Зробити стартовою
26,42
29,82
РУС

Двовладдя і війська РФ на кордоні з Україною: що потрібно знати про кризу в Молдові

Політичне протистояння в сусідній республіці загрожує безпеці нашої країни


Політична криза в Молдові, яка почалася після чергових виборів до парламенту республіки, що відбулися 25 лютого, досягла свого піку. Парламент розпущений, президент Ігор Додон відсторонений від влади, на вулицях мітинги. Що саме відбувається в Молдові і які причини, що призвели країну до політичної кризи, читайте в спеціальному матеріалі сайту "Сьогодні".

Вибори по-новому

Ця історія почалася чотири місяці тому, коли в лютому відбулося чергове голосування на парламентських виборах в Молдові. У новий парламент – вперше без комуністів: в парламент Республіки Молдова XXI скликання пройшли Партія соціалістів, Демократична партія, виборчий блок ACUM ( "Зараз") і партія "Шора" (названа по імені мера молдавського міста Оргеев Ілана Шора).

Це були перші парламентські вибори в Молдові, які проходили відповідно до нової, змішаної системою, введеної в 2017 році. Суть її полягає в тому, що відтепер 101 депутат Парламенту Республіки Молдова обирається так: 50 депутатів – за партійними списками, а решта 51 обираються в окремих виборчих округах.

З одного боку, запровадження змішаної системи було одним з політичних умов Євросоюзу в рамках пакету реформ, в обмін на які Молдова отримує макрофінансову допомогу від ЄС. З іншого боку, необхідність у виборчій реформі назрівала зсередини. До реформи в парламенті Молдови процвітало таке явище, як "політичний туризм" – практика переходу з однієї партії в іншу після проходження в парламент: в українській політиці таких "туристів" іменували "тушками". Малася на увазі матеріальна зацікавленість народного обранця в зміні партії: так, за інформацією молдовських ЗМІ, після парламентських виборів 2014 року "туристами" стали до 50% нардепів.

Як результат, на виборах жодна з політичних сил не отримала однозначної переваги в законодавчому органі. В цілому, проросійським і проєвропейським силам дісталося приблизно порівну мандатів у новому парламенті.

Як і попереджали експерти сайту "Сьогодні" в спеціальному матеріалі "Вибори в Молдові: як Росія програла, але і Євросоюз не виграв", після чергових парламентських виборів Молдову очікував довгий період нестабільності. Так, власне, і вийшло: через три місяці після виборів парламентська більшість так і не з'явилося, і президент Молдови Ігор Додон заявив, що готовий розпустити парламент.

"Вперше за 27 років незалежності Республіки Молдова, після закінчення майже трьох місяців після парламентських виборів і двох місяців після установчого засідання нового парламенту, в країні немає ані спікера Парламенту,а ні парламентської більшості, ані функціонального Уряду", – написав Додон на своїй сторінці в Facebook.

У свою чергу, Конституційний суд Молдови зобов'язав Додона 10 червня розпустити парламент. Рішення про те, що президент зобов'язаний розпустити парламент і призначити дату дострокових виборів, якщо протягом трьох місяців після затвердження результатів виборів парламент не зміг сформувати новий уряд, було винесено в п'ятницю, 7 червня.

Здавалося б, кризи можна було уникнути. 8 червня стало відомо, що в Молдові привели до присяги новий Кабмін на чолі з жінкою-прем'єром Майєю Санду, кандидатуру якої запропонував президент Ігор Додон. У своєму першому виступі в якості прем'єр-міністра Санду заявила, що її уряд працюватиме в умовах кризи. Але також і припустила, що вона може "протриматися недовго".

При цьому Санду пообіцяла, що новий Кабмін працюватиме для блага громадян і займеться очищенням державних інститутів, поверне довіру іноземних партнерів Молдови і доб'ється відновлення фінансової допомоги з боку ЄС та інших партнерів, поліпшить соціальні послуги, і буде активно займатися впровадженням Угоди про асоціацію з Євросоюзом.

"Відсутність віри в завтрашній день – головна причина того, що люди їдуть. Ми відкриємо нову сторінку", – заявила прем'єр.

На засіданні парламенту були присутні представники дипломатичного корпусу, в тому числі, глава місії Євросоюзу в Молдові, посол Росії, представники посольства США і Нідерландів.

Одна країна – два уряди

Але вже вранці 9 червня в Молдові почалися протести під будівлями держустанов: невідомі заблокували будівлі уряду, Міністерства внутрішніх справ, Генпрокуратури, Міністерства фінансів, Міністерства сільського господарства, регіонального розвитку та навколишнього середовища та інші державні установи. Перед входом у будівлі були встановлені намети, однак поліцію туди не перекинули і спроб розблокувати роботу держустанов поки не було.

Джерело, яке наполягло на анонімності, повідомило, що всі держустанови "беруть під охорону, і туди можуть не пустити нових призначенців".

Також у будівлі МВС один з учасників акції сказав, що протестує проти федералізації. Активісти вважають, що президент країни Ігор Додон зрадив батьківщину після ролика, в якому той обговорює федералізацію Молдови.

"Ми проти зрадників", – сказав активіст.

На запитання кореспондента, кого він вважає зрадником, він відповів: "Ви що, не знаєте? Чи не дивилися телевізор? Ви ж журналіст ... Ви дуже добре знаєте, перший зрадник – Додон. Якщо він сказав, по телевізору показали, що отримує від Росії мільйон євро на місяць. Що він тоді за президент? він агент КДБ ".

Потім учасники акції уточнили, що вважають зрадниками і Андрія Нестасе, і Майю Санду. Протестуючі відзначили, що виступають за стабільність. Серед протестувальників було багато молодих людей спортивної статури, вони грубили журналістам і вели себе відверто по-хамськи.

В той же день, 9 червня, Конституційний суд підтримав ініціативу розпуску парламенту. Як стало відомо, ініціював розпуск Павло Філіп, який займав посаду прем'єр-міністра країни.

"Виконуючий обов'язки прем'єр-міністра Республіки Молдова Павло Філіп звернувся в КС з проханням визначити обставини, що виправдовують розпуск парламенту десятого скликання, видати указ про розпуск парламенту і організацію дострокових виборів", – повідомила прес-служба судової інстанції.

"Конституційний суд констатував необхідність розпуску парламенту десятого скликання через нездатність парламенту затвердити уряд в термін, визначений в статті 85 частина 1 Конституції РМ", – зачитав рішення голова КС Міхай Полеалунжь.

Але цим справа не закінчилася. Слідом Конституційний суд відсторонив від влади президента Додона. Він був позбавлений своїх повноважень у неділю, 9 червня. Тимчасово виконувати його обов'язки буде виконуючий обов'язки прем'єр-міністра цієї країни Павло Філіп.

У свою чергу, Ігор Додон розцінив як узурпацію влади рішення КС про відсторонення його від влади.

"Це відчайдушний крок у спробі зберегти владу – скористатися підконтрольним КС з метою подальшої її узурпації", – заявив Додон.

Тим часом, політична криза в Молдові все продовжувала заглиблюватися. У понеділок, 10 червня, обидва уряди – проєвропейської Майї Санду, яку привели до присяги 8 червня, і в.о. прем'єра від Демпартії Павло Філіп, провели паралельні засідання. Причому, перший кабінет міністрів засідав в будівлі парламенту, а другий – в будівлі уряду.

7 з 12 міністрів, які прийшли на збори, скликані Майєю Санду, одноголосно підтримали звільнення голови Держінспектората поліції Олександра Пинзаря, а ініціатор голосування, міністр закордонних справ Андрій Нестасе, заявив, що Пинзарь "служив кримінальному олігархічному режиму".

Варто зазначити, що вони не змогли провести засідання в будівлі уряду, оскільки будівля оточена протестуючими і поліцейськими і нових міністрів туди не пускають.

У той же час, Філіп провів паралельне засідання свого кабінету, продемонструвавши, що попередня влада продовжує вважати уряд Санду нелегітимним. На зустрічі він запевнив у тому, що "держінститути працюватимуть у нормальному режимі, так, щоб громадяни не страждали від цього тупика".

Що далі?

Виникає закономірне питання: а чим криза в Молдові загрожує Україні? Як розповів у коментарі сайту "Сьогодні" заступник голови правління Ради зовнішньої політики "Українська призма" Сергій Герасимчук, країну зараз буквально розривають на дві частини діючий президент Молдови Ігор Додон і політичний діяч, бізнесмен і олігарх, який знаходиться в опозиції до чинної влади, Влад Плахотнюк. В результаті до влади можуть прийти проросійські політики, які ускладнять ситуацію в самій країні, а також створять проблеми сусідам – у першу чергу, Україні.

"Політична криза дійсно глибока, тому що, по суті, ми маємо ситуацію з двовладдям. І Влад Плахотнюк буде триматися за владу з усіх сил, тому що у нього просто немає іншого виходу. Інакше він втратить все. Він всілякими способами триматиме владу і не погоджуватиметься на ті умови, які є зараз. Тому він йде ва-банк, робить все, щоб цього уникнути. Він намагається поліпшити відносини вже з новим урядом. Плахотнюк намагається отримати якісь імунітети. І якщо він і піде з влади, то разом з президентом Додоном. В ефірі телеканалів Плахотнюка була інформація про те, що Додон вів переговори з Плахотнюком, в ході яких він нібито говорив про федералізацію Молдови, про те, що Росія його фінансувала. Плахотнюк намагається використати цей момент, щоб вдарити по Додону", – розповідає Герасимчук.

Крім того, хвилі кризи в Молдові вже винесли на поверхню проросійських політиків, серед який молдавський політичний діяч Василь Шова.

"Небезпечний момент – це одне з призначень у новому Кабміні. Туди призначили віце-прем'єром з реінтеграції Василя Шову. Шова тривалий час займався питанням реінтеграції придністровського конфлікту. Але він має імідж людини, яка поділяє погляди Росії з цього питання. Мається на увазі федералізація Молдови, ще й в асиметричний спосіб, коли у Придністров'я буде більше повноважень, ніж у Кишинева", – продовжує експерт.

Такі політичні процеси в Молдові загрожують присутністю на території країни російських військ, що несе небезпеку не тільки для самої Молдови, а й для України.

"При такій федералізації, за планом Козака (план вирішення придністровського конфлікту через федералізацію Молдови, створений у 2003 році російським політиком Дмитром Козаком – Ред.), передбачалося збереження на території Придністров'я російських військ. Для нас це однозначно проблема. Тому що вони будуть у дружній Молдові, але ще і на самому кордоні. Це небезпека на південного заході. Там не так багато військ, приблизно 1 500 осіб. Це – частина представників об'єднаної групи російських військ, частина миротворців. Але якщо до цього додати ще придністровців, які також мають армію, прикордонників, служби безпеки, то ця цифра зростає. Ще останній рік-півтора придністровці постійно вели спільні навчання з російськими військовим", – пояснює Герасимчук.

Говорячи про події в Молдові, не варто забувати слова молдавського президента Ігоря Додона, які можна сприймати як небезпечний дзвіночок для України.

"Ігор Додон свого часу заявляв, що модель, яка буде апробована в Придністров'ї, може з часом бути використана для України. Ми розуміємо, що це нав'язування нам тих вимог, які Росія ставила ще в 2014 році", – підбиває підсумок експерт.

Нагадаємо, що раніше з'явилася реакція РНБО і МЗС України. Українську владу запевнили в тому, що Київ зацікавлений у стабільній, демократичній і європейської Молдові і готовий сприяти вирішенню існуючих проблем.

Читайте найважливіші та найцікавіші новини у нашому Telegram

Ви зараз переглядаєте новину " Двовладдя і війська РФ на кордоні з Україною: що потрібно знати про кризу в Молдові". Інші Інші країни дивіться в блоці "Останні новини"

Джерело:

"Сегодня"

Якщо ви знайшли помилку в тексті, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter
Орфографічна помилка в тексті:
Послати повідомлення про помилку автору?
Повідомлення повинно містити не більше 250 символів
Виділіть некоректний текст мишкою
Дякуємо! Повідомлення відправлено.
Продовжуючи перегляд сайту, ви погоджуєтесь, що ознайомились з оновленою політикою конфіденційності і погоджуєтесь на використання файлів cookie.
Погоджуюсь