Інтерв'ю з грузинським дипломатом: "Фактор Росії впливає на нашу євроінтеграцію"

У червні 2017 го Україна отримала безвіз, буквально тиждень тому підписала з Євросоюзом меморандум про нову програму макрофінансової допомоги на 1 млрд євро, продовжуючи виконувати Угоду про асоціацію (DCFTA). Але почастішало у високих українських кабінетах одне і теж запитання: "А що далі?". З одного боку воно абсолютно логічне, тому що ризикуємо втратити підтримку населенням ідеї європейської інтеграції. Адже останні соцопитування показали, що, наприклад, за останній рік зросла підтримка ідеї позаблокового статусу України – за це виступають 35% українців. І, що найцікавіше, за словами соціологів, зростання відбулося саме за рахунок відтоку прихильників вступу України до НАТО. 

З іншого боку, DCFTA офіційно запрацювало лише рік тому – 1 вересня 2017 року. Тому в Брюсселі абсолютно правильно говорять: "Друзі, виконуйте DCFTA, а потім поговоримо ...". Європейські політики і дипломати щиро не розуміють своїх українських колег, які хочуть перестрибнути відразу кілька східців, щоб слідом за безвізом отримати наступну success story, особливо напередодні президентських і парламентських виборів.

Але і очевидного заперечувати не можна. У своєму блозі для сайту "Сьогодні" співдиректор програм зовнішньої політики та міжнародної безпеки Центру Разумкова Олексій Мельник написав, що аргумент "не провокувати Росію" став головним критерієм ухвалення рішень у Брюсселі. В інтерв'ю сайту "Сьоодні" на Форумі асоціацій (Association Exchange Forum) в Києві директор департаменту ЄС МЗС Грузії Арчіл Караулашвілі розповів, що слідом за безвізом Євросоюз може запропонувати Україні та Грузії, і коли Брюссель, нарешті, скаже "так" нашій євроінтеграції.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

- У лютому Єврокомісія оприлюднила стратегію євроінтеграції Західних Балкан до 2025 року. У той час як по Україні і Грузії ЄС зі скрипом визнає "європейську перспективу". Вам не здається, що це трохи нечесно?  

- У нас, асоційованих країн (України, Молдови та Грузії – Авт.) і Західних Балкан різні формати співпраці з Європейським союзом. На жаль, в тексті їх Угод про асоціацію була записана "європейська перспектива", чого немає, наприклад, в наших аналогічних документах. Але в той же час двері не зачиняються – вона відкрита. Це означає, що багато чого буде залежати від виконання СА асоційованими країнами, з метою одного дня стати членами Європейського союзу, коли на те буде політична воля з боку ЄС. На жаль, зараз це далеке від реальності. До речі, тут хочу відзначити аналітику CEPS, де експерти порівнюють Західні Балкани з уже асоційованими країнами. І примітно в цьому документі те, що в багатьох сферах асоційовані країни на одному рівні або навіть випереджають західні Балкани. Це означає, що ми маємо повне, я б сказав, моральне право запитувати таких же правил і процедур з боку ЄС, які надаються Західним Балканам. 

- До речі, під час недавнього візиту в Тбілісі канцлер Німеччини Ангела Меркель підтвердила, що Берлін продовжить підтримувати процес євроінтеграції Грузії. Але це вже навіть не "секрет полішинеля", що саме Німеччина і Франція блокують наші євроінтеграційні та євроатлантичні прагнення.

- Можу сказати, що в цілому Німеччина дуже сильно підтримує Грузію. Те, про що ви говорите, це не те, щоб щось нове. Просто європейські політики ще не готові прийняти Грузію в ЄС. Але Німеччина допомагає нам з імплементацією реформ, які точно потрібні для того, щоб стати членом ЄС. Без цих реформ наша євроінтеграція не буде можлива. Тобто, виходить, Німеччина допомагає нам стати членом ЄС, зміцнити наше суспільство, демократію і економіку.

- Добре, запитаю тоді так: чи вважаєте Ви, що нашу європейську перспективу блокують саме через Росію?

- Фактор Росії, безумовно, не працює позитивним чином на процес нашої європейської та євроатлантичної інтеграції. Тому нам потрібно інтенсивно працювати політично з нашими партнерами в ЄС, щоб переконати їх стати більш амбітними в плані євроінтеграції наших країн. Але час працює на нас, і багато що залежить саме від нас, в першу чергу в проведенні реформ. Це наближає нас до членства в ЄС, ну і, звичайно ж, все залежатиме від політичної волі країн-членів ЄС.

- Так, але останній саміт Східного партнерства показав, що деякі країни-члени не те, що не хотіли згадувати в підсумковій декларації нашу європейську перспективу – були проблеми з тим, щоб записати там російську агресію.

- Ви ж знаєте, що ЄС проти подальшого розширення через Brexit, фінансових і міграційних проблем. Євросоюзу потрібен час на себе, щоб побороти виклики, які перед ним стоять. Але я також вважаю, що продовження процесу розширення допоможе ЄС подолати всі ці труднощі і історія це доводить. Від включення більшої кількості країн в клуб гарантій безпеки, я маю на увазі членство в ЄС, буде на руку всім європейським націям.

- Але на носі вибори до Європарламенту, і судячи з наростаючого градусу євроскептицизму і проросійських настроїв, добре, якщо це ще далі не відкине нас від членства в ЄС ...

- Досить важко давати прогнози, так як до виборів ще далеко. Звичайно, від того, що ви говорите, мають бути збудовані якісь політичні бар'єри. Але я не вірю, що після виборів до Європарламенту все кардинально зміниться і, в першу чергу, зміниться політика ЄС стосовно наших країн.

- Дуже часто зараз від українських дипломатів і експертів можна почути, що безвіз ми вже отримали, і тепер нам потрібна наступна success story. Як вважаєте, що такого ЄС ще може запропонувати Грузії і Україні, щоб за ефектом це дорівнювало безвізу?

- Взагалі хочу сказати, що візова лібералізація для наших країн стала великим досягненням. Просто нагадаю, як важко нам довелося попрацювати, щоб виконати всі вимоги і отримати безвізовий режим ... І це, якщо можна так сказати, свого роду заохочення на легальне працевлаштування в країнах ЄС. Ми ж знаємо, наскільки гостро зараз у Європі стоїть питання міграції, а ми не створюємо додаткових міграційних проблем для приймаючих країн. У той же час, це дасть можливість нашим громадянам працевлаштуватися, отримати додаткову кваліфікацію, знання та фінансові ресурси. І, що найголовніше, це дозволить їм повернутися назад, і вкласти ці знання і фінансові ресурси в економіку.

- Думаю, що наступним після безвіза кроком міг би стати Eastern Partnership + – це можливість приєднання вже асоційованих країн до митного, енергетичного і цифрового союзу ЄС, Шенгенської зони, скасування плати за роумінг і спільний авіапростір.

- Якраз зараз ми в процесі розгляду всіх переваг і недоліків програми Східне партнерство +. І тут потрібно уважно проаналізувати, які з її складових принесуть нам дійсно позитивний ефект. Але Грузія ще остаточно не вирішила щодо цієї програми. - В інтерв'ю сайту "Сьогодні"  колишній литовський прем'єр Андрюс Кубілюс запропонував створити "календар майбутнього десятиліття". В 2025 році Польща вдруге головуватиме в ЄС, а через два роки, в 2027 році – Литва. Кубілюс пропонує офіційно підняти в ЄС в 2025-2027 рр. питання членства України і Грузії відразу після того, як ЄС прийме Західні Балкани.

- До таких пропозицій і ідей я ставлюся тільки позитивно. Адже найкращий для нас сценарій – це дійсно вступити до ЄС відразу за Західними Балканами. Ми повинні бути впевнені в тому, що ми таки в черзі. Для цього нам з боку ЄС потрібне політичне підтвердження.