Вихід з "грецького глухого кута" або як Афіни допомагають Києву

Лідери країн єврозони на саміті досягли угоди щодо програми допомоги Греції. Про це повідомив голова Євроради Дональд Туск в Twitter.

"На євросаміті одноголосно досягнуто згоди. Всі готові піти на програму ESM для Греції з серйозними реформами та фінансовою підтримкою", – повідомив Туск.

Він також зазначив, що міністри фінансів єврозони в терміновому порядку будуть обговорювати проміжне фінансування Греції

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

А глава Європарламенту Мартін Шульц заявив, що лідери країн єврозони на переговорах більше не розглядають ідею, що передбачала тимчасову відмову Афін від єдиної європейської валюти.

При цьому Шульц зазначив, що "сьогодні весь європейський проект, по суті, йде по лезу бритви".

Третя "найголовніша" людина в ЄС – глава Єврокомісії Жан-Клод Юнкер, у свою чергу, заявив, що в укладеній угоді немає ні переможців, ні переможених.

"Я не думаю, що народ Греції принижений. При цьому інші європейські країни також зберегли обличчя", – наводить його слова Бі-Бі-Сі.

Про що домовилися

Як повідомляється в ЗМІ, Греція попросила у Європейського механізму стабільності (ESM) 35 млрд євро на три роки – з 1 липня 2015 по 30 червня 2018 року. Глава Єврокомісії заявив, що ця пропозиція була підтримана.

А прем'єр-міністр Греції Алексіс Ципрас сказав, що угода була складною, "але ми змогли уникнути передачі державної власності за межі Греції, ми уникли плану, який привів би до кредитної кризи і краху фінансової системи країни.

Він зазначив, що угода з кредиторами дає Греції фінансову стабільність, однак за собою рецесію в економіці країни.

Грецький прем'єр зазначив, що він зумів переконати лідерів європейських держав зареєструвати в Греції спеціальний фонд, в який країна направить об'єкти для приватизації загальною вартістю 50 млрд євро, пише The Guardian. Він підкреслив, що в ході переговорів домігся обіцянок середньострокового фінансування Греції, а також зниження боргового навантаження країни.

Крім цього, Ципрас відзначив необхідність прийняття радикальних реформ, які змусять місцевих олігархів внести свій внесок в економіку країни.

Головне, чого вдалося досягти, як вважає директор економічних програм Центру Разумкова Василь Юрчишин, це обмеження можливості нарощування бюджетного дефіциту і боргів.

"Проблеми були в тому, що Греція не погоджувалася на режим жорсткої економії, зараз судячи з усього, цього вдалося досягти. Це неминуче, оскільки не може будь-яка країна ставити себе в таку досить агресивну позицію, що ми кращі, нам все пробачать", – сказав він у коментарі Сегодня.ua.

Європейські уроки

При цьому експерти відзначають, що незважаючи в цілому на успішність проекту "Європейський союз", питання єдиної валюти для деяких країн несе за собою окремі складності.

"Якщо ми подивимося на динаміку європейських країн, які не є членами Єврозони, то ці країни легше перенесли кризу 2009 року. У них залишався потужний інструмент управління – як валютна складова. Це завжди дає більш широкі можливості для тієї чи іншої країни. Я не впевнений, що Україні, як країні з мало відкритою економікою є сенс закріплюватися за однією валютою. Гнучкий валютний курс дає країні додаткові можливості", – говорить Юрчишин.

А президент Центру антикризових досліджень Ярослав Жалило відзначає, що в ЄС настав час для перегляду внутрішньої фінансової політики. І ситуація з Грецією, за його словами, це довела.

"У Європі зараз орієнтуються на жорстку монетарну політику і політику "дорогого євро". Така політика призвела до підвищення вартості багатьох європейських товарів, але цифри говорять про те, що європейські товари швидко втрачають свою конкурентоспроможність. І відбувається фрагментація ринку. Всю сторону матеріального виробництва фактично перекривають розвиваючі країни. А такі країни як Греція потрапляють у становище, коли вони взагалі втрачають основу для існування. Я думаю, що це один з наслідків політики "дорогого євро", яка проводилася Європейським банком весь початок 21 сторіччя", – сказав він Сегодня. ua.

Другий момент, за словами економіста, це бюджетні витрати. "Зараз така ситуація, що в кризовий період намагалися робити "вливання", а потім під час стабілізації, ці гроші намагалися витягнути. Як наслідок, бюджетні стимули перестали діяти", – пояснив він.

Експерт зазначає, що в даний час в ЄС повинні визначитися яким шляхом йти далі: "тут потрібно говорити або про лібералізацію монетарної політики, а це передбачає політику здешевлення євро, або ж тоді зберігати "дороге євро", але проводити проактивну бюджетну політику".

На думку Ярослава Жаліло, в ЄС виберуть шлях здешевлення євро.

Несподівана допомога для України

При цьому експерти сходяться на думці, що ситуація навколо Греції допоможе Україні в переговорах зі своїми кредиторами.

Україна зможе домовитися зі своїми кредиторами, – зазначає Василь Юрчишин. – Ми не ставали в позу (на відміну від Греції, – ред.). І Україна за останні 15 років жодного разу не допускала дефолту і жодного разу не допускала неплатежів. Україна при тих проблемах, які у нас є, все ж демонструє набагато вищий ступінь зрілості і відповідальності по виплаті своїх боргових зобов'язань".

Ярослав Жаліло, в свою чергу, відзначає, що ситуація з Грецією буде сприяти пом'якшенню позицій кредиторів щодо України.

"Ситуація з Грецією вона підштовхує до змін до підходів особливо у фінансовій сфері. Це потенційно робить кредиторів більш податливими, якщо Греція зрушить з мертвої точки цей перегляд парадигм у фінансовій сфері, то Україні теж буде легше розмовляти і з інституційними кредиторами типу МВФ, і з кредиторами за зовнішніми цінних паперів", – сказав він.

Що ж будемо сподіватися, що Україна зможе досягти взаємоприйнятної угоди з кредиторами, оскільки без зовнішнього фінансування країна поки існувати не зможе.