбачуваною. Інша справа, що Європа не згодна на повернення Росії на умовах Кремля. Має бути довгий і болісний діалог Європи і Росії щодо того, як забезпечувати європейську безпеку і що таке безпека. У всякому разі, колективна Європа виступила проти політики "сфер впливу" і обмеженого суверенітету держав-сусідів Росії. Але незрозуміло, як з втратою інтересу Америки до Європи європейці вирішуватимуть питання колективної безпеки. І в якій мірі у них вистачить бачення і рішучості протистояти Росії.

- Як вважаєте, чи варто чекати закінчення розслідування спецпрокурора Мюллера до виборів до Конгресу цієї осені? Взагалі, чи домінуватиме питання втручання Росії в американські президентські вибори під час осінніх виборчих перегонів?

- Демократи і основні медійні гіганти – CNN, Washington Post, New York Times та інші медіа в орбіті демократів – спробують зберегти ідею "російського сліду" в ході листопадових виборів до Конгресу. Але ж пересічний виборець в Америці не цікавиться зовнішньою політикою. Він хоче, щоб виборча боротьба цієї осені концентрувалася на проблемах, які стосуються його конкретного життя. Тож ось цей крен демократів може їм зашкодити на виборах...

Автор:

Зеленюк Крістіна

Джерело:

"Сегодня"

Якщо ви знайшли помилку в тексті, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Загрузка...
Загрузка...