У Туреччині розкрили імена тих, хто допоміг помирити Путіна і Ердогана

Важливу роль у вирішення кризи між Росією і Туреччиною зіграв турецький бізнесмен Джавід Чаглар, а також президент Казахстану Нурсултан Назарбаєв і голова генерального штабу Туреччини генерал Хулуси Акара. Про це розповів місцевій газеті Hurriyet Daily News прес-секретар турецького президента Реджепа Ердогана Ібрагім Калин, передає "Гордон".

Видання уточнює, що Калин не повідомила подробиць, але за даними джерел Hurriyet Daily News в дипломатичних колах, "таємна дипломатія" за рішенням російсько-турецької кризи розвивалася наступним чином.

В кінці квітня 2016 року, як пише газета, Акара розповів Ердогану, що знайшов канал, який можна використовувати для вирішення кризової ситуації. Йшлося про турецькому бізнесмена Чаглар, у якого є текстильний бізнес в Російській Федерації, а саме в Дагестані. У 1990-ті роки він був пов'язаний з політикою, зокрема обіймав посаду міністра при президенті Туреччини Сулеймана Деміреля. Крім того, Чаглар знайомий з главою Дагестану Рамазаном Абдулатіпова, який мав доступ до президента РФ Володимира Путіна через його радника Юрія Ушакова.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

За інформацією Hurriyet Daily News, далі Калин був призначений контактною особою в переговорах з Ушаковим, які допоміг налагодити Чаглар, після чого прес-секретар турецького президента почав розробляти проект листа Ердогана Путіну з вибаченнями за інцидент восени 2015 року, коли військовий літак збив російський бомбардувальник. Протягом травня і червня за посередництва Чаглара і Абдулатіпова лист редагували обома сторонами кілька разів. 22 червня посол Казахстану в Анкарі Жансеіт Туймебаєв повідомив Калину про готовність Путіна на зустрічі з Назарбаєвим прийняти лист Ердогана.

Видання відзначає, що в цей час столиці Узбекистану проходив саміт Шанхайської організації співпраці, де був присутній і Путін. В Ташкент з листом в терміновому порядку вилетів на літаку прес-секретар Ердогана, але зіткнувся з ризиком недопуску до польотів через Грузію, Азербайджан, Туркменістан і Узбекистан. Турецький МЗС отримав дозволу від трьох країн, але мовчав Узбекистан. Після прохання Назарбаєва, який також знаходився в Ташкенті, узбецький президент Іслам Карімов дозволив пропустити літак з дипломатами.

Як передає газета, літак сів в столиці Узбекистану, турецьку делегацію зустрів Назарбаєв і проводив в конференц-зал. Він попросив російську копію листа Путіну, уважно прочитав і сказав: "Це добре". Після чого запросив Ушакова приєднатися до дипломатів, а він, у свою чергу, передав лист Путіну. Президент РФ і його делегація знаходилися там же в сусідній кімнаті. Через якийсь час Ушаков повернувся в турецькій делегації і повідомив, що Путін схвалив лист.

Відносини між Росією і Туреччиною погіршилися після того, як 24 листопада 2015 року російський бомбардувальник Су-24 був збитий турецьким винищувачем F-16. В результаті загинули пілот Су-24 і морський піхотинець, який брав участь в рятувальній операції на місці катастрофи бомбардувальника.

Росія ввела ряд санкцій, зокрема наполегливо рекомендувала своїм громадянам відмовитися від поїздок до Туреччини через "наростаючих терористичних загроз".

В кінці червня 2016 року президент Туреччини Реджеп Ердоган вибачився Москві за інцидент з бомбардувальником, після чого в стосунках Росії і Туреччини почалося поліпшення відносин.

9 серпня турецький президент вперше відвідав Росію після листопадового події. Після зустрічі з Ердоганом президент РФ Володимир Путін заявив, що Москва почне поетапне зняття антитурецьких санкцій.