Вихід США з ядерної угоди: як на діях Трампа проти Ірану може заробити Путін

12 Травня 2018, 07:39

Введення санкцій проти Ірану може посилити вплив Саудівської Аравії і Росії, які випереджають Тегеран з видобутку світових обсягів нафти

<p style="text-align: justify;">Дональд Трамп. Фото: AFP</p>
Дональд Трамп. Фото: AFP

Майже тиждень світ лихоманить від рішення Дональда Трампа вивести США з ядерної угоди по Ірану. В принципі, нічого несподіваного не сталося: нинішній американський президент завжди критикував укладені Адміністрацією Обами міжнародні договори, тому вихід з іранської угоди і повернення до колишнього режиму санкції проти Тегерана цілком прогнозований крок. З іншого боку дії Трампа привели до різкого стрибка цін на нафту. Вартість чорного золота злетіла до найвищої позначки з кінця 2014 року. Це, за словами американських аналітиків, може посилити вплив Росії і Саудівської Аравії, що ніяк не на руку Україні. Одна з основних доходних статей російського бюджету – експорт енергоресурсів. Відповідно, чим більше Москва буде заробляти на продажу нафти, тим більше у неї буде грошей на продовження війни на Донбасі.

Реакція світової спільноти

З долею ядерної угоди з Іраном в Білому домі обіцяли визначитися до 12 травня. У міру наближення дедлайну наростало і напруга. Здавалося, після візитів президента Франції Еммануеля Макрона і канцлера Німеччини Ангели Меркель до Вашингтона в кінці квітня, почало виднітися світло в кінці тунелю. Після переговорів з Трампом Макрон заявив, що Париж виступає за старт переговорів щодо укладення нової угоди з Іраном, не пориваючи попередні домовленості.

У цій заяві французького президента багато західних аналітиків побачили натяк на швидкий початок переговорного процесу щодо перегляду існуючої ядерної угоди. Правда, ще в середині січня Трамп дав Конгресу і європейським союзникам 120 днів на перегляд договору. Господаря Білого дому не влаштовувало, що угода не обмежує розробки Тегерана балістичних ракет, не передбачає контролю над іранськими ядерними програмами після 2025 роки (після закінчення терміну дії іранської ядерної угоди) і не стримує Іран від підтримки хусит в Ємені і "Хезболли" в Лівані і Сирії.

Дональд Трамп неодноразово попереджав: якщо до 12 травня європейські союзники не представлять свої пропозиції щодо посилення ядерної угоди з Іраном, США вийдуть з неї. Невтішні побоювання світової спільноти підтвердилися відразу після візиту Ангели Меркель до Вашингтона 27 квітня, яка слідом за Макрона приїхала переконувати Трампа.

Вже 8 травня на брифінгу в Білому Домі Дональд Трамп заявив: "Іранська угода в корені неправильна. Якщо ми нічого не будемо робити, ми знаємо, що трапиться. Тому я сьогодні оголошую, що США виходять з іранської ядерної угоди. Цими діями ми посилаємо важливий сигнал: США не роблять порожніх погроз, якщо я обіцяю, своє слово тримаю ".

Відповідь Тегерана не змусив чекати: 9 травня президент Хасан Роухані назвав рішення Трампа "актом психологічної війни проти Ірану", пригрозивши відновленням збагачення урану. "Ми будемо чекати кілька тижнів до прийняття рішення. З цього моменту ядерна угода існує між Іраном і п'ятьма країнами. Ми повинні почекати, щоб побачити, що будуть робити п'ять великих країн. У той же час я наказав організації з атомної енергії Ірану вжити необхідних заходів, щоб в разі необхідності ми могли відновити промислові збагачення без обмежень", – різко заявив Хасан Роухані.

В ніч на четвер 10 травня іранські збройні формування в Сирії випустили близько 20 ракет по позиціях Ізраїлю на Голанських висотах. Тель-Авів їх перехопив і у відповідь обстріляв іранські бази в Сирії. Білий дім, ФРН та інші країни-підписанти ядерної угоди засудили ракетні удари Ірану по території Ізраїлю. Але варто зауважити, що це найбільша пряма конфронтація двох країн за весь час боротьби за лідерство в регіоні.

Іранська ядерна угода або Спільний всеосяжний план дій (СВПД), з якого виходять США, підписали Америка, Британія, Франція, Китай, Росія – п'ять членів Радбезу ООН – і Німеччина в 2015 році. Головна його мета – різко обмежити ядерну програму Тегерана в обмін на поетапне скасування санкцій. Однак умови угоди не поширювалися на припинення розробки і випробування Іраном балістичних ракет. До того ж, як відзначали в Білому Домі, міжнародні інспектори не мали повного доступу до всіх ядерних об'єктів Ірану. Масла у вогонь підлило і заява прем'єра Ізраїлю Біньяміна Нетаньяху про те, що ізраїльська розвідка має в своєму розпорядженні 100 тис секретних файлів, які доводять розробку Іраном ядерної зброї в порушенні СВПД.

"Этот шаг (США по выходу из ядерной сделки – Авт.) вызвал огромный резонанс по всему миру, хотя, казалось бы, речь идет о весьма последовательной политике – во всех принятых за последний год стратегических документах США Иран назван, как один из главных врагов Вашингтона, наряду с Северной Кореей", – пишет в своем блоге для сайта "Сегодня" посол, директор Дипломатической академии Украины Сергей Корсунский.

Член правління Ради зовнішньої політики "Українська призма" Анна Шелест також вважає, що крок США був досить очікуваним і прогнозованим, адже питання перегляду іранської ядерної угоди Трамп піднімав ще під час своєї передвиборної кампанії. За словами експерта, це вписується в загальну близькосхідну політику Трампа і є противагою політиці Обами, яку Трамп вважав неефективною.

"Но американская позиция не согласуется с европейской. Все-таки это не американо-иранское, а так называемое большое соглашение, к которому большие усилия приложили европейские страны и ЕС в целом. Она считалось одним из наибольших побед Федерики Могерини (главы дипломатии ЕС – Авт.). Британия, Франция и Германия осудили односторонние действия США, настаивая, что остаются в соглашении, пока Иран будет выполнять свои обязательства. Да, они будут говорить о расширении рамок соглашения и его ограничений на баллистические ракеты. Но все европейские лидеры настаивают, что это соглашение все еще релевантное. Ну и то же самое мы слышим от представителей МАГАТЭ – от их отчетов зависит восприятие мировым сообществом того, насколько выполняются или не выполняются пункты соглашения. Пока мы не видели каких-то жестких заявлений, что Иран нарушает или не выполняет соглашение. Фактически, это лишь заявления США и Израиля", – сказала сайту "Сегодня" член правления Совета внешней политики "Украинская призма" Анна Шелест.

Лондон, Париж і Берлін виступили єдиним фронтом проти дій Вашингтона щодо виходу з ядерної угоди. Висловився навіть Барак Обама, допустивши загрозу ще однієї війни на Близькому Сході.

Судячи з істериці на російському ТБ, не в захваті від дій Дональда Трампа і Володимир Путін, хоча тут ще як подивитися. На думку аналітиків Brookings Institution, такі дії Трампа можуть і не привести до миттєвому розвалу всієї угоди, адже серед підписантів, крім Штатів, ще п'ять країн. Але не виключено, що з часом і сам Тегеран вирішить вийти з угоди.

Кого насправді посилюють Штати?

Крім Ізраїлю, рішенням Трампа зраділи і в Саудівській Аравії. Це й не дивно, адже поряд з виходом з ядерної угоди Вашингтон не тільки відновлює колишні санкції проти Тегерана, але і вводить нові. А тим країнам, які продовжать співпрацювати з Іраном в обхід американських обмежень, Трамп пригрозив "важкими наслідками".

Так, підприємствам, які уклали угоди з Іраном, американський уряд дасть від 90 до 180 днів, щоб їх закрити. Під санкції потрапляють: німецька Simens, яка підписала з Іраном контракт на кілька мільярдів доларів; французькі Peugeot і Renault - контракти з Іраном на сотні мільйонів доларів; Airbus - угода з іранським авіаперевізником Iran Air на поставку сотень літаків на $ 19 млрд; американський Boeing - угода на поставку 80 літаків на $ 17 млрд.

До вечора 10 травня США ввели ще й персональні санкції проти шести осіб і трьох компаній, пов'язаних з корпусом "Кудс" - елітним підрозділом Корпусу вартових Ісламської революції (КВІР). Наприклад, в 2011-му ЄС уже вводив санкції проти КВІР за підтримку репресій проти мирного населення Сирії і допомоги сирійському президенту Башару Ассаду в придушенні протестів.

"Іранський режим та його Центральний банк зловживали доступом до юридичних осіб в ОАЕ, щоб отримати долари США для фінансування шкідливих дій (в тому числі для фінансування і озброєння своїх регіональних проксі-груп). Ми маємо намір відрізати фінансові потоки КВІР, якими б не були їх джерела і кінцеві одержувачі", - заявив міністр фінансів США Стівен Мнучін.

В Євросоюзі пригрозили, що підуть захищати інтереси своїх компаній, що працюють в Ірані, до Світової організації торгівлі. Правда американські і європейські аналітики не виключають, що спочатку офіційний Брюссель спробує діяти тихо в рамках негласної дипломатії, щоб якимось чином послабити американські санкції або вивести деякі європейські компанія з-під дії нових обмежень.

Але на що вже точно вплинуло рішення Дональда Трампа, так це на ринок нафти. Його почало лихоманити ще за пару днів до офіційної заяви американського президента про вихід США з ядерної угоди. Ціни на чорне золото 7 травня подолали позначку в 77 доларів за барель. Це найвищий показник з кінця 2014 року. За словами американських експертів, так ринки вже почали готуватися до можливих зривів поставок нафти в результаті введення американських санкцій проти третього за обсягами світового експортера нафти - Ірану. Адже американські санкції, що забороняють купувати у Тегерана нафту, стосуються всіх фізичних та юридичних осіб, в тому числі і іноземних, які розраховуються за контрактами в доларах.

Це в свою чергу посилить вплив Саудівської Аравії і Росії, які випереджають Іран за видобутком світових обсягів нафти. До листопада 2018 року діє обмеження ОПЕК на видобуток. І як раз до 8 листопада (через 180 днів) все американські і іноземні компанії, які проводять розрахунки в доларах, повинні будуть завершити свої операції з купівлі іранської нафти. На думку аналітиків Bloomberg, якщо ОПЕК не вирішить збільшити квоти не видобуток, ціна чорного золота в наступному році може досягти позначки в $ 100. Нагадаємо, що в 2014-му, коли Росія анексувала Крим і пішла війною проти України на Донбасі, середня ціна нафти була на рівні $ 110.

Колишній радник віце-президента США Джо Байдена (за президентства Барака Обами) Майк Карпентер вважає, що вихід Штатів з ядерної угоди по Ірану - дуже поганий сигнал для України.

"Это навредит не только позициям США в мире и, как это ни парадоксально, поможет иранским сторонникам жесткой линии и России. Вводя вторичные санкции на европейские компании, которые ведут свой бизнес в Иране, Трамп вступает в ненужную борьбу с ЕС, которая ослабит поддержку ЕС санкций против России. Это также создаст глобальную нестабильность, которая приведет к повышению цен на нефть, от чего, конечно же, выиграет Россия, Саудовская Аравия, но также и Иран", – сказал сайту "Сегодня" Майк Карпентер.

Зараз, за його словами, складно передбачити, до чого призведе це рішення. Але Карпентер сумнівається, що вихід США змусить Іран зробити що-небудь понад свої поточних зобов'язань по СВПД.

"А в худшем случае это может привести к тому, что Администрация Трампа может начать войну с Ираном на опережение, что обернется катастрофой, как для США, так и для мира в целом", – подытожил Майк Карпентер.

Також аналітики попереджають, що вихід США з ядерної угоди з Іраном створює несприятливий фон історичних переговорів Дональда Трампа з лідером КНДР Кім Чен Ином12 червня в Сінгапурі. Пхеньян може дуже добре подумати, перш ніж підписувати будь-які документи з Вашингтоном. А раптом наступній Адміністрації, яка прийде на зміну Трампу, теж заманеться перевернути все з ніг на голову, змінивши світові правила гри? Північнокорейський режим цілком може дорікнути в непослідовності зовнішньої американської політики, зажадавши додаткових гарантій. Правда, як говорять американські експерти, компромісом може стати допуск північнокорейською владою міжнародних спостерігачів на всі ядерні об'єкти, адже частково саме відмова Тегерана допускати спостерігачів на всі об'єкти і спровокувала вихід Штатів з ядерної угоди з Іраном.

Автор:

Зеленюк Крістіна

Джерело:

"Сегодня"

Якщо ви знайшли помилку в тексті, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Загрузка...
Загрузка...