Ми оновили правила збору та зберігання персональних даних

Ви можете ознайомитисЬ зі змінами в політиці конфіденційності. Натискаючи на кнопку «Прийняти» або продовжуючи користуватися сайтом, ви погоджуєтеся з оновленими правилами і даєте дозвіл на використання файлів cookie.

Прийняти

Нова гонка озброєнь: чому США і Росія не змогли врятувати спадщину Рейгана і Горбачова

20 липня, 07:51

Зеленюк Крістіна

Солідарність і згуртованість залишаються життєво важливими як для союзників по НАТО, так і для країн-членів ЄС

Президент США Дональд Трамп

Президент США Дональд Трамп / Фото: AFP

Реклама

Рівно через два тижні світ опиниться на порозі нової гонки озброєнь. Історичний Договір про ліквідацію ракет середньої і малої дальності (ДРСМД), який підписали Рональд Рейган і Михайло Горбачов більше 30 років тому у Вашингтоні, і який поклав край холодній війні, втратить свою силу. Першими з Договору формально вийшли Штати, звинувативши Росію в розробці забороненої ракети. У Москві, навпаки, в усьому звинуватили Вашингтон. Мовляв, саме Штати включили в європейську систему ПРО універсальні установки МК-41, розроблені для пуску крилатих ракет Tomahawk.

Тим часом експерти кажуть, що насправді Штати зацікавлені в укладанні ДРСМД-2, який би включав ще і Китай. Однак, як переконати в цьому Пекін, який не приймає участі і навіть не сідає за стіл переговорів, питання відкрите. Перед Україною крах Договору РСМД відкриває нові можливості. Київ хоч і не є підписантом історичного документа, але де-факто дотримувався його. Відсутність ДРСМД не обмежуватиме Україну в розробці крилатих ракет малої і середньої дальності. Але зворотна сторона медалі в тому, що це дороге задоволення, на яке у Києва в умовах війни просто немає грошей. 

Хто порушив Договір про РСМД

Договір про РСМД Рональд Рейган і Михайло Горбачов підписали 8 грудня 1987 року у Вашингтоні. Тоді дві наддержави домовилися більше не робити, не випробовувати та не розгортати балістичні та крилаті ракети наземного базування середньої (від 1000 до 5500 км) і малої (від 500 до 1000 км) дальності. Договір, по суті, поставив крапку у затяжній холодній війні, коли Радянський Союз розмістив 400 ядерних боєголовок, спрямованих на Європу, а США відповіли розміщенням на європейському континенті ракет Pershing і крилатих ракет. В результаті до 1991 року Росія і США ліквідували близько 2700 ракет, а сам Договір назвали мало не головним світовим досягненням. 

Багато європейських ЗМІ пишуть, що зворотний відлік дії Договору почався у 2014 році, коли в The New York Times просочилися деталі листа тодішнього американського президента Барака Обами до Володимира Путіна, в якому Штати прямо звинуватили Росію в порушенні ДРСМД. Йшлося про нову крилату ракету середньої дальності наземного базування 9М729 (або SSC-8 за класифікацією НАТО), яка здатна нести як звичайну, так і ядерну боєголовку.

Правда, пізніше директор Національної розвідки Деніел Коутс заявив, що до розробки цієї ракети російські приступили ще на початку 2000-х, відразу після приходу до влади Володимира Путіна. Розробили ракету на підсанкційному ОКБ "Новатор" в Єкатеринбурзі, яке також розробляло ракету морського базування "Калібр" і міжконтинентальну крилату ракету з ядерною енергоустановкою, якою Путін лякав світ у посланні Федеральним зборам 1 березня 2018 року. 

Саме це стало приводом для Сполучених Штатів у грудні 2018 го спочатку висунути ультиматум Росії, зажадавши протягом 60 днів знищити або модифікувати ракету 9М729, а у лютому 2019 го – припинити свої зобов'язання за Договором та почати процес виходу з нього. Таким чином, з лютого почався зворотний відлік шести місяців, після закінчення яких 2 серпня ДРСМД втратить свою силу. За цей час США не раз закликали Росію зберегти Договір, відбулося кілька раундів переговорів. Але вже 3 липня Володимир Путін підписав закон про призупинення Росією дії ДРСМД. 

Чи буде нова угода

На початку цього тижня генсек НАТО Єнс Столтенберг для Frankfurter Allgemeine написав, що в межах досяжності нової російської ядерної ракети такі німецькі міста, як Берлін, Франкфурт і Мюнхен. Стаття вийшла напередодні чергового раунду дводенних переговорів у Женеві, які також не принесли результатів. До Швейцарії не приїхали представники Китаю. Саме у зростаючій загрозі з боку Піднебесної багато експертів та аналітиків вбачають справжні мотиви виходу США з ДРСМД. 

Ще у жовтні 2018-го в статті "Вихід Трампа з ядерного договору: світ на порозі нової гонки озброєнь між Росією, США і Китаєм" сайт "Сьогодні" писав, що ракетний потенціал Китаю збільшується, оскільки вони не зв'язані ніякими договірними зобов'язаннями. За словами заступника директора Інституту світової політики Миколи Белескова, американці бачать нову загальну угоду, яка б стосувалася як тактичних і стратегічних ядерних озброєнь, так і ракет середньої дальності, де буде і Китай. Але в Пекіні неодноразово заявляли, що їх не цікавить ні приєднання до розширеного формату ДРСМД, ні стратегічні озброєння. 

"Китайці можуть погодитися приєднатися до тристороннього ДРСМД, але натомість сказати американцям, що вони повинні знищити середньої дальності балістичні та крилаті ракети морського і повітряного базування. У чому була проблема ДРСМД 1987 року? Знищили лише наземні системи а основні сили американців зараз – це сили морського і повітряного базування. Плюс американців у переговорах з росіянами цікавить не стільки ДРСМД на якому вони поставили хрест, скільки тактичні боєзаряди. Росіян же, в свою чергу, більше цікавить збереження СНО-3", – сказав сайту" Сегодня "Микола Белесков. 

СНО – договір про скорочення стратегічних наступальних озброєнь між США і РФ від 2010 року. Термін його дії закінчується в лютому 2021 року, проте за умовами договору він може бути продовжений ще на п'ять років. Але ще у 2017 році Конгрес США прийняв законодавство, яке забороняє фінансувати продовження СНО, якщо Росія відмовиться дотримуватися ДРСМД. 

Європейські експерти також відзначають, що ні система ПРО НАТО в Європі, ні нова російська ракета не були реальною причиною краху ДРСМД. В аналітичній записці "Кінець ДРСМД: контекст і наслідки" полковник у відставці, старший науковий співробітник Егмонтського королівського інституту міжнародних відносин в Брюсселі Дідьє Оденерт ставить під сумнів, що до нового договору про скорочення ядерних озброєнь може приєднатися Китай, не кажучи вже про Індію, Іран або Ізраїль. "У той же час існує великий ризик розколу всередині НАТО, коли, з одного боку, є баланс між надійним стримуванням і обороною, а з іншого – конструктивним діалогом з Росією. Солідарність і згуртованість залишаються життєво важливими як для союзників по НАТО, так і для країн-членів ЄС, оскільки вони є основними мішенями російських ракет після закінчення терміну дії ДРСМД", – вважає Дідьє Оденерт.

За словами Єнса Столтенберга, всі ми повинні бути готові до світу без ДРСМД і з великою кількістю російських ракет. Але при цьому в США не приховують, що задовго до цього почали дослідження і розробки аналогічного ракетного комплексу середньої дальності. 

У той же час співдиректор програм зовнішньої політики та міжнародної безпеки Центру Разумкова Олексій Мельник не радить вже настільки перебирати міру. На його думку, новий договір про контроль над ядерними озброєннями неодмінно буде.

"Питання лише в тому, скільки на це піде часу? Що в даному випадку варто робити Україні? Використовувати момент і привернути увагу світової спільноти до недотримання ще одного міжнародного зобов'язання – Будапештського меморандуму", – сказав сайту "Сьогодні" Олексій Мельник. 

Нагадаємо, раніше новини "Сьогодні" розповідали, що в Конгрес США внесли законопроект про нові санкції на адресу Росії.


 

Читайте найважливіші та найцікавіші новини у нашому Telegram

Реклама

Реклама

Новини партнерів

Загрузка...

Новини партнерів

Loading...