У Росії пояснили, чому Кремль боїться активної української молоді

У Росії хочуть заборонити неповнолітнім брати участь в акціях протесту. Депутати Держдуми пояснюють це турботою про підростаюче покоління, але політологи і соціологи припускають, що російська влада – проти активної молоді. Чим можуть бути небезпечні для російської влади підлітки – з'ясовували журналісти "Сегодня".

Під українські пісні в центрі Москви проходив мітинг проти цензури в інтернеті. Учасники вимагали розблокувати месенджер Telegramі скасувати закони, за якими за публікації в соцмережах можна отримати тюремний термін.

У перших рядах була і старшокласниця Ганна. Цього року вона планує вступати на юридичний факультет, а поки тренується відстоювати Конституцію на вулиці з плакатом.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

"Ми не просто мовчимо і сидимо, ми хочемо відстояти те, що нам дорого, і ми показуємо свої числом, своїми агітації, що ми проти того, що з нами зараз роблять", – заявила Ганна.

У Росії для таких, як Ганна, є особлива назва – "покоління Путіна". Адже вони, по суті, іншого правителя в своїй країні і не бачили – але саме вони, за даними соціологів, більше інших хочуть зміни влади.

Рік тому акцію "Він вам не Дімон" – проти незаконного збагачення прем'єра Дмитра Медведєва, – в ЗМІ назвали "шкільним протестом" через велику кількість юних учасників.

"Властиво молодості – радикальність і гострота сприйняття, немає того, що властиво старшим – що треба терпіти, пристосовуватися", – зазначив соціолог Лев Гудков.

Останній масовий протест в Росії пройшов якраз напередодні інавгурації Путіна – під гаслом "Він нам не цар". Тоді, за даними правозахисників, затримали 170 неповнолітніх – і з ними правоохоронці не церемонилися.

У Держдумі вирішили, що школярам на таких акціях робити нічого, і пропонують за втягнення неповнолітніх у мітинги встановити відповідальність. Може загрожувати штраф до півмільйона рублів або 15 діб арешту.

Кого саме будуть карати – організаторів мітингу або батьків школярів, – з законопроекту не ясно. Незрозуміло і те, як довести, що підлітків на акцію заманили. Але Кремль така опозиційно налаштована молодь лякає, впевнений політолог Леонід Гозман.

"Вони продемонстрували – ось ці діти, – що в майбутньому їм – начальству, – місця немає. Ця система їх... дістала. Ухвалення цього закону – це така істерика безглузда, яка свідчить про переляк і неадекватність", – вважає Леонід Гозман.

При цьому самі школярі заявляють, що і після прийняття закону будуть виходити на акції протесту.

Нагадаємо, станом на кінець березня 2018 року в Росії спостерігався найнижчий рівень протестних настроїв серед населення за останні 8 років, незважаючи на стрімке зниження рівня життя – такі дані соцопитування опублікував російський аналітичний центр "Левада-центр".

Зокрема, згідно з результатами опитування, 75% респондентів вважають, що протести проти падіння рівня життя і на захист своїх прав малоймовірні. При цьому 86% опитаних відповіли, що навіть якщо такі протести і будуть, то вони не приймуть в них участь.

При цьому у вересні 2017 року Санкт-Петербурзі кілька сотень людей вийшли на площу біля Казанського собору на несанкціоновану акцію проти війни з Україною.

А вже в листопаді 2017 року в багатьох містах Росії пройшли масові акції протесту, організовані опозиційним політиком Олексієм Навальним. В ході масових протестів було затримано більше 400 осіб.

У січні 2018 року в 46 суб'єктах Російської Федерації знову пройшли масові акції протесту прихильників Олексія Навального в зв'язку з майбутніми президентськими виборами. Під час мітингів було затримано майже 250 учасників протесту.