Ситуація, як перед першою світовою, а Путін і Трамп будуть отримувати користь – ЗМІ про нові санкції проти Росії

8 Квітня 2018, 12:19

Іноземна преса спробувала проаналізувати, як складуться відносини між Москвою і Заходом після введення нових санкцій проти Росії

<p style="text-align: justify;">Фото: gettyimages</p>
Фото: gettyimages

Через зловмисні дії по всьому світу Вашингтоном були введені нові санкції проти Росії. Мінфін США опублікував дані про нові санкції 6 квітня. Під них потрапили олігархи з найближчого оточення Путіна і не тільки. Завдяки черговим "заходам тиску" страхи російських бізнесменів за свої гроші на Заході посиляться, повернення капіталу в Російську Федерацію прискориться, а ймовірність заворушень в Росії за участю олігархів знизиться. І саме це спробує використовувати президент Путін для своєї вигоди. Про це заявив політичний оглядач Крістоф Ваннер в ефірі телеканалу Welt.

"Адже президент Росії вже давно хоче, щоб капітал, який олігархи і бізнесмени інвестували в США і інші країни, повернувся додому, в Росію. І в даний час це відбувається. В даний момент багато підприємців побоюються, що за кордоном їх гроші і активи заморозять. В Росії ж, де з правовою безпекою хоч і не все так просто, їхні гроші все одно в більшій безпеці, ніж, наприклад, в ЄС чи Сполучених Штатах.

Крім того, Путіну не доведеться побоюватися будь-яких заворушень за участю олігархів і бізнесменів. Всього, чого вони домоглися, вони домоглися завдяки Путіну. Це означає, що всі вони від нього залежать. Наприклад, якщо вони проявлять невдоволення, то Путін може позбавити їх будь-яких компенсаційних виплат. Так чи інакше, для Путіна все склалося добре, і він може не боятися внутрішньополітичних наслідків", – упевнений Ваннер.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

У свою чергу і Дональд Трамп, прийнявши нові антиросійські санкції саме під час розслідування можливих зв'язків членів його передвиборного штабу з Росією, буде ставити це собі в заслугу, намагаючись дистанціюватися від скандалу. Таку думку висловив колишній заступник директора ФБР з питань контррозвідки Френк Фіглюззі в ефірі MSNBC. На його думку, тим самим американський президент намагається відігнати від себе всякі підозри і використовує зовнішню політику в особистих цілях.

"Президент не сказав щодо Росії жодного недоброго слова, і тому я вважаю, що зовнішня політика використовується в цілях особистого захисту. Думаю, що президент використовує її в якості прикриття: "Я займаю жорстку позицію щодо Росії". Але він не вийде і не скаже жодного недоброго слова про Росію. Це дозволить йому зберегти ситуацію на віддалі від себе і захистити себе, сказавши: "Дивіться, я приймаю санкції". Але щось не так в тому, що сам він особисто не виступає і не критикує Росію", - підкреслив Фіглюззі.

Але ситуація може погіршитися, якщо Кремль виконає загрозу, озвучену російським Міністерством закордонних справ. А саме - дати якусь "жорстку відповідь" на нові санкції США. І хоча про які саме заходи йдеться - повністю не зрозуміло, журнал Focus підкреслює, що в цей раз Вашингтон "закрутив санкційні гайки значно тугіше", а в Москві ці санкції вже назвали "розбійницькими".

"У Вашингтоні забувають, що відбирання приватної власності і чужих грошей називається грабунком", – заявили в Москві, зазначивши, що це всього лише спосіб усунення конкурентів на світовому ринку.

У підсумку, на думку західної преси, ситуація, яка утворилася на даний момент між Росією і Заходом, схожа з тією, яка була перед Першою світовою війною. Про це пише оглядач Матс Ларссон для Expressen. На думку експерта, зараз немає боротьби ідеологій, а більшість конфліктів, як і напередодні Першої світової, викликані, перш за все, зіткненням національних інтересів.

"Масштабна ідеологічна боротьба, принаймні поки, закінчена. Те, що ми бачимо, скоріше нагадує світ зразка 1910", - упевнений автор.

Тоді теж була глобальна світова держава – Великобританія (зараз – США) та інші сильні країни в стадії розквіту чи занепаду. Зараз світ знову вступив в епоху, в якій балом правлять національні інтереси. Тому країни знову ризикують вступити в конфлікт один з одним, виходячи з геополітичних причин.

На думку Ларссона, Росія не ставить перед собою мету поширити "путінізм" на весь світ. Кремль прагне забезпечити свої національні інтереси, перш за все, в своєму ближньому зарубіжжі.

Крім того, Путін намагається "послабити" західну ліберально-демократичну систему, в якій він бачить загрозу. Росія не грає за правилами Заходу і в останні кілька років не раз здійснювала "провокації".

На думку Ларсона, така поведінка нерідко їй сходила з рук. Багато в чому саме з цієї причини Великобританія повинна жорстко відреагувати на замах на Сергія Скрипаля, особливо якщо враховувати, що застосування нервово-паралітичного газу в якості зброї кардинально відрізняється від того, що було раніше.

"Захід відчуває, що російські провокації триватимуть і наростати, якщо нічого не робити", - вважає Ларссон
.

В даному випадку набагато корисно згадати про те, як розвивалися події перед Першою світовою війною, коли замах на члена найяснішої сім'ї призвів до наростання загрози і, в кінцевому рахунку, до конфлікту, що забрав близько 20 млн людських життів.

Нагадаємо, 15 березня США розширили список санкцій проти Росії, в який потрапили 19 фізосіб і 5 юросіб. У списку санкцій "чорний список" американців потрапили громадяни, яких звинувачували у "втручанні" у американські вибори.

До цього Мінфін США опублікував так званий "кремлівський список" персон для нових санкцій. Туди, зокрема, увійшли топ-бізнесмени з оточення президента Володимира Путіна: Олег Дерипаска, Роман Абрамович, Володимир Потанін, Михайло Фрідман. Згідно з доповіддю, спрямованому в Конгрес, в список увійшли 96 великих бізнесменів, які мають статок понад 1 млрд доларів, а також 114 чиновників і глав держкомпаній.

Доповідь була опублікована в рамках виконання закону "Про протидію противникам США за допомогою санкцій"

Джерело:

"Сегодня"

Якщо ви знайшли помилку в тексті, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Загрузка...
Загрузка...