Вибори в Голландії: "рука Кремля", ультраправі і "двійник" прем'єра Канади

2017 рік можна по праву назвати роком виборів в Євросоюзі. Відкриває сезон Голландія – в середу, 15 березня, там відбудуться парламентські вибори. Вони можуть стати справжнім випробуванням не лише для Нідерландів, а й для всієї Європи. По-перше, слідом за США, голландські силовики відкрито заявляють про хакерські атаки Кремля на урядові ресурси Нідерландів з метою отримання доступу до секретних документів. По-друге, Голландію негласно називають другою після Британії країною, яка може залишити лави ЄС. А посприяти цьому може ультраправий політик Герт Вілдерс з його Партією свободи, який обіцяє порушити питання виходу з ЄС в разі перемоги.

Партія ультраправого Герта Вілдерса – серед лідерів за соцопитуваннями. Фото: AFP

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

За останніми соцопитуваннями, у нього 22% підтримки. Це всього на 2% менше, ніж у партії нинішнього прем'єра Марка Рютте. Шанси партії Вілдерса на потрапляння до парламенту дуже високі. Але не факт, що його візьмуть до коаліції. На сьогодні Партію Християнсько-демократичний заклик, союзну Європейської народної партії, підтримують 22%. Ще близько 20% підтримки за соцопитуваннями у "зелених лівих", які жорстко критикують ультраправу Партію свободи. Також очікується проходження до парламенту і Партії праці, яка сьогодні з політсилою Рютте формує коаліцію, – у них 9% підтримки.

СНайвищий рейтинг у нинішнього прем'єра Рютте. Фото: AFP

Тож якщо проєвропейським і продемократичним партіям вдасться домовитися, курс Голландії наступні п'ять років особливо не зміниться. Що на руку Україні, оскільки Сенат ще не ратифікував Угоду про асоціацію Україна-ЄС.

Голландським виборцям є з кого вибрати. Фото: AFP

Кого і куди вибираємо. 15 березня голландці вибиратимуть депутатів нижньої палати парламенту (Генеральних штатів) – Палати представників, яка складається з 150 депутатів. Сенат (верхня палата), у якого набагато менше повноважень, вибирають непрямим голосуванням депутати місцевих парламентів. Вибори до Палати представників відбуваються за пропорційною системою. Але на законодавчому рівні в Голландії не закріплений прохідний бар'єр, тому до парламенту потрапить більше 10 з 28 партій, які беруть участь у виборах.

За соцопитуванням Peil від 12 березня, на першому місці в рейтингу електоральних симпатій Народна партія за свободу і демократію нинішнього прем'єра Марка Рютте з 24% підтримки. Друге місце з 22% ділять між собою ультраправий Герт Вілдерс зі своєю Партією свободи і голова християнських демократів Сібранд Бума. На третьому з 20% підтримки двійник прем'єра Канади Джастіна Трюдо Єссе Клавер з його партією Зелені ліві. На п'яти їм наступають соціал-ліберали – партія Демократи66 з 17% і Соціалістична партія з 15%.

Єссе Клавера порівнюють з Трюдо. Фото: AFP

Через відсутність прохідного бар'єру в парламент можуть пройти ще як мінімум 5 з 28 партій, які беруть участь у виборах: соціал-демократична партія праці, Партія 50PLUS (виступає за інтереси пенсіонерів), християнсько-демократична партія Християнський союз, Партія захисту тварин і Державна реформаторська партія.

Після дострокових парламентських виборів 2012 року коаліцію в Генеральних штатах сформували дві партії: Народна партія за свободу і демократію і Партія праці. Тоді вони набрали 26,6% і 24,8% відповідно. Але якщо рейтинг політсили Рютте, хоч і скоротився, але залишається найвищим серед інших партій, то підтримка Партії праці скотилася до 9%. Лише своїми силами в новому складі парламенту коаліцію їм не сформувати. Доведеться просити підтримки і вести переговори з "християнськими демократами" і "зеленими лівими". Їх лідер Єссе Клавер, якого голландські ЗМІ прозвали двійником Джастіна Трюдо, критикує риторику ультраправих. Гасла самого Клавера європейські експерти порівнюють з риторикою Барака Обами.

"Якщо ми подивимося на результати соцопитувань, то побачимо, що буквально за останній тиждень фаворитом передвиборних перегонів таки стала Партія за свободу і демократію, обігнавши партію Вілдерса. Це, однак, не означає, що, навіть виборовши найбільшу кількість голосів, Партії за свободу і демократію не доведеться домовлятися для формування коаліції – надто строката політична композиція майбутньої нижньої палати, ні в однієї з партій не буде більшості. Крім того, Партія свободи, ймовірно, також отримає значну кількість місць в парламенті і значний вплив. Разом з тим, я хотіла б підкреслити, що збільшення рейтингу партії Рютте – дуже позитивний симптом на тлі відцентрових рухів в ЄС. Якщо проєвропейські партії навіть на тлі зростаючого євроскептицизму можуть отримувати перевагу на виборах – це добре як для майбутнього ЄС, так і для майбутнього України", – сказала "Сегодня" заступник директора Інституту світової політики Катерина Зарембо.

Але якраз партія ультраправого Герта Вілдерса і викликає найбільше занепокоєння. На публічні дебати він не ходить. За його словами, з метою безпеки: минулого року він отримав цілодобову охорону правоохоронців через потенційну небезпеку від ісламістських організацій.

Герт Вілдерс отримав цілодобову охорону. Фото AFP

Але це не заважає йому просувати свої гасла через соцмережі та ЗМІ. Так, Вілдерс обіцяє закрити кордони від мігрантів, заборонити Коран, закрити всі мечеті, знизити пенсійний вік (це обіцяє і партія 50PLUS), підняти питання про вихід Нідерландів з Євросоюзу і скасувати ратифікацію Асоціації з Україною. Але про Крим, як Марін Ле Пен, не висловлювався, а дії Росії прямо називав російською агресією. Хоч рейтинг партії Вілдерса і скотився за останні два місяці на 6-8%, все ж він ще залишається досить високим. Втім, на думку європейських і голландських експертів, особливо після результатів Brexit і виборів в США передбачати щось справа невдячна.

Оцінюючи риторику Партії свободи, The New York Times зазначає, що Вілдерс розвиває свою антиісламську риторику на тлі успішного досвіду асиміляції голландських мігрантів порівняно з Францією і Німеччиною. "За даними Центрального бюро статистики, тільки за минулий рік Голландія прийняла 88 тис мігрантів (29 тис з яких з Сирії). У Нідерландах багато мусульман в першому, другому і третьому поколіннях, які відіграють значну роль, як в суспільному житті, так і в приватному секторі. Ахмед Абуталеб – мер другого за величиною голландського Роттердама, Хадіджа Аріб – спікер парламенту (обидва політики марокканського походження. – Авт.)", – пише The New York Times.

ИІдея референдуму по Асоціацію з Україною з'явилася несподівано, а кампанія була дивною. Фото AFP

Російський слід і доля Угоди з Україною. Голландія – першопроходець європейської виборчої кампанії. І багато тенденцій, які тут виявляться, можуть поширитися на Францію і Німеччину. Тобто, якщо ультраправі популісти обійдуть проєвропейських демократів і лібералів, тенденція може поширитися і на Париж і Берлін.

Але, мабуть, одна загальна тенденція вже простежується. Слідом за США, за словами міністра внутрішніх справ Нідерландів Рональда Пластерка, інформації Росія може бути зацікавлена у втручанні в результати виборів в Голландії. Тому підрахунок голосів, як сказав Пластерк, проведуть за допомогою "паперу і ручки", а не автоматизованих систем, які схильні до зламу. Раніше голова розвідки Роб Бертольо заявив, що за останні шість місяців хакери з Росії, Китаю та Ірану здійснили сотні атак на сайт уряду Нідерландів, намагаючись отримати доступ до секретних документів.

"Нідерланди опинилися на передньому краї великої війни між Росією і Заходом, – каже "Сегодня" співдиректор програм зовнішньої політики та міжнародної безпеки Центру Разумкова Олексій Мельник. – Кілька моментів, на які я б звернув увагу. По-перше, референдум щодо Асоціації з Україною. Дуже несподівано з'явилася ідея і дивною була кампанія, яка його супроводжувала. Були всі ознаки того, що або ідея була підказана, або ініційована третьою стороною".

Місяць тому The New York Times написала про голландського депутата з лівого крила Гаррі ван Боммеля, який під час референдуму агітував проти Асоціації з Україною. Нібито разом з ним, за даними NYT, працювала його "українська команда" – група емігрантів, чиї симпатії були на боці Росії. Вони відвідували громадські збори і виступали по ТБ, називаючи прозахідний український уряд "кровожерливої клептократією, негідною голландської підтримки". Як зазначав сам Ван Боммель, це "було дуже зручно – показати, що не всі українці хочуть бути в ЄС". Невідомо, чи була "українська команда" безпосередньо керована з РФ, чи діяла самостійно, проте Ван Боммель визнав, що не перевіряв їх паспорта. Але найголовніше, NYT нагадує про доповідь МВС Нідерландів, в якому говориться, що справжність підписів, зібраних для проведення референдуму, ніхто не перевіряв, і для цього Москва могла використовувати мережу контактів, побудованих протягом багатьох років.

Зараз доля Асоціації Україна-ЄС залежить від Сенату, який повинен ратифікувати Угоду до кінця квітня. Нижня палата вже ратифікувала Асоціацію. За словами заступника директора Інституту світової політики Катерини Зарембо, сьогоднішній передвиборний політичний розклад в Нідерландах дозволяє висловлювати стриманий оптимізм після закінчення процесу ратифікації. Навіть незважаючи на заяву лідера Християнсько-демократичної партії (яка входить до Європейської народної партії) Сібранда Бума про намір "викинути до смітника" постанову нижньої палати про ратифікацію Асоціації. На думку голландських експертів, вона, скоріше, була направлена на розчарованих в євроінтеграції виборців, оскільки Бум дуже хоче стати наступним прем'єр-міністром.

"Щоправда, точно передбачити результат голосування поки що неможливо, ясність буде після виборів. Склад Сенату залишиться незмінним. Тобто, чи переможе партія нинішнього прем'єра Рютте, чи праворадикальна Партія свободи, на склад Сенату це не вплине. Результати виборів можуть, однак, вплинути на настрою в Сенаті. Сьогодні ситуація така, що проурядові партії там не мають більшості. Однак ми знаємо, що є певна неформальна домовленість і хитка більшість тих, хто готовий проголосувати за ратифікацію. Якщо Партія за свободу і демократію переможе, то у Рютте більше шансів, що ця домовленість буде дотримана", – підсумувала Катерина Зарембо.

Але втручання в організацію референдуму щодо Угоди Україна-ЄС – не єдиний приклад дій Кремля. "По-друге, вже пішов третій рік очікування результатів розслідування щодо MH17. Ще коли оцінювалися перспективи завершення розслідування, багато експертів звертали увагу на можливість втручання політичного чинника. І навіть при тому, що рівень незалежності судової системи в Нідерландах досить високий, переноси оголошення остаточних результатів викликали певні підозри. По-третє, – конфлікт між Нідерландами і Туреччиною. Я також думаю, що це не випадково. Чому саме дві країни Німеччина і Нідерланди були обрані як місця, де Туреччина повинна була обов'язково проводити агітацію, причому на такому високому рівні міністрів. Скрізь простежується російський слід. За всім цим стоїть досить успішна практика втручання в демократичні процеси виборів в західних країнах", – підсумував Олексій Мельник.

Біля консульства Нідерландів в Туреччині відбулися протести через дипломатичний скандаа.  Фото AFP

Минулого тижня Німеччина і Нідерланди відмовили турецьким політикам в проведенні політичних мітингів серед турецьких емігрантів напередодні референдуму в Туреччині щодо зміни конституції. Громадяни на всенародному референдумі 16 квітня, в тому числі і на закордонних виборчих дільницях, повинні будуть вирішити, чи підтримують вони перехід до президентської форми правління. Так, слідом за Німеччиною, Нідерланди 10 березня скасували заходи за участю міністра соцполітики Туреччини в двох голландських містах зі значною турецькою громадою, оголосивши його персоною нон-грата. Наступного дня уряд Нідерландів скасував дозвіл на посадку літака з головою турецького МЗС в Роттердамі. Ці мітинги, на думку влади Нідерландів, могли бути використані для агітації за зміни конституції Туреччини, а Голландія розглядає це як посилення авторитарного режиму Реджепа Ердогана. Останній, в свою чергу, розкритикував дії Амстердама і навіть закликав ввести проти Голландії санкції.

У своєму блозі для "Сегодня" надзвичайний і повноважний посол Сергій Корсунський, як і співдиректор програм зовнішньої політики та міжнародної безпеки Центру Разумкова Олексій Мельник, зазначає, що все це відбувається на тлі заяв про поліпшення відносин з Росією.

"Адже тільки напередодні відбувся візит президента Туреччини до Москви і триваючому складному діалозі з США (Вашингтон все ще не прийняв рішення про екстрадицію Ґюлена), що може викликати різке зростання в Туреччині антизахідних і антиєвропейських настроїв, а також погіршення ситуації з сирійськими біженцями", – пише Корсунський. Тому, на його думку, можна говорити про ймовірне погіршення довгострокових відносин Туреччини з низкою країн Європи та Європейським Союзом в цілому.