Ми оновили правила збору та зберігання персональних даних

Ви можете ознайомитисЬ зі змінами в політиці конфіденційності. Натискаючи на кнопку «Прийняти» або продовжуючи користуватися сайтом, ви погоджуєтеся з оновленими правилами і даєте дозвіл на використання файлів cookie.

Прийняти

Україна проти Росії в Радбезі ООН: хто кого

8 вересня, 07:51

Віталій Рябошапка

Держава-агресор очолила Раду безпеки ООН. Що це означає для України

/ Фото: AFP

Реклама

На початку вересня Росія на один місяць очолила Раду безпеки ООН. У громадян України інформація про це викликала зрозумілі побоювання: чи не вийде так, що Кремль скористається моментом і "продавить" в Радбезі те чи інше рішення, що стосується нашої країни, як "продавив" на початку літа своє повернення в ПАРЄ? Експерти сайту "Сьогодні" стверджують, що боятися нам нічого. Хоча спробувати зробити чергову підлість Україні Москва може.

Україна "в фокусі"

Для початку зазначимо, що Україна в останні роки, на жаль, не була обділена увагою як Ради безпеки ООН, так і Організації об'єднаних націй. Чому "на жаль" – зрозуміло: інтерес до нашої держави був викликаний аж ніяк не якимись позитивними моментами, а подіями в Криму і на Донбасі.

Пік уваги РБ ООН до України припадає на 2014 рік. І теж зрозуміло, чому. Анексія Криму і окупація Донбасу відбулися саме в 2014-му. Тільки за ініціативою української сторони Радбез ООН збирався на термінові засідання, в ході яких обговорювалася Україна, 17 раз. За цим показником наша країна поступилася тільки обговоренню ситуації на Близькому Сході. Крім того, обговорення ситуації в Україні відбувалося на засіданнях, ініційованих іншими державами. У тому числі Росією. Москва ініціювала засідання РБ в цьому році чотири рази. Обговорювалися ситуація на Донбасі, зростання потоку біженців в РФ, збитий малайзійський Боїнг. Ніяких рішень прийнято не було.

Що стосується ККД цих численних засідань, то він (якщо, звичайно, розраховувати ККД виключно виходячи з кількості прийнятих Радою Безпеки рішень), на жаль, невеликий. Проекти резолюцій виносилися в 2014-му на голосування всього двічі. 15 березня відбулося обговорення "референдуму" в Криму, за результатами якого затвердження проекту заблокувала, скориставшись правом вето, Росія. А ось 21 липня Радбез, екстрено скликаний після того, як над Донбасом був збитий малайзійський "Боїнг", прийняв резолюцію, в якій підтримав проведення всебічного міжнародного розслідування НП. Всі інші обговорення не передбачали затвердження резолюцій.

У 2015-му Україна ініціювала засідання Радбезу набагато частіше. У цей рік з ініціативи нашої країни відбулося всього 7 засідання РБ ООН. При цьому проект резолюції був винесений на голосування всього один раз – на засіданні 29 липня. Стосувався він заснування трибуналу щодо Боїнга. Цей проект також був ветований Москвою.

Активність України в 2015-му знизилася не тільки тому, що в лютому найбільш гостра фаза війни на Донбасі завершилася. А й тому, що Радбез ООН, нарешті, зміг затвердити ключову резолюцію щодо ситуації на сході нашої країни. Сталося це 17 лютого 2015 року – через кілька днів після укладення других мінських угод. І стосувалося безпосередньо Мінська-2. Саме на цю резолюцію РБ ООН під №2202 згодом посилалися і продовжують посилатися у всіх міжнародних документах. Право вето до неї не було застосовано Москвою з однієї простої причини: засідання, на якому документ розглядався, було скликано Росією, документ розроблявся за безпосередньої участі Росії, і, природно, він влаштовував Росію.

У 2016-2017 роках увага до України на цьому майданчику практично зійшло нанівець. З ініціативи нашої країни було ініційовано всього два засідання – в квітні 2016- го (обговорювалася ситуація на Донбасі і прогрес реалізації Мінська) і в лютому 2017 го. Останнє було скликано через різке загострення на сході нашої країни, засідання випереджало спеціальну заяву Ради безпеки. Росія в ці роки розгляд "українського питання" не ініціювала.

Нарешті, в останні два роки активність як України, так і Росії в РБ ООН знову зросла. У 2018-му з ініціативи нашої держави відбулося відразу чотири засідання Радбезу.

29 травня РБ ООН обговорювала ситуацію на Донбасі, при цьому порушувалося питання введення миротворців на окуповані території. Твердження резолюції не передбачалося. 6 липня Рада безпеки ще раз розглянула ситуацію на сході України і затвердила заяву голови РБ (про неї трохи нижче). 30 жовтня Радбез з ініціативи України обговорив т.зв. "вибори" в ОРДЛО. Нарешті, 26 листопада 2018 року Рада безпеки зібралася на екстрене засідання з приводу агресії Росії в Азовському морі, захоплення українських кораблів і полону моряків. Рішень прийнято не було.

Нарешті, в 2019-му з ініціативи України Радбез збирався один раз, 25 квітня. На обговорення було винесено рішення Росії надавати жителям окупованих українських територій російське громадянство. Більше засідань в нинішньому році з ініціативи нашої країни не було. Однак саме в 2019-му на майданчику активізувалася Росія. 12 лютого з її ініціативи Радбез розглянув питання реалізації мінських угод. 20 травня Росія скликала засідання з питання про закон "Про статус української мови", прийнятий в Україні в квітні. Нарешті, 16 липня – в день вступу закону в силу – Радбез був скликаний Росією повторно. В жодному з випадків рішень прийнято не було.

Боятися нічого

Відзначимо, що, починаючи з 2014 року, Росія перебуває в Радбезі одночасно в двох статусах. Офіційно – в статусі постійного представника СБ ООН. Неофіційно – в статусі меншини. Підтримка Росії в Радбезі мінімальна, часто засідання (в тому числі ініційовані Москвою) приймають характер "побиття немовлят". Так, навіть на засіданні з питання української мови наші союзники не втомлювалися нагадувати Москві про Донбас і про роль Росії в цій війні. Очевидно, що, якби не було у РФ права вето, результати всіх вищезазначених засідань були б більш результативними з точки зору утвердження підсумкових документів.

Однак повернемося до сьогоднішньої ситуації і поспішаємо розвіяти побоювання читачів. Той факт, що Росія очолила Радбез ООН, жодним чином не може вплинути на рішення, які приймає цей орган.

"Повноваження голови і взагалі керівництва Радбезу ООН носять більше символічний характер, ніж розпорядчий. Все-таки Радбез – орган колегіальний, консультації щодо кожного рішення проводяться колегіально, і колегіально ж затверджується рішення", – розповів в коментарі сайту "Сьогодні" керівник Центру військово-правових досліджень Олександр Мусієнко.

На цьому ж наголошує глава Центру проблем РФ Націнституту стратегічних досліджень Петро Бурковський.

"Повноваження голови Радбезу ООН ніяких особливих бонусів не дає. Звичайно, вони можуть більше надавати слово своїм союзникам, можуть запросити когось на засідання. Але це, в кінцевому рахунку, ні на що не впливає. США, Велика Британія, Франція – будь-яка з цих дружніх нам держав здатна заблокувати негативне для України рішення", – зазначає експерт.

Проте одна перевага у голови все ж є, зазначає Олександр Мусієнко. Це черговість розгляду питань. Держава, яке очолює СБ, може постаратися в першу чергу актуалізувати питання, які її більше цікавлять.

"Що цікавить Росію? Україна, Сирія, Іран. Думаю, за цими трьома напрямками можливі ініціативи. Відносно України не думаю, що мова буде йти про перегляд якихось рішень: Росія неодноразово заявляла, що її задовольняє стан речей і резолюція №2202, якою були затверджені Мінські угоди. Але можливі спроби ініціювати розгляду того ж мовного питання, гуманітарної ситуації. Росія чудово розуміє, що її позиція не буде підтримана в Раді Безпеки, що рішення, яке  задовольняє її, не буде. Але розгляд того чи іншого питання в РБ – це в будь-якому випадку спосіб привернути увагу до цього питання", – зазначає Олександр Мусієнко.

На думку Петра Бурковського, місяць – невеликий термін, тому навіть при бажанні Росія може встигнути винести на Радбез один-два питання, не більше. За його словами, це може бути питання виконання Мінська або питання по Сирії, Ірану, розриву договору РСМД – в їх актуалізації Москва також зацікавлена.

У свою чергу, політолог, професор Києво-Могилянської Академії Олексій Гарань зазначив в коментарі сайту "Сьогодні", що Росія якщо і використовує своє головування, то більше для пропаганди.

"Думаю, особливих небезпек для України тут немає. Будуть, звичайно, щось говорити – для внутрішньої пропаганди і для зовнішньої, але нічого страшного не станеться. У нас є союзники, які не дадуть пройти рішенням, що ущемляють інтереси України. Тому, навіть якщо буде Росією ініційовано якесь слухання і, відповідно, російська преса підніме з цього приводу чергову "хвилю", українцям не варто хвилюватися", – сказав експерт.

В принципі, слова експертів абсолютно справедливі. Ротація голів РБ ООН відбувається раз на місяць. З огляду на, що в РБ входять 15 держав, Москва отримує цю посаду майже щорічно. І ніяких особливих вигод, як можна судити за результатами останніх п'яти років, вона для себе не отримала.

Більш того, коли Росія очолювала Радбез в останній раз – а це було в червні минулого року, – РБ піднесла Москві неприємний подарунок. Затвердивши 6 червня (про це йшлося вище) заяву, яку був змушений зачитувати постійний представник Росії при ООН Василь Небензя, що очолював РБ. Не те щоб текст заяви повністю не влаштовував Москву – в такому випадку рішення було б, безумовно, ветовано. Однак, звичайно ж, це був далеко не той документ, який хотіла б зачитувати в Радбезі Росія. Україна сприйняла цю невелику перемогу як певну моральну сатисфакцію.

Читайте найважливіші та найцікавіші новини у нашому Telegram

Реклама

Реклама

Новини партнерів

Загрузка...

Новини партнерів

Loading...