З молитви починається день черниць в Горненському жіночому монастирі в Єрусалимі, нею і закінчується – у мешканок монастиря немає робочого графіка, але є обов'язки, на які вони не скаржаться. Як живуть мешканки монастиря на Святій землі – бачили журналісти "Сегодня".
Вранці черниця Олена поспішає на літургію, після допомагає старшим, а після обіду приймає паломників, які щодня прибувають до монастиря.
"Буває, не всі люди поміщаються, які до нас приїжджають на службу. Їх тоді тут розміщую, пригощаю чаєм", – розповіла Олена.
Кожен тут має свою мету, говорять черниці.
"Навіть якщо від чогось довелося відмовитися, то я точно знаю, заради чого – заради порятунку душі, з любові до Господа", – пояснила черниця Серафима.
За освітою Серафима – філолог, була викладачем англійської, проте кинула це заняття і півжиття віддала богослужінню: спочатку в Києво-Печерській Лаврі, потім у Вишгороді, а тепер Єрусалимі. Юнацькі думки про заміжжя тепер вона згадує з посмішкою.
"Зізнатися чесно, я навіть в Лаврі молилася, може, якогось семінариста там, познайомитися", – поділилася черниця.
Але щастя, за її словами, Серафима знайшла в іншому, і не шкодує. Каже, незважаючи на суворі порядки, церкву не обмежує сестер в перевагах цивілізації – наприклад, монахиням доступні і комп'ютери, і телефони. При цьому довго розмовляти по телефону тут не прийнято.
Живуть сестри в будиночку на території храму, а у вільний від молитви час вони намагаються освоїти кам'янисту Ієрусалимську землю. Черниці кажуть, все, що тут і навколо – і є їх життя.
"Переважно це квіти. Овочів якихось не вирощуємо – кроти! Вони знищують все, що їм трапляється", – розповіла сестра Олена.
Споживча інфляція
Облікова ставка
Офіційний курс євро
Офіційний курс долара
Міжнародні резерви
Головні теми