Епіцентр підземних поштовхів знаходився в морі недалеко від узбережжя префектури Івате. Осередок залягав на глибині 10 км під морським дном.
У префектурі Івате оголошена загроза цунамі, жителям прибережних районів рекомендовано терміново евакуюватися. Висота хвиль може перевищувати один метр.
Підземні удари відгукнулися у всіх північно-східних префектурах острова Хонсю і на острові Хоккайдо. Інформації про руйнування і постраждалих не надходило.
11 березня 2011-го на північному сході Японії стався землетрус магнітудою 9,0, який отримав офіційну назву "Великий землетрус Східної Японії".
Землетрус викликав найбільше цунамі, яке накрило територію загальною площею 561 квадратний кілометр, що відповідає 90% площі 23 спеціальних районів, що складають ядро Токіо. Більше половини затопленої водою території – 327 квадратних кілометрів – припало на префектуру Міягі. Висота цунамі, що налетіло на розташований в префектурі Івате місто Міяко, становила близько 40,5 метра.
Висота хвилі, що обрушилася на село Нода в тій же префектурі Івате, становила 37,8 метра, а висота цунамі, що зруйнував місто Онагава в префектурі Міягі, – 34,7 метра. В результаті від гігантського цунамі в шести префектурах постраждали 62 міста і села.
Висота хвилі і площа, що опинилася під водою, перевершили всі наукові розрахунки і так звані комп'ютерні симуляції, що моделюють розвиток надзвичайних ситуацій на основі закладених даних.