Російське лобі в Європі: як справа Скрипаля показала розрізненість Євросоюзу

Солідарність Заходу з Британією у справі про отруєння колишнього шпигуна Сергія Скрипаля та його дочки Юлії, яка вилилася для Москви синхронною висилкою 145 російських дипломатів, показала ефективність роботи кремлівського лобі при мовчазній згоді лідерів ЄС. Тоді як Кіпр, Австрія, Болгарія, Греція, Мальта та Португалія навідріз відмовилися висилати російських дипломатів, Німеччина видала фінальний дозвіл на будівництво "Північного потоку-2", а у Франції заявили, що, незважаючи на те, що відбувається, Еммануель Макрон не скасує свій візит до Росії на економічний форум в Пітері. За занадто м'яку по відношенню до Росії політику Макрона розкритикував його попередник Франсуа Олланд, але гроші, судячи з усього, не пахнуть.

Подвійна гра Берліна

Після безпрецедентної і синхронної висилки 28 країнами понад 140 російських шпигунів, які працювали в країнах Заходу під дипломатичним прикриттям, дочка Сергія Скрипаля Юлія прийшла в себе і вже може говорити. Поки британські правоохоронні органи її не допитували, але російські ЗМІ вже щосили міркують, чим це може обернутися. По-перше, Москва продовжує звинувачувати Лондон, який "досі не надав доказів причетності Росії" до жахливого отруєння колишнього шпигуна і його дочки нервово-паралітичним газом "Новачок". По-друге, посольство Росії в Лондоні продовжує вимагати доступу до Юлії Скрипаль.

Поки ж в рамках розслідування справи про отруєння допитали жінку, яка на прохання Скрипалів привезла їм з Росії гречку, в якій і могла міститися смертельна речовина. Хоча за інформацією британської поліції, місцем першого контакту Скрипалів з "Новачком" була вхідні двері їхнього будинку – там виявили найвищу концентрацію отрути.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

Поки в РФ в очікуванні перших свідчень Юлії, заявляючи, що "британці маніпулюють інформацією про те, що трапилося в Солсбері", голова британської дипломатії Борис Джонсон порівнює те, що сталося, з сюжетом роману Федора Достоєвського "Злочин і покарання". А американські ЗМІ, посилаючись на власні джерела, близькі до розслідування повідомили, що спецоперація з отруєнням Скрипалів була заздалегідь схвалена Кремлем.

У статті "Дипломатичний бойкот: символічний жест Заходу чи нова "холодна війна" сайт "Сегодня" вже писав, що в міру появи нових доказів причетності Росії до отруєння Скрипалів, від власне дипломатичного бойкоту Захід може перейти до жорсткіших заходів покарання Москви. Наприклад , заморозити закордонні активи наближених до Путіна російських олігархів. Але, як показала висилка дипломатів, не всі в Євросоюзі поділяють таку думку британського прем'єра Терези Мей.

"Багато країн, які повернулися спиною до політики ЄС щодо Росії, знаходяться під впливом брудних грошей з Росії. Такий поділ Європи викликано меркантильними особистими двосторонніх інтересів з Росією. Кіпр, Австрія, Болгарія і Греція (які не вислали російських дипломатів. – Авт.) , приділяють більше уваги російським брудним грошам, ніж спільній європейській позиції. Мальта, Кіпр і Португалія (також проігнорували дипломатичний бойкот. – Авт.), отримують значні прибутки від реалізації візової політики щодо російських громадян. Сотні російських громадян мали можливість придбати паспорт ЄС, який забезпечує цивільні права, а, отже – політичний вплив в Європі", – заявив представник політичної групи "зелених" в Європарламенті Свен Гігольд.

Наочним прикладом таких "брудних" російських грошей є і суто політичний проект "Газпрому" "Північний потік-2". Минулого тижня німецьке Федеральне відомство з судноплавства і гідрографії видало дозвіл на будівництво 30-км ділянки труби. Причому абсурдність ситуації в тому, що сталося це 27 березня – в день, коли Захід висилав російських дипломатів на знак солідарності з Британією.

^{Схема газопроводів "Північний потік" і "Північний потік-2" від Газпрому. "Північний потік-2" відзначений пунктирною лінією.}

Рішення Федерального відомства – фінальне, якого Росія очікувала від Німеччини. Якогось генерального дозволу німецького уряду, за словами президента Центру глобалістики "Стратегія XXI" Михайла Гончара, не потрібно. Експерт підкреслює, що за межами Німеччини "Газпрому" ще потрібно отримати дозволи Фінляндії, Швеції та Данії. У статті "Обхідні шляхи: як Росія хоче позбавити Україну статусу головного транзитера газу до Європи" сайт "Сегодня" вже писав, що ще в листопаді минулого року парламент Данії ухвалив закон, що забороняє прокладку труби через її територіальні води. Але Росія вже розробила обхідний маршрут.
Стосовно дозволів Швеції і Фінляндії, за словами Михайла Гончара, з ними проблем не буде. Траса "Північного потоку-2" фактично збігається з трасою "Північного потоку-1", яка вже була ними погоджена. До того ж, раніше шведи і фіни при всій своїй риториці про непотрібність будівництва ще одного газопроводу, дозволили "Газпрому" розмістити в трьох портах на своїй території бази зберігання трубної продукції для укладання.

"Позиція Німеччини, Австрії та Франції – результат "шредеризації" європейського політикуму. Але, як і росіяни, німці побоюються американських санкцій проти компаній підрядників і субпідрядників "Північного потоку-2". З формальної точки зору дедлайн їх введення закінчується тоді, коли "Газпром" отримає останні дозволу Фінляндії і Швеції у 2-му кварталі цього року. Але тут є цікавий момент: навіть за оцінками російських експертів, 90% цього проекту – імпортні труби, комплектуючі, обладнання, виконавці робіт (кредитні гроші теж закордонні. – Авт.). І американці за своїм списку санкцій законом (CAATSA. – Авт.) можуть ввести санкції проти підрядників в будь-який момент, навіть коли "Газпром" вже побудує значну частину труби", – сказав сайту "Сегодня" Михайло Гончар.

Торгівля вище принципів

Під час, здавалося б, згуртованості і єдності Євросоюзу з Британією, відзначилася і Франція. Так, 26 березня на знак солідарності з Лондоном Париж вислав 4-х російських дипломатів. Але рівно через три дні в МЗС Франції заявили, що Еммануель Макрон не збирається скасовувати свій візит на економічний форум в Санкт-Петербурзі в травні. "Так, наразі поїздка все ще запланована", – заявив міністр закордонних справ Жан-Ів Ле Дріан.

Про візит Еммануеля Макрона до Пітера для участі в Петербурзькому міжнародному економічному форумі 24-26 травня російські ЗМІ почали писати ще з осені минулого року. Причому за інформацією джерел російського "Коммерсанта", приватне запрошення французькому президентові Путін вручив ще в травні 2017-го під час їх зустрічі в Версалі. Тоді цей візит господаря Кремля в гості до Еммануеля Макрона як українська, так і французька преса, охрестили холодним душем для Москви. Саме на підсумковій прес-конференції у Версалі Путін назвав дочку київського князя Ярослава Мудрого, королеву Франції Анну Ярославну "російської Анною". Рівно через місяць після переговорів з Петром Порошенком в Парижі Еммануель Макрон нагадав Путіну, чия насправді була Анна Ярославна, назвавши її "Анною київською".

Але, незважаючи на публічні випади в бік Росії, Париж продовжував дипломатичну роботу з налагодження відносин з Москвою. Жан-Ів Ле Дріан регулярно їздить до Москви і навіть незважаючи на взаємну висилку 4-х російських і французьких дипломатів, прес-секретар Путіна Дмитро Пєсков заявив днями: "Досі Франція демонструвала позицію досить конструктивну в тому плані, що ні абстрагуючись від розбіжностей, часом досить серйозних ... Проте французьке керівництво не йде від діалогу і, навпаки, налаштоване на те, щоб вирішувати наявні проблеми шляхом діалогу. Це абсолютно збігається з підходами нашого президента".

За досить м'яку по відношенню до Росії політику Макрона нещодавно розкритикував навіть його попередник Франсуа Олланд. За словами завідувача Центру міжнародних досліджень Дипломатичної академії Надії Коваль, політика Макрона щодо Росії називається політикою "вимогливого діалогу", і ґрунтується на тому, що навіть незважаючи на наявність серйозних розбіжностей, потрібно продовжувати чесний і відвертий діалог з метою розв'язання нагальних проблем безпеки, серед яких для Франції пріоритетною залишається ситуація в Сирії.

"По-друге, сучасна французька політика щодо Росії спирається на можливість нормалізації відносин "знизу", через стимулювання економічного співробітництва, яке не охоплюють санкції і міжсуспільного діалогу, вірячи, що це сприятиме нормалізації на вищому політичному рівні. По-третє, підтримка діалогу з Путіним вписується в загальну стратегію Макрона щодо підвищення ролі Франції на міжнародній арені, тому з початку року він уже зустрівся з лідерами Китаю та Індії, в квітні направляється в гості до Дональда Трампа, а ось наприкінці травня – до "свежеінавгурованого" Путіна (інавгурація призначена на 7 травня. – Авт.). Переглядати свою стратегію Макрон поки що не планує, тому тільки пообіцяв, що діалог з Путіним у Санкт-Петербурзі буде щирим і вимогливим", – сказала сайту "Сегодня" Надія Коваль.

Але проблему існування досить потужного російського лобі в ключових європейських столицях, яке до того ж заохочують верхи, навіть "щирий і стриманий" діалог не вирішує. У блозі для сайту "Сегодня" "Новачок" або "Прокляття консенсусом" співдиректор програм зовнішньої політики та міжнародної безпеки Центру Разумкова Михайло Пашков вже писав, що дипломатичний демарш західних країн через отруєння Скрипаля радикально загострив тему єдності і солідарності ЄС перед російською загрозою.

"Чи розуміє це європейський істеблішмент? Чи усвідомлює той факт, що в умовах європейської геополітичної зверхтолерантності, безмежного плюралізму і ліберальних свобод, зведених в куб, повального консенсусу при ухваленні рішень, а також при бюрократичній роздутості і окостенілості брюссельських інституцій, європейський Захід неминуче програватиме. Втім, пам'ятаючи про європейські політичні традиції, навряд чи варто в найближчому майбутньому очікувати кардинальних зрушень в цьому напрямі. Однак, в нинішній ситуації альтернатив для Брюсселя якось не проглядається", – пише в своєму блозі Михайло Пашков.