Олексій Росовецький
Заступник Подієвого лідера Сьогодні Президент США Дональд Трамп оголосив про початок процедури виходу з Договору про ліквідацію ракет середньої і меншої дальності (ДРСМД), згідно з яким Росія і Америка знищила до 1991 року всі свої запаси балістичних і крилатих ракет. Американський президент озвучив терміни виходу США з ракетного договору шість місяців.
Розрив "ракетного" договору між США і Росією несе величезну небезпеку світовій безпеці.
"Ми повинні розуміти, що ми скочуємося в холодну війну. Велика ймовірність ядерної війни, яка знищить цивілізацію", – заявив військовий експерт Олег Стариков в ході круглого столу "Призупинення ДРСМД – нова гонка озброєнь або перезавантаження відносин між ядерними державами?" в прес-центрі сайту "Сегодня", який відбувся 7 лютого.
Слідом за фактичним поновленням Холодної війни світ знову накрила тінь ядерного апокаліпсису. Історію "ракетного" протистояння двох наддержав і чому вони вийшли з ДРСМД, читайте в спеціальному матеріалі сайту "Сегодня".
Що таке ДРСМД
Договір про ліквідацію ракет середньої і меншої дальності (ДРСМД) – договір між СРСР і США, підписаний Михайлом Горбачовим і Рональдом Рейганом 8 грудня 1987 року в Вашингтоні. Фактично, він позначав кінець епохи Холодної війни, яка, починаючи з сімдесятих років, тримала весь світ в лихоманці гонки озброєнь – і в страху того, що США і СРСР обміняються ядерними ударами.
Унікальність ДРСМД в тому, що він вперше в історії дозволив ліквідувати цілий клас озброєнь. Америка і Союз зобов'язалися знищити всі комплекси балістичних і крилатих ракет наземного базування середньої (1000-5500 км) і меншою (від 500 до 1000 км) дальності, а також не виробляти, не випробовувати та не розгортати подібні ракети в майбутньому. Знищити всі ракети і пускові установки належало протягом трьох років.
Договір набув чинності 1 червня 1988 року. До червня 1991 року Договір був виконаний: СРСР знищив 1846 ракетних комплексів (з них близько половини – зроблені ракети, які не перебували на бойовому чергуванні); США – 846 комплексів. Як ми бачимо, до фіналу гонки озброєнь Союз мав удвічі більший ядерний арсенал, ніж Америка.
Коротка історія гонки ядерних озброєнь
У середині сімдесятих років смертоносні ракети стали ще й високоточними за рахунок систем лазерного, інфрачервоного і телевізійного наведення, що дозволяло вразити ціль з точністю до 30 метрів. Таким чином, з'явилася можливість завдати випереджального ядерного удару. Це відкриття дало новий виток гонки озброєнь – поява нових ракет давало ілюзію того, що в ядерній війні можна перемогти ворога завдяки виграші в підлетному часі. 17 серпня 1973 року міністр оборони США Джеймс Шлезінгер оприлюднив концепцію обезголовлюючого удару як нову основу ядерної політики США.
Для початку США почали модифікацію ракетного арсеналу, розміщеного в Західній Європі, а також на підводних човнах британського флоту. У 1974 році до Великої Британії приєдналася Франція, підписавши Оттавську декларацію, згідно з якою країни зобов'язалися розвивати загальну систему оборони, включаючи ядерну сферу.
З приходом маршала Дмитра Устинова на пост міністра оборони СРСР в 1976 році Союз почав у відповідь нарощування власного ракетного арсеналу. Уже наступного року на західних кордонах розгорнули комплекс ракет середньої дальності "Піонер". Всього було розгорнуто близько 300 ракет подібного класу, кожна з яких була оснащена трьома бойовими блоками індивідуального наведення на цілі. Це дозволило б Союзу за лічені хвилини знищити військову інфраструктуру НАТО в Західній Європі, включаючи порти, що було особливо важливо: ніде було висадитися американській військовій допомозі.
Відповіддю НАТО стали ракети "Першинг-2", розміщені в Західній Європі в 1979 році – вони дозволяли донести ядерний заряд до кордонів Союзу за якихось 6-8 хвилин. Прихід до влади Рональда Рейгана в 1981 році замість президента Джима Картера, який славився своєю нерішучістю, дав гонці озброєнь новий виток. І якщо тодішній лідер СРСР Леонід Брежнєв був схильний до мирних переговорів з Америкою, то Юрій Андропов, який прийшов йому на зміну, вважав за краще жорстко відповісти на дії США, з одного боку, а з іншого – Британії та Франції, які зайняли незалежну від США позицію з питань свого ядерного арсеналу, значно непримиреннішу по відношенні до СРСР.
Потрібно відзначити, що до приходу на пост глави Радянської держави, Андропов 15 років очолював КДБ – одну з найпотужніших секретних служб світу. Історія, як відомо, повторюється: нинішній глава РФ прийшов до влади прямо з крісла директора ФСБ Росії.
У листопаді 1983 року Союз розмістив свої РСМД на території НДР і Чехословаччини. Маючи радіус дії до 450 км, вони могли завдати превентивного удару по місцях дислокації "Першинг" в Західній Німеччині. Одночасно СРСР висунув свої атомні підводні човни ближче до узбережжя США. Істерія навколо можливої ядерної війни досягла свого піку: як радянські, так і західні ЗМІ максимально нагнітали обстановку параної в суспільстві, і відновлення діалогу стало можливим тільки після смерті Андропова в лютому 1984 року.
Не дарма на похорон генсека 14 лютого в Москву прилетіли прем'єр-міністр Великої Британії Маргарет Тетчер і віце-президент США Джордж Буш-старший. Вони сподівалися на мирні переговори, але міністр оборони Устинов не відступався. Дійти згоди вдалося тільки з приходом до влади Михайла Горбачова, та й то не відразу: перша зустріч в Женеві в листопаді 1985 року закінчилася нічим. І тільки в наступному році на історичних переговорах в Рейк'явіку Америка і Союз змогли домовиться про поступову ліквідацію ядерного озброєння.
Холодна війна відступила на 20 років.
.
Холодна війна повертається
Крихкий світ почав руйнуватися після того, як колишні соціалістичні країни і радянські республіки увійшли до НАТО. В результаті так званого "п'ятого розширення" НАТО в 1999 році членами альянсу стали Польща, Чехія та Угорщина, а через п'ять років блок НАТО "розширився" за рахунок Латвії, Литви, Естонії, Румунії, Болгарії, Словаччини та Словенії. Росія оперативно дала знати решті світу, що не збирається терпіти американську військову присутність біля своїх кордонів – там, де ще двадцять років тому радянські ракети були націлені на Америку.
Як результат, у 2007 році начальник Генштабу ВС Росії генерал армії Юрій Балуєвський заявив, що Росія може почати перегляд всієї договірно-правової системи ядерного стримування у відповідь на розміщення елементів американської системи ПРО в Східній Європі.
Росія вважає глобальну систему ПРО США спрямовану проти неї, і не співпрацюватиме в справі її створення, – заявив Балуєвський 24 квітня 2007 року.
Балуєвський зазначив, що у російської сторони є питання до США за планами розгортання ПРО, на які поки немає відповіді. Наприклад, чому в Європі через багато років після закінчення Холодної війни знову створюється стратегічний елемент військової складової Сполучених Штатів.
Його думку підтримав інший високопоставлений російський силовик, генерал-лейтенант Євген Бужинський, який підкреслив, що жодна з країн, що представляють, на думку США, загрозу американській безпеці, не має технічних можливостей для створення міжконтинентальних ракет.
"Для того, щоб створити реальну загрозу США, потрібно володіти ракетами міжконтинентальної дальності, тобто дальністю польоту понад десяти тисяч кілометрів. За нашою оцінкою, це неможливо", – заявив Бужинський.
Також тодішній начальник Генштабу РФ заявив, що Росія може в односторонньому порядку вийти з ДРСМД.
У тому ж 2007 році Росія заявила, що готова відновити виробництво балістичних ракет середньої дальності – вся документація по РСМД залишилася, технології збереглися, і можна в найкоротші терміни відновити виробництво ракет.
Далі і без того крихкий мир між сходом і заходом посипався, як картковий будиночок. За повідомленням ТАСС, в 2013 році США почали випробувальні запуски авіаційної крилатої ракети AGM-158В з дальністю дії в тисячу кілометрів. А в лютому 2017 року New York Times повідомила, що роком раніше, в 2016-му Росія таємно розгорнула нові крилаті ракети.
"Посадові особи Адміністрації повідомили, що у росіян є два дивізіони заборонених ракет. Один з них розміщується на російському випробувальному полігоні Капустін Яр на півдні Росії поблизу Волгограда. Інший в грудні 2016 року перенесли з цього полігону на оперативну базу в іншому місці країни. Американські офіційні особи назвали крилату ракету SSC-X-8. Але "X" видалили з розвідувальних звітів, що означає, що ракетні системи вже знаходяться в стадії розробки і можуть бути готовими до застосування", – цитує журналістів New York Times сайт "Сегодня" в спеціальному матеріалі" Гонка озброєнь: як США дадуть Росії на порушення Договору про ліквідацію ракет".
У свою чергу, Reuters з посиланням на свої джерела в Білому домі повідомив, що крилаті ракети, заборонені ДРСМД, Росія розробляла ще за часів адміністрації Барака Обами. За інформацією видання, мова йде про крилаті ракети середньої дальності з ядерними боєголовками, зовні дуже схожими на оперативно-тактичні ракетні комплекси "Іскандер".
Як результат, в грудні 2017 року президент Трамп підписав законопроект про оборону, який серед інших передбачав виділення 25 млн доларів на розробку нової крилатої ракети даного типу, а 2 лютого Вашингтон офіційно повідомив Росію про початок виходу з ракетного договору
Міжнародна реакція
Ті, хто пам'ятає середину вісімдесятих – з істерією в пресі з приводу американської стратегічної оборонної ініціативи "Зоряні війни" і з фільмами про ядерну війну на центральному ТБ – на зразок американського "На наступний день" або радянських "Листів мертвої людини", можуть випробувати легке дежа -вю. Так, сьогодні в інтернеті можна знайти матеріали про те, як вести себе в разі ядерного удару, щоб вижити, причому ці матеріали масово ширяться соцмережами. Мабуть, це тільки початок масової істерії, яка буде тільки наростати.
Новина про те, що Америка і Росія повертаються до гонки озброєнь, викликала в світі справжній переполох. Однією з перших на вихід США і Росії з ракетного договору з'явилася реакція Японії – що зрозуміло, з урахуванням сумного досвіду Країни висхідного сонця в 1945 році.
"Ми вважаємо небажаною ситуацію, при якій дію договору доводиться припиняти. Однак можна зрозуміти ту постановку питання, яка привела США до нинішнього рішення", – заявив 4 лютого генеральна секретар кабінету міністрів Есіхіде Суга.
Оригінальний спосіб порятунку ракетного договору запропонувала Німеччина. Експерт німецького Християнсько-демократичного союзу із зовнішньої політики Родер Кізеветтер і заступник голови фракції Соціал-демократичної партії Німеччини в Бундестазі Рольф Мютценіх запропонували Росії розмістити комплекси за Уралом, щоб радіус їх дії не діставав до Європи. Однак, на думку Кізеветтера, перекидання на схід має супроводжуватися "строгим і тривалим режимом контролю".
Хто б сумнівався, в Держдумі РФ назвали пропозицію перебазувати ракети "нетактовним і обурливим ультиматумом"
У свою чергу, в НАТО заявили, що альянс буде докладати всіх зусиль для збереження ДРСМД
"НАТО продовжить працювати над тим, щоб зберегти договір і посилити контроль над озброєннями. Ми вивчимо ініціативи з цього питання", – США Вийшла з ракетного договірСША Вийшла з ракетного договір
Генсек зазначив, що ситуація, що склалася – привід для підключення до ракетного договору нових країн. Крім того, Столтенберг додав, що НАТО вітає плани ФРН з проведення в березні міжнародної конференції з питань роззброєння і запевнив, що "НАТО не хоче нової гонки озброєнь".
Споживча інфляція
Облікова ставка
Офіційний курс євро
Офіційний курс долара
Міжнародні резерви
Головні теми