Про те, які можливі наслідки атаки на нафтові родовища в Саудівській Аравії, кому вигідний підйом цін на енергоносії і чому в інтересах США не поглиблювати конфлікт в Перській затоці, в інтерв'ю сайту "Сьогодні" розповів Михайло Крутіхін, відомий економічний аналітик, партнер консалтингової компанії RusEnergy.
- Нещодавно був удар нібито іранських дронів по НПЗ в Саудівській Аравії. Якщо врахувати специфіку історії взаємин Саудівської Аравії і Ірану, наскільки такий конфлікт характерний для Перської затоки?
- Є неточності. По-перше, ми не знаємо, були це іранські дрони і ракети чи ні? Так, відносини з Іраном дуже напружені, все на межі війни, можливо, це вже гібридна війна.
По-друге, наліт стався не на НПЗ. Удару зазнали два найбільших родовища Саудівської Аравії – Абкайке і Хурайсе. Але не самі свердловини, вони розташовані на відстані одне від одного, вдарили по найчутливішому місцю – станції, де нафта очищалася і готувалася до експорту.
Ситуація дуже серйозна, оскільки з ринку було виведено приблизно 5,7 млн барелів на добу. Це 11-12% всього надходження світової нафти на ринок. Це безпрецедентний удар. Найбільше, що колись виводилося з ринку, – це революція в Ірані 1978-79 років, коли з ринку зникло десь 5,5 млн барелів. Трохи менше зникало з ринку 1973-74 року, коли була агресія арабів проти Ізраїлю і нафтове ембарго, там 4,5 млн барелів вийшло. Стільки ж виводилося під час війни Іраку з Кувейтом 1990 року. Цей удар найбільший за всю історію нафтової галузі. Наслідки будуть довгими. На ремонт ємностей і вузлів з підготовки нафти потрібно не менше 3-х місяців.
- Знали, куди бити, знали інфраструктуру?
- Так, це все було добре підготовлено. Судячи по знімках з супутника, удари завдавалися саме по вузлах станції з підготовки нафти і резервуарах. Збиток завданий колосальний.
- Куди Саудівська Аравія продає нафту?
- По всьому світу – Європа, Азія, Північна Америка. Ми бачимо, що у національної нафтової компанії Саудівської Аравії Saudi Aramco накопичені резерви не тільки на саудівській території, але і, наприклад, в Нідерландах (Роттердам) і в Японії. Там вони зберігають свою нафту, нафта знаходиться і в танкерах, що стоять на приколі. Тому якісь запаси є і у саудівців. Вони кажуть, що запасів вистачить на 37 днів, але в цих цифрах можна сумніватися.
- Яка можлива реакція США, адже Саудівська Аравія, грубо кажучи, "під дахом" Вашингтона?
- Цей удар американцям не з руки, це не йде їм на користь. Американська економіка залежить від низьких цін на енергоносії. Коли ціни зростають, нічого хорошого для США немає. Для саудівців це, як не парадоксально, добре, а для американців – це удар по американській економіці. Тим більше, що у них починалися якісь зрушення в поліпшенні відносин з Іраном, а цей удар може остаточно зіпсувати відносини. Нещодавно я розмовляв з колишнім американським послом в Азербайджані Метью Брайза. Він каже, що є ймовірність, що Білий дім завдасть обмежений удар по іранських військових цілях, щоб помститися. Я з ним не погодився. На мій погляд, Білому дому зараз не потрібно далі загострювати обстановку з Іраном, оскільки таке загострення ще більше підвищить ціни на нафту. Це не в інтересах американців і американської економіки.
- А куди зараз Іран, який перебуває під санкціями США, продає свою нафту?
- Можна вважати, що експорт з Ірану нульовий. Кажуть, що контрабандою Іран відправляє від 0,5 до 0,7 млн барелів на добу кудись. Але, загалом, Ірану такий удар по цінах не потрібен, оскільки це настільки маленький експорт, що Тегерану все одно які ціни.
- Путін уже відреагував, заявив, що Саудівська Аравія може купити у Москви російську ПРО. Тролить він так саудівців чи ні, але які тут інтереси Росії?
- Росія зацікавлена у високих цінах на нафту. Не самі російські компанії, а саме російський бюджет, який одержує все, що за межами $ 40 за барель виручають компанії.
Друге: коли ціни зростатимуть, то це може бути сигналом до прискорення вже розпочатої економічної рецесії. Тоді мало не покажеться Росії та іншим країнам. Тому великі ціни на енергоносії можуть бути передвісником макровтрат.
Третє: є підозра, що в Росії був хтось, хто знав про підготовлюваний напад. 11 числа і за день до цього фізична особа чи кілька фізичних осіб раптом приступили до скуповування нафтових ф'ючерсів на російській біржі. Можливо, що хтось знав і підметушився, скуповуючи ф'ючерси за низькою ціною. В інших країнах, де є контроль, це стало б приводом до негайного розслідування. Використання інсайдерської інформації заборонено, тим більше якщо це інсайдерська інформація про злочин. У Росії це ніколи не розслідується, хоча випадків таких багато.
- Як відреагував ринок і як далі реагуватиме?
- Ринок стрибнув, злет на $ 12 від стартової ціни. Потім все вляглося, вдень було вже тільки на $ 5 додаток, а ввечері – $ 8. Але вечірній додаток стався після того, як надійшло повідомлення про захоплення Іраном судна в Перській затоці. Тобто на цьому весь конфлікт не вичерпаний. Це означає, що сьогодні в цінах закладені ризики конфлікту в Перській затоці, як зони, звідки виходить понад 20% світової нафти. Якщо там щось серйозне станеться, буде підвищення. Частина підвищення вже закладена в ціни. Сьогодні ціна поводиться досить нейтрально, вона не піднімається за межу в $ 70 за барель марки Brent. Якщо все буде спокійно, думаю, вона в коридорі $ 60-70 за барель і має триматися. Хоча до цих подій вважалося, що ціна триматиметься біля позначки $ 60. Тепер заклали туди ризики.
- Останнє запитання про глобальну рецесію. Економісти кажуть, що вони не знають, коли і де вона почнеться, але цикли ніхто не відміняв, щось буде. Як нафтовий ринок поводиться під час рецесії?
- Якщо буде спад економічної активності, буде надлишок нафти, ціни покотяться вниз. Судячи з усього, зараз ми живемо на початку ковзання вниз. Для Росії це дуже погано. Для світу це теж не добре. Можливо, що це якось допоможе країнам, які пов'язують свій економічний розвиток з низькими цінами на енергоносії. США або Китай можуть швидше вийти з рецесії, ніж країни експортери нафти, як СА, Росія, Ірак та інші.
Споживча інфляція
Облікова ставка
Офіційний курс євро
Офіційний курс долара
Міжнародні резерви
Головні теми