Освіта за кордоном: в Саудівській Аравії – суворо і без компромісів

Саудівська Аравія – цікава і багата країна, яка сповідує іслам. Вона має з точки зору європейців досить специфічну систему освіти. Навчання базується на строгих правилах поведінки, що не терплять компромісів і обговорень, але в той же час державою інвестуються великі кошти, які звільняють батьків від шкільних клопотів. Систему хвалять " свої " громадяни і не зовсім задоволені нею " чужі ". При цьому іноземні студенти готові навчатися в багатій країні і вона з усією строгістю, але радо їх приймає. В технічні вузи йдуть навчатися навіть сучасні аравійські жінки— хоча вони поки не готові займати керуючі посади, щоб не опинитися за бортом соціуму, і не " померти на самоті, як всі кар'єристки " .

Дисципліни: точні науки, релігія і пропаганда

"Биология, математика и физика изучаются довольно глубоко. А таким предметам, как история, обществоведение и прочим гуманитарным, внимания уделяется мало, — рассказывает украинка. — Могут, конечно, рассказать какие-то вещи на уроках религии, но так, чтобы они не противоречили правительственной пропаганде".

Крім того, за словами мандрівниці, діє багато правил: в школі не можна підвищувати голос, розмовляти з представниками протилежної статі, мати мобільний телефон, курити, вступати в переговори з учителями, а батькам – вникати в шкільне життя і, тим більше, дорікати вчителя в несправедливості до дитини. Або в побоях: за порушення порядку діти можуть отримати удари батогом ( це не така вже й рідкість, і б'ють несимволічно ). У старших класах можна здобути погану славу за спілкування з протилежною статтю .

"По традиции девушки никогда не должны ходить в одиночку — всегда с сопровождающим их мужчиной (отцом или братом). В противном случае позор ложится на всю семью, — рассказывают путешественники по Аравии Марк и Лев Гофман. — Брат или отец вынуждены будут защищать честь и достоинство девушки любыми способами, вплоть до физических увечий обидчика, сказавшего кривое слово. Европезированные жители обходят этот закон: брат или отец пишет девушке записку, что ей можно самой передвигаться по городу. Надо только эту записку и паспорт с собой всегда носить. Подобные бумаги работают иногда даже в отношении выезда за границу".

"В школе моей дочери недавно приняли розово-серую форму на смену сине-желто-белой. При этом материал стал плотнее и более приглушенных оттенков. Родители этому рады как проявлению большей строгости и закрытости тела. Питанием в школах чаще довольны: меню настолько скрупулезно разрабатывается и утверждается, что к нему трудно придраться", — рассказывает Зоя.

Хлопчики і дівчатка окремо

Освіта в Саудівській Аравії починається з дитячого саду, куди дитину можна привести з 3 до 6 років. Тут дівчатка та хлопчики можуть виховуватися разом ( такої небаченої свободи, до слова, в подальшому їм не бачити ). Але такою формою користуються не надто релігійні батьки: багато хто воліє віддати дитину вже з ясел в роздільні групи, щоб уникнути в майбутньому різких переломів свідомості , адже правила, починаючи з молодшої школи, дуже суворі .

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

"В этом возрасте детям позволяются также невиданное разнообразие в одежде, хотя она все равно должна быть скромной и желательно однотонной. Занятия в саду — это игры и изучение правил: что можно, а чего категорически нельзя будет делать в дальнейшей жизни. Редко где в последние годы детсады начинают готовить к школе: к 6 годам малыш автоматически окажется в школе, которая является как бы продолжением конкретного детсада. Если родители хотят, могут выбрать ему другое учебное заведение, но в него нужно заранее записаться. А детсад нужно будет предупредить о скором уходе, чтобы они тоже могли открыть место для другого школьника. Частные школы считаются более европезированными, хотя там тоже девочки и мальчики учатся раздельно. Этого никто не афиширует, но в частных учатся в основном дети, которых родители собираются отправить получать образование за пределы страны. Например, Британская школа финансируется этим государством", — рассказала украинка Зоя Хазид, пожившая в стране около 5 лет.

А ось зручностей і розмаху обладнання навчальних закладів можна позаздрити: класи оснащені новітніми технологіями, і навіть парти, правда, більше в елітних школах, купують з прицілом на зріст, вагу і інші особливості школяра на 1 рік навчання .

Свобода садка закінчилась

Вузи і робота: доступні, але не для всіх

Вища освіта пропонують отримати технікуми, університети і коледжі: як приватні ( від $ 1500 на рік ), так і безкоштовні державні. Іноземці отримують ті ж переваги, що і місцеві ( щомісячну стипендію, безкоштовне медобслуговування, знижки на харчування ). На гуманітарних і соціальних спеціальностях навчаються 4 роки, 5-7 років – в областях медицини, інженерії та фармацевтики .

"Для поступления надо сдать экзамены, знать английский и арабский. У русскоязычных популярен Исламский университет имени имама Мохаммада Бен Сауда. Учеба бесплатная, и есть послабления по женским/мужским группам. А Исламский университет в городе Медина принимает только мужчин, и только платно. Учеба очень строгая, забирает все время. Работать нельзя, поэтому надо заранее обеспечить материальные возможности, так как аренда жилья дорогая (одноместная комната — от $500, плюс "коммуналка" и проезд). Общежитий нет", — рассказала украинка.

"Еще недавно для них было только два пути: преподавание и медицина. Появление нефтяных компаний, ориентированных на Запад и Америку, немного исправило ситуацию. Но все же мужчин берут охотнее. Да и женщины не спешат работать: считается, что карьеристки умирают в одиночестве", — рассказала украинка.