Ми оновили правила збору та зберігання персональних даних

Ви можете ознайомитисЬ зі змінами в політиці конфіденційності. Натискаючи на кнопку «Прийняти» або продовжуючи користуватися сайтом, ви погоджуєтеся з оновленими правилами і даєте дозвіл на використання файлів cookie.

Прийняти

Ізраїль і Голанські висоти: Трамп створив небезпечний для України прецедент

27 березня, 07:39

Віталій Рябошапка

Чи може рішення президента США визнати анексію Голанських висот позначитися на ситуації з окупованим Кримом

Дональд Трамп і Беньямін Нетаньягу

Дональд Трамп і Беньямін Нетаньягу / Фото: AFP

У понеділок, 25 березня, президент США Дональд Трамп в присутності прем'єр-міністра Ізраїлю Беньяміна Нетаньягу, який перебуває з візитом у Сполучених Штатах, підписав указ про визнання Голанських висот частиною Ізраїлю. Подія викликала негативну реакцію світової спільноти і, не виключено, може рано чи пізно зіграти свою роль в "кримському питанні"..

Спірна територія

Голанські висоти – спірні території, що лежать на кордоні Ізраїлю і Сирії. Їх площа, за нашими мірками, не дуже велика – 1800 квадратних кілометрів, що приблизно можна порівняти з площею великого району в Україні. І за ці землі ось уже понад півстоліття триває дуже серйозна боротьба на міжнародному рівні.

Відео: Reuters

Відео: Reuters

Якщо коротко, то основи нинішнього конфлікту були закладені ще 1923 року, коли Велика Британія, якій після перемоги в Першій світовій війні дістався мандат на управління територіями Палестини, передала частину земель (а саме Голанські висоти) в управління іншому переможцю – Франції. Яка опікувалася, в тому числі, і територіями, на яких пізніше виникала Сирія.

1944 року Сирія проголосила незалежність, до її складу увійшли і Голанські висоти. 1967 року в ході "шестиденної війни", яка розпочалася з превентивного удару Ізраїлю по коаліції арабських держав, ізраїльтяни захопили ці території. А 1981-го Ізраїль одноосібним рішенням поширив на цю територію свою юрисдикцію. При цьому міжнародне співтовариство анексії не визнало: 1967 року Радбез ООН прийняв резолюцію №242, в якій закликав Тель-Авів вивести війська з окупованих територій, а в 81-го – резолюцію № 497, якою рішення Ізраїлю про анексію визнано недійсним і не має міжнародної юридичної сили. 2008 року Генасамблея ООН своїм рішенням закликала Ізраїль дотримуватися зобов'язань і негайно припинити діяльність поселень на окупованих територіях, в тому числі Голанських висотах. Цікаво, що проти цього рішення проголосувало всього шість держав. Крім, зрозуміло, Ізраїлю та таких екзотичних країн, як Маршаллові острови, Мікронезія, Науру і Папау, проти проголосували також США.

Зазначимо, що всі роки, що минули після анексії, Ізраїль не залишав спроб переломити думку міжнародної спільноти на свою користь. Аргументація Тель-Авіва полягала в оскарженні рішення Великої Британії від 1923 року про передачу Голанських висот під мандат Франції, а також подальшого вирішення Франції про передачу земель незалежній Сирії. На думку ізраїльтян, ці рішення не відповідають букві і духу рішень Ліги Націй, яка передала Британії мандат, в тому числі, для створення ізраїльської держави. Також ізраїльтяни зазначають, що Голанські висоти використовувалися Сирією як плацдарм для нанесення ударів по Ізраїлю, тому їх анексія – необхідний для забезпечення безпеки ізраїльської держави захід. В принципі, і перший, і другий аргументи мають під собою підстави. Але крім відновлення історичної справедливості та забезпечення безпеки важливу роль відіграє і економічний аспект. Голанські висоти – досить привабливий, з економічної точки зору, район з розвиненим аграрним сектором, переробною промисловістю і туризмом.

Водночас Сирія і переважна частина світової спільноти, повторимося, вважали рішення майже вікової давнини законними, а дії ізраїльтян – ні.

"Корінь більшості конфліктів на Близькому Сході, в тому числі і цього, слід шукати в механізмі поділу після Першої світової війни спадщини Османської імперії, – розповів сайту "Сегодня" голова Центру проблем РФ Націнституту стратегічних досліджень Петро Бурковський. – Всі сучасні кордони близькосхідних держав були прокреслені саме тоді колоніальними державами – Великою Британією і Францією. Прокреслені штучно, без урахування історії цих територій, думки народів, на них проживають. Звідси і множинні конфлікти на Близькому Сході", – зазначає експерт.

Чому Штати зважилися на визнання

Довгий час не визнавали анексію Голанських висот і США. Це при тому, що Ізраїль для Сполучених Штатів – стратегічний союзник. Загалом всіляко сприяючи вирішенню цього та інших спірних питань, що стосуються Ізраїлю, Вашингтон, проте, не ризикував нехтувати раніше ним же підтриманими рішеннями.

Все змінилося з приходом Дональда Трампа. Новий американський президент безапеляційно виходив з міжнародних договорів, руйнував визнані канони міжнародного права і консенсуси щодо спірних питань. У грудні 2017 року США першими визнали Єрусалим столицею ізраїльської держави, викликавши критику в тому числі Євросоюзу. А в березні нинішнього року Трамп несподівано оголосив, що готовий визнати Голанські висоти ізраїльською територією. Що через кілька днів після заяви і було зроблено. Чому ж Трамп пішов на такий крок? На думку експертів "Сегодня", приймаючи рішення, Білий дім керувався декількома мотивами.

"Єврейське лобі є одним з найпотужніших, в тому числі фінансово, лобі в США. Це щедрі спонсори, які спонсорують як республіканців, так і демократів, зазначив в коментарі сайту "Сегодня" Петро Бурковський. – Але рішення Трампа дуже сильно підсилюють крило, що підтримує республіканців. Трамп за рахунок такої досить однобокої дипломатії підсилює свої позиції в країні. Завойовує симпатії ізраїльського бізнес-лобі, формує фінансову базу для свого переобрання 2020 року і суттєво підриває цю базу для демократів. Таким чином, міжнародне право, міжнародна позиція США зараз поставлені на службу внутрішньополітичним інтересам однієї з партій", – вважає експерт.

Ще одним мотивом прийняття рішення саме зараз, на думку експерта, є ситуація, що склалася навколо Сирії. Як зазначив Петро Бурковський, по суті, сьогодні у режиму Башара Асада немає союзників, крім Росії та Іраку. Тобто жорсткої реакції арабського світу (якщо не брати до уваги, звісно, такий осуд рішення США) очікувати не варто. Формувати чергову коаліцію і починати війну проти Ізраїлю, як це практикувалося раніше, араби не стануть.

"В арабському світі цей режим абсолютно нелегітимний. І заступатися за нього араби особливо не будуть. Тобто США скористалися моментом", – зазначає Петро Бурковський.

Також, на його думку, рішення США могло бути мотивоване бажанням "покарати" режим Асада за злочини, вчинені проти народу..

Світова спільнота проти

Реакція світової спільноти виявилася передбачуваною: практично жодна держава не підтримала Вашингтон. У Лізі арабських держав рішення назвали "нікчемним за формою і по суті". В Євросоюзі ще до підписання указу заявили, що ЄС продовжує вважати Голанські висоти частиною Сирії. При цьому в МЗС Франції, наприклад, відзначили, що визнання суверенітету Ізраїлю над Голанськими висотами, окупованою територією, суперечитиме міжнародному праву, зокрема зобов'язанням держав не визнавати незаконну ситуацію. Найімовірніше, реакцією на що готується рішення став обстріл Тель-Авіва з сектора Газа, контрольованого ХАМАСом. Через обстріл, в результаті якого сім ізраїльтян отримали поранення, Беньямін Нетаньягу змушений був завершити візит до США раніше запланованого.

Відео: Reuters

Втім, ключовими наслідками рішення Білого дому стала не світова реакція і навіть не загострення в секторі Газа. Визнанням анексованих територій ізраїльськими при ігноруванні рішень міжнародних організацій США було завдано серйозний іміджевий збиток системі міжнародного права і міжнародних відносин. І це при тому, що Сполучені Штати були одним з творців і охоронців цієї системи.

"Це дуже небезпечний прецедент, – прокоментував сайту "Сегодня" експерт з питань міжнародної політики та Близького Сходу аналітичного центру "Український інститут майбутнього" Ілля Куса. – Тому що тепер інші держави, приймаючи рішення анексувати якісь території, дивитимуться на нинішнє рішення США. Вважатимуть, що анексія – це не карається. А в деяких випадках може бути визнана на офіційному рівні. Безумовно, нинішнє рішення США посилить міжнародні позиції Росії щодо Криму. А загалом це рішення – одна з ланок цілого ланцюжка подій і рішень, остаточно добивають систему міжнародного права і взаємин, вибудувану після Другої світової війни", – зазначив експерт.

Аналогії з Кримом

Зазначимо, що паралелі навколо анексії Голанських висот Ізраїлем і Криму – Росією виникли не тільки в українських експертів. Журналісти телеканалу Sky News поцікавилися у держсекретаря США Майка Помпео, чи немає в позиції Вашингтона щодо Криму і Голанських висот політики "подвійних стандартів".

"Ні, зовсім ні. Дії президента (США Дональда Трампа) по відношенню до Голанських висот – це визнання реального стану справ на місцях і ситуації в області безпеки, необхідної для захисту Ізраїлю. То так просто", – сказав держсекретар, додавши, що анексію Криму США не визнають ніколи.

Проте в МЗС Росії вже пообіцяли в зв'язку з рішенням США щодо Голанських висот змінити підходи до інформаційної політики щодо Криму. Не виключено, до позиції США Москва апелюватиме надалі, домагаючись визнання анексії півострова.

"Рішення Трампа знищує позицію Штатів щодо Криму. У серпні минулого року вони взяли кримську декларацію, а тепер самі знищили закладений в ній принцип невизнання анексії. Для нас це погані новини, тому що ми повинні задуматися, чи не буде визнання анексії Криму якимись державами. Позиція західних країн стає з цього приводу хиткішою", – зазначає Ілля Куса.

Водночас Петро Бурковський вважає, що проводить будь-які аналогії між анексії Криму і Голанських висот не можна.

"Сумніваюся, що подібні аналогії проводитиме сама Росія. Ізраїль визнає, що анексував Голанські висоти силою, Росія ж у відношенні Криму це заперечує. Тому Москва сама не зацікавлена ​​в згадці нинішнього рішення як прецеденту. Інакше вона визнає, що захопила Крим силою і що санкції, введені Заходом, справедливі", – зазначає Петро Бурковський.

На думку експерта, рішення США ніяк не вплине на ставлення міжнародної спільноти до кримського питання.

"Кожен з подібних випадків розглядається в контексті конкретних історичних подій. І щодо анексії Криму міжнародна думка цілком сформована, позначена і незмінна", – зазначив Петро Бурковський.

Читайте найважливіші та найцікавіші новини у нашому Telegram

Реклама

Реклама

Новини партнерів

Загрузка...

Новини партнерів

Loading...