Три атаки на світ: коротко про теракт в Ніцці, заколот у Туреччині і захоплення поліції в Єревані

Ніцца: "Людям нікуди було бігти"

Дипломати продовжують шукати одесита, який пропав після теракту на Англійській набережній

Серед постраждалих від моторошного теракту в Ніцці, який стався напередодні вихідних, як мінімум троє українців. Про це "Сегодня" повідомив перший секретар консульського відділу посольства України у Франції Микола Собко. Нагадаємо, трагедія сталася в ніч з четверга на п'ятницю на міській набережній Ніцци, де в очікуванні салюту зібралося кілька тисяч жителів і гостей міста. Феєрверк був присвячений національному святу – Дню взяття Бастилії. Близько 22:30 на Англійську набережну прорвалася вантажівка і, їдучи спочатку по бруківці, а після по тротуару зигзагами, почала тиснути людей і розстрілювати їх з вікна машини. Смертельний рейс розтягнувся майже на 2 км – доти, поки місцева поліція, яка влаштувала за вантажівкою погоню, не застрелила водія. Пізніше в вантажівці були знайдені боєприпаси і вибухівка. Національне свято перетворилося на трагедію з жахливими наслідками – за останніми даними французької влади, у теракті загинуло 84 людини, з них – близько 10 дітей, понад 100 людей поранені, майже 20 знаходяться в лікарнях у важкому стані.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

УБИЙЦА ЗА КЕРМОМ. За даними французької влади, шофером-вбивцею виявився місцевий 31-річний житель туніського походження Мохаммед Булель. Вчора з'явилася інформація з посиланням на сусідів і знайомих Булеля, що він, будучи батьком трьох дітей, впав у депресію після розставання зі своєю дружиною, плюс до того нібито з отроцтва страждав психічним розладом. Останні кілька років він жив в передмісті Ніцци і за цей час встиг нажити собі дрібні проблеми з законом. Підозри очевидців трагедії про те, що атака чітко була спланована, підтверджують і дані французької поліції – за два дні до теракту він орендував фуру з морозильної установкою. За словами копів, водій, знаючи про те, що вантажівка не пропустять, переконав правоохоронців, що везе морозиво. За місцевими правилами, автомобілів з продуктами, навіть при проведенні заходів такого масштабу, робиться виняток. Також у поліцейських з'явилися дані, що Булель кілька годин просидів в автомобілі на парковці, чекаючи дозволу на в'їзд на набережну. Коли в'їзд дозволили, фура почала свій смертельний рейс. За словами очевидців, першими за вантажівкою на набережній побігли кілька поліцейських, але авто відірвалося від погоні. Потім за фурою погнався мотоцикліст, бажаючи зупинити божевільного, але в якийсь момент мотоцикл зіткнувся з вантажівкою і байкер загинув. Проїхавши близько 2 км, вантажівка зупинилася і водій відкрив хаотичну стрілянину по поліцейських і перехожих, на допомогу поліції примчали спецпризначенці, після чого терорист був застрелений.

Фото: AFP

ДОЛІ УКРАЇНЦІВ. Серед постраждалих – громадяни шести країн. Відразу після теракту українські дипломати заявили, серед загиблих є і українець – 22-річний одесит Михайло Базелевський. Але вчора в посольстві України у Франції нам сказали, що, можливо, сталася помилка і офіційно про смерть українця відомостей немає. "На набережній були розвішені листівки з фотографією Михайла. Інформацію про його долю ми зараз перевіряємо, – розповів нам секретар посольства Микола Собко. – Ще відомо про двох поранених українців. Інші дипломати нам роз'яснили, що відомості про загибель були попередніми, але документально не підтверджені, тому поки що Михайло Базелевський числиться як зниклий безвісти. "Сегодня" зв'язалася з друзями Михайла Базелевського, які розповіли, що після закінчення школи хлопець поїхав в Канаду, а в Ніцці, швидше за все, просто відпочивав. Ще один українець, 23-річний уродженець Вінниці Владислав Костюк, також постраждав від вантажівки смерті – у нього травмовано обидві ноги. На своїй сторінці в соцмережі Владислав опублікував фотографії перебинтувати ніг і написав: "Скажу тільки одну річ – я живий, на відміну від людей, які були зі мною. Фото зроблено в казино, куди мене віднесли". Ми розшукали ще одного українця, який став очевидцем трагедії. "Я теж був там під час теракту. Всі веселилися, гуляли – бив салют. Власне через це багато хто не відразу зрозумів, що відбувається. А потім в одну мить почалася масова паніка, всі кинулися врозтіч, намагалися ховатися в кафе і барах, – сказав наш земляк Олександр Лісін. – Але людей зібралося так багато, що у багатьох не було шансів кудись бігти". За словами Сашка, всю ніч поліція з військовими евакуювали людей, які сховалися всюди, де була можливість.

Безпека: "Країни ЄС не діляться даними про погрози"

Ситуація з безперервною хвилею терактів в Європейському союзі, на думку експерта-міжнародника Андрія Бузарова, пов'язана з тим, що країни-учасниці ЄС все ще недостатньо скооперуватися в питаннях своєї безпеки. Так, за його словами, загальна система захисту не спрацьовує тому, що такі країни, як Франція не хочуть віддавати питання контролю над деякими елементами своєї безпеки Брюсселю. "Для французів – це частина їх суверенітету, і вони хочуть залишити питання своєї безпеки, контроль над обміном даними і базами даних собі. Звідси серйозна "несогласовка" між центром Європейського союзу і Францією. Схоже поводяться також Бельгія та Іспанія", – пояснив він нам.

При цьому експерт називає і свої варіанти вирішення проблеми: сьогодні всім країнам ЄС потрібно поєднувати дії у вирішенні питань безпеки і розробляти єдину базу даних потенційно небезпечних особистостей, які перебувають на території ЄС або заїжджають туди ззовні. Крім того, він відзначає, що недостатньо сьогодні і превентивних заходів по боротьбі з терористичними загрозами. "І якщо все це не вирішити найближчим часом, то подальші теракти неминучі – залишається тільки питання часу і того, де і як вони будуть здійснені. Справа в тому, що ліберальні закони Європи створюють добрий грунт для розвитку різних радикальних ідей, – додає Бузаров, називаючи країни, які сьогодні залишаються в групі ризику. – Це, звісно ж, Франція, в будь-якому випадку, в зоні підвищеної небезпеки залишається Бельгія. Я б не став виключати з цього списку Голландію та Італію. Це ті країни, куди їде багато вихідців з Близького Сходу або де вже є діаспори цих людей".

Нагадаємо, що 22 березня в аеропорту Брюсселя (Бельгія) прогриміли два вибухи. В результаті теракту загинули 35 людей і ще понад 340 були поранені. Відповідальність за теракт взяла на себе Ісламська держава.

Анкара. Танки путчистів їхали по автомобілям, які опинилися на їхньому шляху. Фото АFP

Туреччина: переворот не вдався, арешти в розпалі

Після невдалого військового перевороту в ніч на суботу Туреччина вступає на новий етап розвитку, який, на думку експертів, однозначно призведе до зміцнення влади президента Реджепа Тайіпа Ердогана. Уже в суботу вдень в країні почалися арешти військовослужбовців і суддів. Станом на вчорашній полудень міністерство юстиції Туреччини заявляло вже про 6000 затриманих. Серед них військові чини вищої та середньої ланки, командування авіабаз і військових частин, а також 426 суддів і прокурорів. Зокрема, телеканал CNN Turk повідомив про затримання головного військового радника турецького президента Алі Язиджі. Затримані звинувачуються в "членство в збройної терористичної організації" і "застосування насильства зі спробою повалення уряду Турецької Республіки або часткового і повного перешкоджання виконанню його обов'язків".

Проте вчора не була зрозуміла доля головного організатора перевороту, за версією влади, полковника мухаррема Косі, який до березня 2016 року обіймав посаду юридичного радника Генштабу і був звільнений за передбачуване співпраця з рухом ХИЗМЕТ (турецький суспільно-політичний рух, який виник навколо ідей турецького письменника Фетхуллаха Ґюлена). Ґюлен ж, на думку Ердогана, є головним ініціатором перевороту, і тепер Анкара вимагає видачі у США опозиціонера, що проживає в Пенсільванії. "Туреччина – не та країна, яка схилиться перед дешевими повстаннями, і не держава, яким можна керувати з Пенсільванії. Я звертаюся до президента США. Я говорив, щоб ви або депортували цю людину, або видали нам. Але мене не почули. Тепер же, після цієї спроби перевороту, я знову кажу: видайте його Туреччині, – заявив Ердоган в суботу. – Якщо ми є стратегічними партнерами, ви повинні виконати наше прохання". При цьому вчора держсекретар США Джон Керрі заявив в ефірі телекомпанії CNN, що Вашингтон не отримував офіційного запиту від Туреччини про екстрадицію Фетхуллаха Ґюлена, щоб можна було почати цю процедуру. "Ми чекаємо запиту", – сказав Керрі і додав, що процес може бути запущений тільки тоді, коли Анкара збере достатню кількість доказів на користь видачі опозиціонера і направить офіційний запит в мін'юст США.

Взагалі, саме на колишнього імама і проповідника президент Ердоган постійно покладає відповідальність за політичні скандали всередині країни. Наприклад, в 2013 році 75-річний Гюлен був названий замовником прослушки президента і його сина Біляля, які обговорювали по телефону корупційні схеми, пов'язані з нафтопроводом з Ірану та іншими безнес-проектами. Результатом цього скандалу стали спочатку затримання понад 50 бізнесменів, представників кількох міністерств та їхніх родичів, а потім арешти прокурорів, поліцейських і суддів, які були причетні до арештів родичів чиновників. Нібито на Ґюлена працюють і всі опозиційні ЗМІ, редакторів яких періодично заарештовують за звинуваченням то в тероризмі, то в шпигунстві. Наприклад, справа головного редактора найстаріших опозиційних газет Cumhuriyet Джана Дюндара і кореспондента Ердема Гюля, яких за статтю про викриття зв'язку турецької влади з ісламістськими радикалами в Сирії звинуватив в шпигунстві.

Ґюлен заперечує свою причетність до путчу в Туреччині і заявляє, що ніякого перевороту не було. "Я не думаю, що світ вірить в обвинувачення, зроблені президентом Ердоганом. Існує ймовірність, що це був постановочний переворот, який міг бути призначений для подальших звинувачень на адресу гюленістов", – заявив проповідник британської газети Guardian. "Це не перший переворот в Туреччині з 1960-х років, тут армія кілька разів приходила до влади. І я не пам'ятаю, щоб одна з наймогутніших армій в світі, член НАТО, так програвала. Останнім був м'який переворот в 1980 році, коли четверо вищих командирів (головкоми сухопутних військ, ВМС, ВПС і глава жандармерії) вирішили змістити цивільний уряд. Вони оголосили по національному телеканалу про скасування парламенту і уряду, про тимчасове припинення дії конституції і про заборону всіх політичних партій і профспілок. Готуючись до цього більше півроку, генерали швидко взяли країну під свій контроль. Армія контролює всі важливі вузли в Туреччині, державну зв'язок, міжнародні аеропорти, банки, але чомусь зараз оголосила про захоплення моста через Босфор, а на захоплення влади було відправлено полбатальона. Варто враховувати, що турецька армія – одна з найбільш дисциплінованих в регіоні. Якщо турецькому солдату дати команду, він буде стояти на посту тиждень. Тут же через кілька годин солдати пропускали людей на свої танки, а потім і зовсім почали відступати", – зазначив "Сегодня" редактор порталу "Україна по-арабськи" Мохаммад Фараджаллах. Так чи інакше, але в результаті події загинули, за різними даними, від 190 до 265 осіб, в тому числі 104 заколотника, 1440 осіб вважаються пораненими.

Крім політичних негараздів цей, хоч і невдалий, переворот обіцяв економічна криза. "Політична нестабільність стане справжньою катастрофою для Туреччини, яка на даний момент фінансує більшу частину всіх операцій за рахунок іноземних інвестицій. За оцінками аналітиків, в цьому році дефіцит бюджету країни збільшиться до 4,5% ВВП (прогноз на цей рік був 3,9%. – Авт.). Фондовий ринок країни ризикує втратити до 20%", – зазначив Bloomberg експерт з ринків лондонській консалтингової компанії Ecstrat Емад Мостак. На тлі подій в Анкарі та Стамбулі турецька ліра вже втратила 4,6%, впавши до 3,0157 за долар і побивши мінімальний рекорд останніх восьми років.

Історія переворотів

Те, що відбулося в суботу стало четвертим військовим переворотом в Туреччині з 1960 року. Це означає, що регулярно в цій країні військові еліти своїм рішенням змінюють політичну ситуацію. Наприклад, захопленням влада 27 травня 1960 року воєнних запобігли зближення країни з СРСР в умовах економічної кризи. Через рік після суду глава МЗС Туреччини, міністр фінансів і прем'єр були страчені на острові Імран за держзраду. 12 березня 1971 року воєнних знову вдалися до сили після кількох місяців вуличних зіткнень і грабежів, викликаних економічним спадом. Прем'єр пішов у відставку, а військові провели зміни в конституції, зміцнивши роль армії в політиці і обмеживши свободу ЗМІ і університетів. А взяттям влади в 1980 році військові припинили зіткнення між правими і лівими силами, в результаті яких загинули 5000 чоловік. Три роки генерали керували країною через Національна рада з безпеки, подавши це громадськості як відновлення демократії.

Причиною нинішнього повстання генералів могло стати невдоволення зовнішньою політикою Ердогана (зокрема, примиренням з Ізраїлем і президентом Сирії Башаром Асадом), а також ісламізацією турецького суспільства.

Силовики перекрили вулицю, де знаходиться захоплений полк. Фото АFP

Єреван: Прихильники героя війни в Карабасі захопили полк ППС

Вчора вранці в столиці Вірменії група озброєних автоматами Калашникова людей в бронежилетах захопила вулицю і знаходиться на ній будівлю полку патрульно-постової служби поліції країни в адміністративному районі Єревану Еребуні і пригрозила розстріляти всіх опинилися всередині, якщо не виконають їхні вимоги. При захопленні приміщення загинув заступник начальника полку ППС Артур Ваноян. Ще два поліцейських отримали поранення, в результаті дій спецназу були звільнені двоє заручників. На момент підготовки матеріалу загарбники продовжували утримувати будівлю, де в заручниках залишалися сім правоохоронців. До будівлі ППС під'їхали два армійських БТР, а мешканці прилеглих житлових будинків були евакуйовані. На момент здачі матеріалу переговори із загарбниками тривали.

Влада вела переговори з загарбниками, проте, як відзначали "Сегодня" Єреванські журналісти, йти на поступки загарбники не збиралися – від них було потрібно відпустити заручників, скласти зброю і здатися. "Очевидно, що бунтівники не мають наміру здаватися і боротимуться до останнього патрона. Зіткнення з ними поліції закінчиться сотнями жертв", – зазначив агентству panorama.am опозиційний громадський активіст Андріас Гукасян.

За даними правоохоронців, в збройне захоплення полку ППС брали участь кілька десятків прихильників опозиційних рухів "Нова Вірменія" і "Установчий парламент". Головна вимога було – випустити на свободу учасника карабахського конфлікту, лідера радикально-опозиційного Фронту громадського порятунку "Нова Вірменія" ("Установчий парламент" є частиною цієї групи) Жірайр Сефіляна, якого його прихильники називають правозахисником. Також висувалася вимога про відставку президента Вірменії Сержа Сагрсяна і розпуск уряду. "Ми вже захопили одну з основних баз поліції в Єревані і контролюємо квартал Еребуні. Якщо наші вимоги не будуть виконані, то ми будемо готові змінити обстановку в Вірменії через збройне повстання, – йдеться в поширеному через соцмережі заяві "Нової Вірменії". – Ми закликаємо людей вийти на вулиці, будемо триматися стільки, скільки зможемо". За допомогою мегафона заколотники зверталися і до взяли в оточення вулицю Хоренаці правоохоронцям. Зокрема, вони закликали військових і поліцію перейти на свою сторону.

Своє заяви зробила опозиційна вірменська партія "Спадщина", представлена в парламенті, яка закликала до дострокових президентських і парламентських виборів, здатним "в корені змінити ситуацію". На думку парламентських опозиціонерів, сьогоднішня влада Вірменії винні в подіях, пов'язаних із захопленням будівлі поліції в Єревані.

ПРИЧИНА. Жирайр Сефілян був заарештований місяць тому за підозрою в підготовці збройного перевороту. Колишній командир Шушінского особливого батальйону, підполковник, герой карабаської війни, кавалер ордена "Бойовий хрест" I ступеня підозрюється в плануванні збройного захоплення адміністративних будівель і телевежі Єревана. Зокрема, Слідчий комітет Вірменії встановив, що Сефілян мав безпосередні контакти з особами, яким він безпосередньо доручив перевозити і зберігати зброю і боєприпаси, а також бути готовими використовувати їх в разі відповідного наказу.

У квітні, після загострення ситуації в невизнаній Нагірно-Карабахської республіки, вірменська сторона втратила кілька висот в регіоні. Баку, Степанакерт і Єреван пішли на перемир'я, і питання про повернення висот перейшов в дипломатичну площину. Сефілян вимагає силовим методом повернути втрачені території. "Я, Жирайр Сефілян, заявляю, що готовий своїми силами і силами добровольців, що реєструються в очолюваної мною громадської організації "Об'єднання воїнів-визволителів окремого батальйону Шуші", взяти на себе відповідальність за відновлення територіальної цілісності Арцаха. Закликаю громадян Вірменії, які проживають за межами країни вірмен, а також офіцерів і солдатів вірменської армії зареєструватися для участі під моїм керівництвом у військовій операції", – заявив в квітні герой карабаської війни.

Вчора в невизнаній республіці Карабах (інша назва – Арцах) не менше уважно, ніж у Вірменії, стежили за ситуацією в Єревані. "Карабахцям розділилися у своєму ставленні до подій. Справа в тому, що разом з висотами ми навесні втратили одне село. Людей, звичайно, переселили, але фактично ми втратили населений пункт. І всім зрозуміло, що заклики вести переговори – це значить втратити це село на роки, а можливо, і назавжди", – зазначив "Сегодня" журналіст з Степанакерта.