Третій зайвий: як об'єдналися проросійські та прозахідні сили Молдови

У республіці Молдова встановилося фактичне двовладдя, і чим закінчиться протистояння – напевно сказати важко. Стабільність в країні під загрозою, і це серйозно турбує Київ.

Сайт "Сьогодні" вже розповідав про головних дійових осіб нинішнього політичного протистояння. Які загрози для України може нести нинішній конфлікт в Молдові, коли і чим він може завершитися? Відповіді на ці та інші питання – в матеріалі сайту нижче.

Конфлікт у розпалі

Нагадаємо, що обраний в лютому нинішнього року парламент Молдови протягом 90 днів так і не зміг сформувати коаліцію. Коли визначений законом для створення коаліції термін закінчився, лояльний до демократів Конституційний суд виносить вердикт, який зобов'язує президента розпустити парламент. Додон відмовляється, і КС в черговий раз призупиняє повноваження Додона.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

У цих умовах соціалісти, мабуть, за сприяння віце-прем'єра РФ Дмитра Козака, який приїжджав напередодні до Молдови, пішли на створення коаліції із зовнішньополітичними антагоністами – ACUM. При цьому проросійська партія отримала посаду, якої вони вимагали – спікера парламенту (ним стала голова Соцпартії Зінаїда Гречаний). А на посаду прем'єра була висунута Мая Санду. Сталося це 8 червня – формально на наступний день після завершення законодавчо обумовленого терміну і вже після рішення Конституційного суду про розпуск парламенту. На церемонію підписання коаліційного договору прибули представники ЄС і США, які підтримали створення такої коаліції.

"Формально, суто за буквою закону, Конституційний суд правий, оскільки термін у 90 днів, передбачений законодавством, закінчився 7 червня. Коаліція ж була сформована вже 8 червня – після рішення Конституційного суду про розпуск парламенту, – зазначив в коментарі сайту "Сьогодні" експерт з питань міжнародної політики та Близького Сходу аналітичного центру "Український інститут майбутнього" Ілля Куса. – Але є велика частина політиків, яка говорить: ми домовилися, дострокові вибори не потрібні".

Далі події закрутилися з калейдоскопічною швидкістю. Демократична партія виводить людей на вулиці, блокуються державні установи.  КС передає повноваження президента в.о. прем'єр-міністра, демократу Павлу Філіпу, зобов'язуючи тепер його розпустити парламент і призначити дострокові вибори. Філіп виконує рішення суду.

Парламент, в свою чергу, відмовляється розпускатися і приймає декларацію про "захоплену державу". Підтримку парламенту надає, зрозуміло, і президент Додон, який заявив, що Володимир Плахотнюк замовив його вбивство. Крім того, Додон скасовує рішення Філіпа про розпуск парламенту.

У підсумку в Кишиневі паралельно засідають два уряди: демократів – під керівництвом в.о. прем'єра Павла Філіпа, і коаліційний уряд соціалістів і ACUM з прем'єром Санду.

Реакція Росії і Заходу

Росія вже визнала коаліційний уряд як законний. Захід поки що вельми дипломатично коментує ситуацію. "Європейський Союз серйозно врахував рішення, ухвалені напередодні парламентом Республіки Молдова, включаючи створення урядової коаліції", – йдеться в заяві Високого представника ЄС з питань зовнішньої політики Федеріки Могеріні і комісара з питань сусідства Йоханеса Хана. Уряду ФРН, Франції, Великобританії, Польщі та Швеції виступили зі спільною заявою, в якій висловили підтримку парламенту Молдови "як представнику молдавського народу і як найбільш відповідному місцю для обговорення всіх політичних питань, в тому числі спірних". США в свою чергу закликали сторони до стриманості і діалогу.

"Така коаліція, зрозуміло, тільки на руку Росії, оскільки вона віддаляє Молдову від проєвропейського курсу. Вона є продуктом компромісів і поступок, а основні поступки саме стосувалися ідеологічного фронту, тобто євроінтеграційного фронту. Що стосується ЄС, то їм важливо підтримати стабільність в країні і відновити відносини, які останнім часом похитнулися. Грати в політичні ігри вони не зацікавлені, у них немає ані часу, ані ресурсів, ані бажання. У Росії в Молдові значно сильніші позиції, ніж у Заходу", – пояснив мотиви найбільших зовнішньополітичних гравців Ілля Куса.

У свою чергу, голова Центру проблем РФ Націнституту стратегічних досліджень Петро Бурковський не виключає, що Євросоюз розраховує посилити свій вплив на Молдову через представництво прозахідних політиків в коаліції та уряді, а також за допомогою фінансової підтримки.

"Захід вже дав чітко зрозуміти, що готовий надавати значну фінансову допомогу Молдові в разі формування уряду. Можливо, якщо ACUM вдасться контролювати процес, то їм вдасться "купити" лояльність соціалістів", – сказав Петро Бурковський в коментарі сайту "Сьогодні".

При цьому, відзначає експерт, Росія, звичайно ж, не буде спостерігати за ситуацією, склавши руки.

"Якщо ACUM почне активно просувати свої ідеологічні принципи або буде якась загроза російським інтересам, соціалісти можуть легко вийти з коаліції і піти на переговори з демократами", – каже Петро Бурковський.

Що стосується інтересів Росії, то, як зазначає експерт, для Кремля "ідеальним було б витіснити Плахотнюка з країни, щоб молоді прозахідні реформатори виявилися один на один з соціалістами. Але це не так легко зробити", – каже Петро Бурковський.

Інтереси України

Стриманість щодо подій в Молдові проявив і офіційний Київ. "Україна зацікавлена в стабільній, демократичній і європейської Молдові ... Закликаємо провідні політичні сили Молдови діяти в рамках правового поля, вирішувати суперечки шляхом політичного діалогу з метою уникнення силового протистояння. Важливим для країни і безпеки ситуації в регіоні є недопущення зовнішнього втручання, спрямованого на реалізацію російського сценарію федералізації країни", – наголошується в заяві МЗС України.

"Звичайно, оптимальним для України був би варіант коаліції демократів і ACUM, але він не був реалізований через відсутність комунікації Плахотнюка із Заходом, – каже Петро Бурковський. – А найгіршим для нас варіантом було б об'єднання Плахотнюка із соціалістами, що означало б посилення проросійських сил в Молдові. І що погано – така коаліція відрізнялася б стійкістю. Нинішній варіант, коли соціалісти увійшли в уряд і очолили парламент, для нас теж не дуже сприятливий. Єдине – ця коаліція довго не проіснує", – зазначає експерт.

Згоден з цією думкою і Ілля Куса.

"Україні не вигідно посилення соціалістів і проросійських сил. Нам вигідний або Плахотнюк, з яким є усталені відносини, або близький ідеологічно проєвропейський блок", – говорить експерт.

Протистояння надовго

Експерти сайту "Сьогодні" впевнені, що політичне протистояння в Молдові знаходиться лише на початковому етапі.

"Зрозуміло, що така коаліція нестабільна. Так, вони домовилися за деякими питаннями, ставити інші, в тому числі принципові, вони просто не будуть. Але існування коаліції не буде тривалим. Попереду все одно перевибори до парламенту. При цьому до виборів тимчасові союзники не зможуть "нейтралізувати" Плахотнюка, для чого, власне, і об'єднувалися. У них занадто мало часу і занадто багато розбіжностей", – каже Ілля Куса.

Про нестабільності коаліції говорить і Петро Бурковський.

"Коаліція неприродна. Будь-які заяви з питань зовнішньої політики, спроби соціалістів інтенсифікувати зв'язки з РФ зустрінуть опір ACUM. У той же час євроінтеграційні прагнення ACUM блокуватимуться президентом, парламентом і соціалістами в уряді. Тобто, поки зовнішньополітичні питання підніматися не будуть, альянс можливий. Але не довше", – каже Петро Бурковський.

При цьому, за словами експерта, поки в Молдові точиться внутрішня політична боротьба, Росія не піде на загострення, не намагатиметься різко посилити свої позиції.

"Протистояння в Молдові продовжиться. Але якихось різких змін зовнішньополітичного курсу не буде. Оскільки жоден з гравців – ані реформатори, ані соціалісти, ані демократи – в найближчій перспективі не буде мати серйозної переваги", – говорить експерт.