У цирку напівтемрява. Лише в центрі арени – пляма світла, що створюється променем прожектора. До цього "променя сонця" повільно підходить клоун, гріє об нього обличчя, руки. З посмішкою вмощується в середину яскравого кола, ставить поруч кошик і не поспішаючи дістає хліб, пляшку з кефіром. Клоун і публіка як би виявляються на затишній лісовій галявині.
І раптом сонячний промінь здригається і переміщається, як би образившись на настільки банальне вживання його тепла і світла. Клоун схоплюється, біжить за промінцем, намагаючись зловити і силою повернути його, але сонячний зайчик тікає від нього, і артист розуміє, що припустився помилки.
Бажаючи заслужити прощення, герой сценки ніжно гладить ображений промінь, як би умовляючи його повернутися на колишнє місце, – і сонячний круг погоджується. Ніжно тримаючи промінчик обома руками, клоун відносить його в центр манежу і випускає.
Подружившись з сонячним зайчиком, він гріється в теплих променях, але ця ідилія несподівано переривається оркестровим сигналом. Музика як би жене клоуна зі сцени, і той підкоряється.
Підходячи до краю арени, герой Олега Попова раптом згадує, що на манежі залишився його новий друг, і повертається. Дбайливо "взявши" з підлоги "шматочок" світла, клоун обережно кладе його в кошик і видаляється з арени з ношею в руках.
Олег Попов, якому виявилося під силу дотягнутися до самого серця глядача, розбудити в ньому доброту і ніжність, отримав після цього номера прізвисько Сонячний Клоун.
Нагадаємо, що на 87-му році життя помер всесвітньо відомий совесткій клоун, народний артист СРСР Олег Попов.